Немирівський районний суд Вінницької області

м. Немирів, вул. Шевченка, 27, 22800, (04331) 2-20-49

Справа №2-о-134/2010

Р I Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Немирівський районний суд

Вінницькоїобласті в складі:

головуючого судді Підлипняка М.Д.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту належності її заповіту. На обґрунтування своїх вимог заявниця вказує, що вона, ОСОБА_1 дошлюбне прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_3, є онукою ОСОБА_4. 11.03.2009 року її бабуся ОСОБА_4 померла. Після смерті бабусі відкрилась спадщина. Спадкоємцем за заповітом на майно є заявниця, але оформити спадщину не має можливості, тому що під час подачі заяви про прийняття спадщини нотаріус виявив граматичну помилку в заповіті, а саме : прізвище спадкоємця «П'ятак» записано як «Пятак», тобто без апострофу, в зв'язку з цим її було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини, і тому вона змушена звертатись до суду із заявою про встановлення факту належності її заповіту.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_2 підтримав заяву та надав пояснення відповідно до заяви.

Суд, вислухавши пояснення представника заявниці, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В судовому засіданні встановлено, що дошлюбне прізвище заявниці ОСОБА_1 - «П'ятак», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 6), однак під час посвідчення заповіту 24.11.1988 року на її ім'я було допущено помилку та ЇЇ прізвище записано як «Пятак», тобто без апострофу, що підтверджується копією заповіту (а.с.7), в зв'язку з цим її було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини.

Той факт, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_3 і ОСОБА_5 це одна і та ж сама особа підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Таким чином, сукупність досліджених доказів, дозволяє зробити висновок про те, що заповіт ОСОБА_4 від 24 листопада 1988 року, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 2854 на ім'я спадкоємця ОСОБА_5 дійсно належить ОСОБА_9.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 «свідоцтво про шлюб 1-БК № 106944 від 20.06.2009 року» в Лівобережному відділі PAЦС м. Києва і змінила прізвище на «Колодяжна», тому суд приходить до висновку, що заповіт ОСОБА_4 від 24 листопада 1988 року, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 2854 на ім'я спадкоємця ОСОБА_5 дійсно належить ОСОБА_1.

Встановлення факту належності заповіту має для заявниці юридичне значен: тому що надає її можливість реалізувати своє право на спадщину.

Керуючись ст.ст. 60,215,217,218, 234,235, 256-259 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що заповіт ОСОБА_4 від 24 листопада 1988 року, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 2854 на ім'я спадкоємця ОСОБА_5 дійсно належить ОСОБА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: