справа № 2-1738/10

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

29 липня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив:

12 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого 26 травня 2000 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 409, від якого мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Послалась на те, шлюб з відповідачем виявився невдалим, спільне життя не склалось, так як у них виявились різні характери та погляди на життя в результаті чого постійно виникають непорозуміння і сварки. На даний час вони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Основною причиною для розірвання шлюбу є той факт, що відповідач не проявляє до сім'ї батьківського піклування. Зберігати шлюб в подальшому вона не бажає.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належно повідомленим у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування їх до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дівоче прізвище Кудлик) ОСОБА_7 26 травня 2000 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис № 409.

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

На даний час їхній шлюб носить чисто формальний характер. У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб виявився невдалим, спільне життя не склалось, так як у них виявились різні характери та погляди на життя в результаті чого постійно виникають непорозуміння і сварки. На даний час вони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Основною причиною для розірвання шлюбу є той факт, що відповідач не проявляє до сім'ї батьківського піклування. Ці обставини підтверджені наявними в справі копією свідоцтва про одруження (а.с. 7), копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 8, 9, 10).

Збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що мають істотне значення.

Керуючись ст. 112 СК України, ст.ст. 213, 215, ч. З ст. 209 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 26 травня 2000 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис № 409.

Витрати при реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 25 грн. держмита, ОСОБА_1, від сплати держмита звільнити.

Понесені позивачем судові витрати покласти на неї.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Броварського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений двадцятиденний строк рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя