справа № 2-1700/10

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14 жовтня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в

складі головуючого – судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець І.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 віри Григорівни про стягнення боргу за договором позики

встановив:

5 березня 2010 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_3 про стягнення з неї 71730 гривень (еквівалент 9000 дол. США) боргу по договору позики від 15 квітня 2007 року та понесених судових витрат.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали і просила задовольнити в повному обсязі, пояснивши, що з кінця березня і до 15 квітня 2007 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 дев»ять тисяч доларів США на строк до 15 грудня 2007 року, про що ОСОБА_3 15 квітня 2007 року написала розписку. Проте позичені кошти ОСОБА_3 не повернула, у зв»язку з чим ОСОБА_4 і звернулась до суду з даним позовом.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково, пояснивши, що дійсно при вказаних позивачкою обставинах позичила у неї 9000 доларів СІЛА та написала про це письмову розписку. З позиченої суми вона винна позивачці лише 2000 дол. США, а 7000 доларів повернула без письмового оформлення, так як між ними були довірливі відносини і вона розраховувала, що позивачка боргову розписку порве при повному з нею розрахунку. Але до повного розрахунку між ними виникли непорозуміння, які привели їх до суду.

3”ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню, враховуючи наступне.

Як визначено нормами Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені -родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч.І ст.1046, ч.І ст.1049 ЦК).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст. 1046,ч.2 ст.1047 ЦК).

Судом встановлено, що 15 квітня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики, у відповідності з яким ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_3 9000 доларів СІЛА, що еквівалентно сумі 71730 грн. по курсу НБУ 7,9700 на день звернення з позовом до суду, а ОСОБА_3 зобов’язалась повернути таку ж грошову суму до 15 грудня 2007 року. На підтверджені укладення договору позики ОСОБА_3 написала та надала ОСОБА_1 письмову розписку.

Ці факти безспірні. Вони визнані відповідачкою та підтверджуються розпискою: яку ОСОБА_3 як позичальник виконала 15 квітня 2007 року на підтвердженні укладення договору позики..

Згідно ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов»язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч.1).

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов»язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає (ч.2).

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов»язку (ч.3).

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов»язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Відповідачка ОСОБА_3 не посилалась в судовому засіданні на відмову позивачки ОСОБА_1 видати їй розписку про отримання суми боргу в 7000 дол. СІЛА і цей факт в суді не доводила.

Тому при встановлених обставинах заперечення відповідача бездоказові і не можуть бути покладені в основі судового рішення. Позов доведений, обґрунтований , а отому і підлягає задоволенню.

На підставі ст.. 545, ст.1046, ч.2 ст.1047, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215, 88 ЦПК, суд

вирішив:

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 71730 (сімдесят одну тисячу сімсот тридцять) гривень боргу по договору позики від 15 квітня 2007 року, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1500 грн. витрат на правову допомогу та 717 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя