КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
07.04.09 р. № 03/5156
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Мазур Л. М. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Жук Г. А.
при секретарі судового засідання Єрмак Л. В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Давидов В.М. –представник, довіреність № 15 від 20.01.2009 року;
від відповідача: Рогоза В.В. –представник, довіреність № 08/1251 від 08.08.2008 року;
Богославець Р. І. –представник, довіреність № 10/2096 від 16.10.2008 року;
розглянувши апеляційну скаргу № 36 від 04.02.2009 року Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 2
на рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року
у справі № 03/5156 (суддя –Єфіменко В. В.)
за позовом Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 2, м. Умань Черкаської області,
до Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт», м. Черкаси,
про розірвання договору № 2 від 28.12.2007 року,-
в с т а н о в и в :
Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 2 (далі за текстом –позивач, ВЖРЕУ № 2, скаржник) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт»(далі за текстом –відповідач, ПП «СРБП «Черкасиліфт») про розірвання договору № 2 від 28.12.2007 року на надання послуг з техобслуговування ліфтів та виконаня робіт з ремонту ліфтів (далі за текстом –Договір № 2) з 01.09.2008 року, та зобов’язання ПП «СРБП «Черкасиліфт»передати паспорта на ліфти ВЖРЕУ№ 2.
В обґрунтування позовних вимог ВЖРЕУ № 2 послалося на порушення ПП «СРБП «Черкасиліфт»умов п. 1.1. Договору № 2 від 28.12.2007 року починаючи з вересня 2008 року. Позивач стверджував про те, що з вересня 2008 року і на час звернення з позовом відповідачем не проводилося будь-яких ремонтних робіт та обслуговування ліфтів, а тому послуги по обслуговуванню та ремонту ліфтів позивачу з 01.09.2008 року надає ТОВ «Укрбудспецмонтаж». Листами № 266 від 16.07.2008 року та 287 від 22.08.2007 року позивач неодноразово пропонував відповідачеві зміни до Договору № 2 в частині ціни. Проте, відповідач, всупереч вимог п. 3 ст. 188 ГК України, на лист позивача № 266 від 16.07.2008 року про зміни умов договору та на лист № 270 від 25.07.2008 року про розірвання договору –відповіді не надав. Заявляючи вказані вимоги позивач керувався ст. ст. 651 –653 ЦК України, ст. ст. 188, 202 ГК України.
У грудні 2008 року ВЖРЕУ № 2 подало доповнення до позовної заяви, у якому уточнило позовні вимоги, просило розірвати спірний Договір № 2 з 01.09.2008 року як за вимогою однієї із сторін цього договору про захист своїх цивільних прав шляхом припинення правовідносин в порядку п. 7 ст. 16 ЦК України (т. 1, а. с. 22-24).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони чітко не зазначили підстав та умов, за яких сторона може саме в односторонньому порядку розірвати договір № 2 від 28.12.2007 року; вважає, що листування сторін, на яке посилається позивач, стосується лише оформлення актів виконаних робіт і не свідчить про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач по суті не заперечував проти внесення змін до спірного договору в частині розміру вартості робіт, і в цьому у сторін були розбіжності, а спір виник внаслідок укладення позивачем 01.09.2008 року договору на обслуговування ліфтів з ТОВ «Укрбудспецмонтаж»без розірвання у встановленому порядку Договору № 2; окрім цього, позивачем не надано доказів щодо неналежного виконання відповідачем зобов’язань по спірному договору та істотного порушення ним умов цього договору (т. 1, а. с. 179-184).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВЖРЕУ № 2 подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ВЖРЕУ № 2 послалося на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
За апеляційною скаргою ВЖРЕУ № 2 на рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом, згідно ст. 98 ГПК України, ухвалою від 23.02.2009 року порушено апеляційне провадження у справі.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 24.03.2009 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного господарського суду 23.04.2009 року заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
За наслідками судового засідання від 24.03.2009 року було оголошено перерву до 07.04.2009 року.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 07.04.2009 року представник скаржника підтримав надані ним 24.03.2009 року пояснення по суті спору та доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 07.04.2009 року представники відповідача підтримали надані у судовому засіданні 24.03.2009 року пояснення, надали додаткові пояснення по суті спору, які стосуються зберігання відповідачем паспортів на ліфти позивача, проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року у справі № 03/5156 має бути скасовано повністю з прийняттям нового рішення, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 28.12.2007 року ВЖРЕУ № 2 (замовник) та ПП «СРБП «Черкасиліфт»(виконавець) уклали Договір № 2 на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги з технічного обслуговування (регламентні роботи) та виконувати роботи з ремонту ліфтів (місячні та квартальні ремонти) на об’єктах замовника згідно з договірними цінами, які є невід’ємними частинами цього договору (п.1.1).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 2 є договором про надання послуг.
Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору № 2, виконавець забезпечує виконання робіт по технічному нагляду в терміни, передбачені вимогами нормативних документів України, Правил будови безпечної експлуатації ліфтів (ПББЕЛ), виконує місячні (МР), квартальні ремонти (Кв.Р) в терміни, зазначені в графіках робіт, проводить заміну комплектуючих виробів та деталей в обсязі, зазначеному в наказі Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 із змінами, звільнення пасажирів з кабін ліфтів, що зупинились, позапланові ремонти за викликом у разі зупинки чи перебоїв у роботі ліфтів.
Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк дії договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
За визначенням ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2.1. Договору № 2 сторони погодили про щомісячну вартість робіт по договору з ПДВ, яка визначена сторонами в розмірі 15 672,38 грн.
Згідно зі ст. 905 ЦК України, строк дії договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Розділом 8 сторони визначили термін дії договору з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, а також дійшли згоди про те, що зміна умов договору допускається за взаємною згодою сторін у письмовій формі протягом 20 днів з дня отримання листа-пропозиції. Механічні виправлення в тексті договору юридичної сили не мають і до уваги сторонами, при виконанні умов, не приймаються (п.п. 8.1, 8.3).
Пунктом 8.4. Договору № 2 сторони передбачили, що цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку. Підставами для розірвання договору є:
- непроведення оплати за виконані роботи протягом 30 календарних днів;
- недосягнення згоди в питаннях встановлення вартості робіт;
- недосягнення згоди на запропоновані зміни умов договору.
При наявності підстав для дострокового розірвання договору сторона –ініціатор попереджає письмово другу сторону за один місяць до дня розірвання договору.
Відповідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Статтею 651 ЦК України встановлені підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, вказана норма передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Поряд з цим, і ст. 188 ГК України встановлено порядок зміни та розірвання господарських договорів, в якій вказано про недопустимість зміни або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено законом або договором.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Черкаської області при прийнятті рішення дійшов неправильного висновку про відсутність у позивача правових підстав для ініціювання розірвання договору в односторонньому порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати його, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. При цьому, остання у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Згідно п. 7.1. спірного Договору, сторонами було передбачено, що спори, які виникають з питань виконання цього Договору, вирішуються шляхом переговорів та прийняттям відповідних рішень. При неможливості досягнути згоди, спір вирішується згідно з чинним законодавством України.
Встановлено, що 16.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом № 266, у якому просив останнього переглянути (зменшити) вартість робіт по спірному договору, що пов’язано з важким фінансовим станом ВЖРЕУ № 2, а також тим, що вартість робіт по договору складає 15 672,38 грн., а в тарифі на утримання 9-ти поверхових будинків рішенням Уманської міської ради від 30.06.2005 року затверджено місячні витрати на технічне обслуговування ліфтів у розмірі 4 495,00 грн. (т. 1, а. с. 17).
25.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору (вих. № 270), у якій пропонував за згодою сторін розірвати спірний договір з 01.09.2009 року, що пов’язано з тяжким фінансовим станом підприємства, зумовленим невідповідністю затверджених тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій економічно-обгрунтованим витратам на їх виробництво, збільшенням розміру мінімальної заробітної плати для всіх працівників та нарахувань по заробітній платі, збільшенням розміру податків, цін на комплектуючі, паливо-мастильні та будівельні матеріали, з огляду на які ВЖРЕУ № 2 не має можливості належним чином виконувати розділ 2 договору.
