Справа № 408/684/15-п

Провадження № 33/782/21/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року м. Сєвєродонецьк.

Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Стороженко С.О., за участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 23 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, інваліда 2 групи, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за ст.173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

постановою Біловодського районного суду Луганської області від 23 березня 2015 року ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Суд встановив, що ОСОБА_2 16 лютого 2015 року о 10 годині, знаходячись у кабінеті Біловодської районної лікарні висловлювався нецензурною лайкою в адрес ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чим порушив громадський порядок та спокій громадян. своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій заперечуючи свою винуватість у вчиненні вказаного правопорушення, порушує питання про скасування постанови суду та закриття справи Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції належним чином не було досліджено всіх обставин справи і не дано оцінку всім доказам, у зв'язку з чим суд прийшов до безпідставного висновку про наявність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Крім того вказує на можливість свої дій в стані неосудності, та застосування до нього положень ст.20 КУпАП, так як він знаходиться на обліку у різних лікарів про що наголошував в своїх заявах.

ОСОБА_2 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 16.02.2015 року він приходив до районної лікарні с.м.т. Біловодська за інсуліном. Але сварок не вчиняв, на адресу лікаря та медсестри нецензурною лайкою не виражався.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за ст.173 КУпАП за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах,

Крім особистого не визнання, винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про висловлення на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 грубої нецензурної лайки при обставинах встановлених судом, та порушеннях громадського порядку, людям в черзі до лікаря прийшлось покинути місто пригоди, вислуховуючи нецензурну брань, роблячи зауваження на припинення цих дій з боку ОСОБА_2.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про порушення працівниками міліції законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, так як вони ретельно перевірялись в судовому засіданні та були спростовані показами свідків дільничного інспектора ОСОБА_12, понятих при складанні протоколу про правопорушення ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з висновком суду і в цьому питанні погоджується апеляційний суд.

Безпідставними є доводи апеляції про порушенні прав ОСОБА_2 при розгляді справи в суді першої інстанції, зокрема права на відвід судді що не передбачено законом по даній категорії справ, також вони спростовуються протоколом судового засідання, аудіо фіксацією процесу з яких видно що всі клопотання ОСОБА_2 відповідно до ст.268 КУпАП задовольнялись судом у тому числі і про допит свідків, розгляд справи проходив в встановлений законом порядку.

При цьому суд обґрунтовано критично поставився до пояснень ОСОБА_2 про не вчинення правопорушення та до пояснень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які були допитані в суді за клопотанням ОСОБА_2, оскільки вони обидва лише бачили як ОСОБА_2 вже виходив з кабінету лікаря ОСОБА_3, а нічого не можуть сказати коли він туди заходив, що казав коли був в кабінеті та скільки він там знаходився, тобто вони були свідками лише кінця конфлікту.

Тому доводи апеляційної скарги правопорушника стосовно того, що висновки суду ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах є необґрунтованими та безпідставними.

Необг'рунтованими є також доводи апеляції про скоєння правопорушення в стані неосудності та застосування до нього положень ст.20 КУпАП так як ОСОБА_2 не надав таких даних, та їх нема в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи й обґрунтовано прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Що стосується адміністративного стягнення, призначеного ОСОБА_2 то суд у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП врахував характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, обставини справи і взявши до уваги, що ОСОБА_2 не працює, є пенсіонером, інвалідом другої групи, хворіє на цукровий діабет, обґрунтовано застосував до нього адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, та відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнив від сплати судового збору.

Як суду першої інстанції, так й в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 не надав будь-яких нових доказів, які б підтверджували його доводи апеляції та його стан та дані про особу що б спростовувало висновки суду першої інстанції, а також не навів доказів пом'якшуючих його стягнення або можливість не застосування стягнення.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

постановуБіловодського районного суду Луганської області від 23 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області С.Стороженко.