Справа №2-401 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                                                                м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді: Зайцева В.В.

при секретарі: Фадєєвій Т.Б.

за участю представника позивача Дерюгіна Е.О., представника відповідача Голуб О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенську про стягнення страхової виплати одноразової допомоги.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенськ про стягнення страхової виплати одноразової допомоги.

В обгрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що знаходився в трудових відносинах з шахтою «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» з 1984 року по 1996 рік, працював на різних підземних посадах. Під час виконання трудових обов'язків він був травмований.

18 листопада 2004 року він був направлений на МСЕК, яка встановила йому 15% втрати професійної працездатності. Крім того, за час виконання трудових обов'язків він отримав професійне захворювання.

Згідно висновку МСЕК від 12 жовтня 2006 року йму було встановлено 35% втрати професійної працездатності.

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України в м. Першотравенську НОМЕР_1 йому була нарахована одноразова допомога за 35% збільшення проценту стійкої втрати працездатності в зв'язку з повторним ушкодженням здоров'я від профзахворювань з розрахунку 1655,11 х 35% = 57928 грн. 85коп. і обмежено до виплати сумою 19840 грн., тобто чотирикратною величиною заробітної плати з якої справляються внески до Фонду.

Позивач не згоден з таким нарахуванням одноразової допомоги і вважає, що при нарахуванні одноразової допомоги за втрату працездатності в зв'язку з повторним пошкодженням здоров'я пов'язаним з другою травмою чи профзахворюванням відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....» сума одноразової допомоги не повинна обмежуватися чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Отже, позивач вважає, що одноразова допомога повинна бути нарахована і виплачена у повному обсязі і з урахуванням раніше виплаченої суми 10640 грн. повинна становити: 1655,11 х 35% - 19840 = 38088 грн. 85 коп.. Недоплата одноразової допомоги становить 38088 грн. 85 коп.

Позивач вважає що при повторному пошкодженні здоров'я з урахуванням іншого профзахворювання або травми одноразова допомога не повинна обмежуватись чотири кратною величиною заробітної платні, тобто сумою 19840 гривень і просить суд стягнути з відповідача на його користь 38088 грн. 85 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлений позов в повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному об'ємі і пояснила, що вважає заявлені позовні вимоги не законними та не обґрунтованими. Відповідно до п. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 27.09.1999 року одноразова допомога виплачується потерпілому в розмірі що не перевищує чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якого справляються внески до Фонду. Дана норма є загальною і відноситься до всіх випадків виплати одноразової допомоги, те що в ч. 2. п. 2 ст. 34 вищезгаданого Закону не повторені слова "але не вище чотирикратного розміру" не означає, що загальна норма про обмеження розміру виплати одноразової допомоги не поширюється на даний випадок. Вважає, що відділення виконавчої дирекції вірно, відповідно до вимог Закону провело нарахування та виплату одноразової допомоги.

Згідно з розділом XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодування шкоди проводиться Фондом соціального страхування, а відповідно до ч.2 ст.34 Закону в разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпшого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду.

Максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких відповідно до законів України справляються страхові внески, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціального фонду» від 07 березня 2001 року зі змінами й доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 21 червня 2001 року №687, від 11 квітня 2002 року №494, від 26 квітня 2003 року №605, від 13 грудня 2004 року №1646.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про те, що одноразова допомога повинна бути виплачена відповідачем у повному обсязі заподіяної шкоди на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», не ґрунтується на вимогах законодавства.

Таким чином, позивачу відділенням ВД ФССНВУ в м.Першотравенськ була призначена та виплачена одноразова допомога у зв'язку зі збільшенням відсотка втрати працездатності, яка виплачена позивачу у відповідності до Закону. В зв'язку з чим, прошу суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Поясненнями сторін, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з шахтою «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» з 1984 року по 1996 рік, працював на різних підземних посадах. Під час виконання трудових обов'язків він був травмований.

18 листопада 2004 року він був направлений на МСЕК, яка встановила йому 15% втрати професійної працездатності. Крім того, за час виконання трудових обов'язків він отримав професійне захворювання.

Згідно висновку МСЕК від 12 жовтня 2006 року йму було встановлено 35% втрати професійної працездатності.

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного    соціального    страхування    від    нещасного    випадку    на    виробництві    та профзахворювань України в м. Першотравенську НОМЕР_1 йому була нарахована одноразова допомога за 35% збільшення проценту стійкої втрати працездатності в зв'язку з повторним ушкодженням здоров'я від профзахворювань з розрахунку 1655,11 х 35% = 57928 грн. 85коп. і обмежено до виплати сумою 19840 грн., тобто сукупно, чотирикратним розміром заробітної плати з якої справляються страхові внески до Фонду на той період, що не відповідає абзацу 2 частини 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" згідно якого позивачу повинні були виплатити одноразову допомогу, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток збільшення ступеня втрати працездатності відносно попереднього огляду МСЕК без обмеження чотирикратним розміром граничної платні (доходу), з якої справляються внески до Фонду, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 38088 грн. 85 коп.

Обговорюючи питання про оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по даній справі суд приходить до висновку, що дані витрати необхідно віднести на рахунок держави, оскільки сторони по справі відповідно до Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" звільнені від такої сплати, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи були сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, абзацом другим ч. 2, ч. 13 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, що спричинили стійку втрату працездатності", суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в місті Першотравенську на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплаченої суми одноразової допомоги 38088 /тридцять вісім тисяч вісімдесят вісім/ грн. 85 коп..

Витрати по оплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.