КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
12.03.09 р. № 02/4962
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання: Єрмак Л.В.
представники сторін у судове засідання 12.03.2009 року не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства «Черкасижитлосервіс»на рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року
у справі № 02/4962 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом комунального підприємства «Черкасижитлосервіс», м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю «Дахнівчанка», м. Черкаси
про визнання угоди недійсною,
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року по справі № 02/4962 відмовлено в задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Черкасижитлосервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Дахнівчанка»про визнання договору оренди № 1 від 01.07.2001 року та додаткових угод від 16.08.2002 року і 01.10.2007 року недійсними (а.с. 47 –48).
Не погодившись із рішенням господарського суду Черкаської області, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року по справі № 02/4962 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 54 –57).
Відповідач заперечує проти апеляційної скарги з мотивів викладених у запереченнях на апеляційну скаргу від 15.12.2009 року, вважає її необґрунтованою, а оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2008 року, відповідно до ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін (а.с. 50 –51).
Увалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року та від 12.02.2009 року розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представників скаржника.
Заступник Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду ухвалою від 11.02.2009 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи № 02/4962 (а.с. 76 –77).
Представники сторін в судове засідання 12.03.2009 року не з’явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники позивача та відповідача про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 82 –83).
Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін, оскільки представники сторін про причини неявки у судове засідання 12.03.2009 року суд не повідомили, а про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року таким, що має бути залишено без змін, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом Черкаської області, між міжгосподарською організацією по обслуговуванню та експлуатації житлових будинків та дошкільних установ (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дахнівчанка»(відповідач) укладено договір оренди № 1 від 01.07.2001 року (а.с. 15 –18).
За умовами даного договору позивач передав, а відповідач прийняв у оренду прибудоване до житлового будинку приміщення магазину, що розташоване у місті Черкаси по вул. Канівській, 3, загальною площею 308,35 кв.м. з метою організації продуктового магазину «Дахнівчанка».
Актом прийому –передачі нерухомого майна за Договором оренди № 1 від 01.07.2001 року позивач передав, а відповідач прийняв приміщення продуктового магазину площею 308, 35 кв.м.
Пунктом 1 розділу III договору оренди № 1 за користування і володіння майном позивач встановлює відповідачу орендну плату у розмірі 0,6325 за один кв.м. Загальний розмір орендної плати становить 195,04 грн., в тому числі ПДВ за один місяць оренди майна.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу III договору оренди, встановлена плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Мінстатом України та сплачується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим місяцем. В платіжних документах чітко вказується, за який період проводиться оплата та номер договору.
Пунктом 1 розділу VI договору, визначено строк дії договору з 01 липня 2001 року до 01 липня 2020 року.
З матеріалів справи також вбачається, що 01.10.2007 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до договору оренди № 1 від 01 липня 2001 року, відповідно до якої сторони погодилися внести зміни та доповнення до вище вказаного договору і виклали у новій редакції п. 1 р. І договору оренди та вказали, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду нерухомого майна обласної комунальної власності, затвердженої рішенням обласної ради № 8-21 V, орендна плата нараховується з урахуванням індексу інфляції (а.с. 22).
Позовні вимоги та доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що договір оренди № 1 від 01.07.2001 року та додаткові угоди до нього, які укладені між позивачем і відповідачем не містять істотних умов договору передбачених законом, нотаріально не посвідчені та не зареєстровані в установленому законом порядку.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи вважає твердження позивача безпідставними виходячи із наступного.
Відповідно до п. 4, 9 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів.
Таким чином, щодо угод вчинених до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року, підстави і наслідки їх недійсності визначаються статтями 47 –58 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, якщо угода не підпадає під дію інших законів, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.
На правовідносини оренди приміщення магазину, прибудованого до житлового будинку по вул. Канівській, 5, у м. Черкаси, що існували між сторонами, поширювалися приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши спірний договір оренди від 01.07.2001 року прийшла до висновку, що у договорі передбачені всі істотні умови договору оренди, які вимагалися Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ні Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ні Цивільним кодексом Української РСР не вимагалося нотаріальне посвідчення договорів оренди державного та комунального майна, так само, як не вимагалася і державна реєстрація договорів оренди.
Частиною 4 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір не підпадає під приписи Цивільного кодексу України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору оренди та його державної реєстрації.
Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що в порушення істотних умов договору оренди, договором не встановлено порядок повернення орендованого майна, оскільки пунктом 3 розділу ІV.3 спірного договору передбачено повернення орендодавцеві об’єкта оренди у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови про його продовження, в належному стані з врахуванням його зносу.
Також, апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст. 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»щодо не зазначення складу орендованого приміщення (кількості приміщення та його площі), оскільки в акті прийому –передачі нерухомого майна від 01.07.2001 року (а.с. 64) вказано, що орендоване приміщення являє собою: продуктовий магазин площею 308, 35 кв.м. розташованого на першому поверсі по вул. Канівській, 3, приміщення, яке передається перебуває у стані придатному для використання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника судового процесу.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, представником позивача не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року по справі № 02/4962 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –103, 105 Господарсько процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Черкасижитлосервіс»на рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року у справі № 02/4962 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2008 року у справі № 02/4962 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 02/4962 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.