Про ці обставини стверджує також відповідач у наданому ним відзиві № 10/2527 від 09.12.2008 року на позовну заяву, у якому зазначає, що на лист позивача № 270 ним було надано відповідь листом № 10/1290 від 15.08.2008 року. Також, ця обставина підтверджується змістом листа № 10/1319 від 27.08.2008 року, що наявний у матеріалах справи (т. 1, а. с. 45-47).
Вищенаведене не було спростовано відповідачем і під час розгляду спору в суді першої інстанції і під час апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду для захисту своїх порушених чи оспорюваних прав та обрати спосіб такого захисту.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст.188 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У листопаді 2009 року ВЖРЕУ № 2 звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про розірвання Договору № 2 від 28.12.2007 року про надання ПП «СРБП «Черкасиліфт»послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів і диспетчерських систем.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою звернення позивача до відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку стало недосягнення згоди в питаннях встановлення вартості робіт за підвищеними тарифами.
Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються, при цьому, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання за таким договором змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає слушними твердження позивача про те, що саме з вересня 2008 року відповідач не проводив ремонтних робіт та обслуговування ліфтів, згідно умов спірного договору та відповідно з Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-1.02-08, затвердженими Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 року № 190 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 937/15628 (далі за текстом –Правила).
Про цю обставину свідчать наявні в матеріалах справи докази надання послуг з техобслуговування та виконання робіт з ремонту ліфтів за вересень 2008 року іншим підприємством, а саме ТОВ «Укрбудспецмонтаж». В той час як згідно п.п. 9.2.6, 9.5.5, 9.7.8 Правил під час проведення технічного огляду ліфта (крім первинного) повинні бути присутні суб’єкти господарювання або уповноважена ним особа (тобто в даному випадку - позивач), всі записи в журналі технічного огляду ліфтів позивача щодо надання послуг та виконання робіт у відповідача по спірному договору складені в односторонньому порядку лише відповідачем. Паспорти виробника ліфтів також безпідставно зберігалися у відповідача, всупереч вимог п. 9.7.15 названих Правил.
Також, акти приймання наданих послуг у вересні 2008 року не підписані обома сторонами за договором.
Посилання представника відповідача на лист № 445 від 04.04. 1991 року з приводу зберігання паспортів у відповідача лише зайвий раз підтверджують про те, що цей документ має зберігатися у позивача, а в листі викладено лише пропозиції щодо зберігання паспортів. До того ж цей лист складено в 1991 році, тобто до вступу в дію Правил, якими сторони за договором мають керуватися.
Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, з боку відповідача наявне порушення та невиконання умов договору саме з вересня 2008 року, що підтверджується названими вище доказами та поясненнями сторін.
Виходячи з того, що чинним законодавством, зокрема ст.651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також те, що сторонами при укладенні спірного договору була передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку з підстав недосягнення згоди в питаннях встановлення вартості робіт, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що за вказаних вище обставин є підстави для розірвання Договору № 2.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ВЖРЕУ № 2 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року у справі № 03/5156 має бути скасовано з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, ст. 103 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу № 36 від 04.02.2009 року Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 2 на рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року у справі № 03/5156 задовольнити.
Рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2009 року у справі № 03/5156 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 2 до Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт»про розірвання договору № 2 від 28.12.2007 року з 01.09.2009 року задовольнити.
Розірвати з 01.09.2009 року Договір № 2 на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів від 28.12.2007 року.
Стягнути з Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт»(18000, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/1, код ЄДРПОУ 02774094, р/р 26001895971890 в Черкаській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 354013) на користь Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 2 (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Горького, 19, код ЄДРПОУ 03356752, р/р 26007301886103, МФО 354381) 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт»(18000, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/1, код ЄДРПОУ 02774094, р/р 26001895971890 в Черкаській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 354013) на користь Виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління № 2 (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Горького, 19, код ЄДРПОУ 03356752, р/р 26007301886103, МФО 354381) 42,50 грн. відшкодування державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідні накази.
Справу № 03/5156 повернути до господарського суду Черкаської області.
Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя: Мазур Л. М.
Судді:
Агрикова О.В.
Жук Г. А.
Текст постанови виготовлено та підписано 13.04.2009 року
Дата відправки 14.04.09