АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-84 Головуючий у 1-й інстанції ХОРОЛЕЦЬ Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 122 ч. 4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, за участю ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2011 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого лікарем ветеринарної медицини в TOB «Тандем 2002», зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ЗО

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122 ч.4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2011 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він 02 грудня 2010 року, близько 06 години 35 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 393 км автодороги Київ - Харків, здійснюючи маневр обгону, не впевнився в безпеці цього маневру, змусив автомобіль, який рухався в зустрічному напрямку різко гальмувати та змінювати напрямок руху, створивши цим аварійну ситуацію, чим порушив п. 14.2 ПДР України.

Будучи незгідним з постановою суду ОСОБА_2, подав на неї апеляцію в якій І просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності у його діях складу правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КПК України, оскільки в ньому не зазначені свідки правопорушення, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визивають сумнів в їх об'єктивності, обране cудом стягнення не має належного обґрунтування, а при розгляді справи не було всебічно, повно та об'єктивно з'ясовані всі обставини справи.

Також ОСОБА_2 зазначив, що в постанові невірно зазначена дата його народження 11.06.1979 року, тоді як відповідно до паспортних даних від народився 11.07.1979 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, дослідивши наявні у справі докази, давши їм належний аналіз та оцінку, вважаю, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджено обставини справи в їх сукупності та встановлено факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_2 п. 14.2 «Правил дорожнього руху України», ґрунтуються на сукупності зібраних по справі та повно і об'єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, є правильними та підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, як того вимагає ч.4 ст. 122 КУпАП. Всі покази свідків узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.

Суд обґрунтовано критично поставився до показів свідка ОСОБА_7, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, а невизнання ОСОБА_2 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП є спосіб його захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Неаргументованим є і твердження ОСОБА_2 про необґрунтованість судом призначеної йому міри покарання.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, накладене стягнення визначено з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини та особи порушника, є найм'якішим із передбачених ч.4 ст.122 КУпАП альтернативних видів стягнень.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не є такими, що дають підстави для задоволення апеляції та скасування оскаржуваної постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

Постановив:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задовольнити, а постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2011 року щодо нього-без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1