ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
13.07.06 № 27/380/06-АП
суддя Дроздова С.С.
За позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілія”, Запорізька область Гуляйпільський район м. Гуляйполе
про стягнення 5 269 грн. 23 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Секретар судового засідання Громова У.І.
За участю представників:
Від позивача: Воробйов Т.А., дов. № 05-22/1724 від 18.10.04р.
Від відповідача: Ганзуленко Н.В., юрисконсульт, дов. № 2 від 05.01.06 р.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 7 р. VII “Прикінцеві та перехідні положення“ КАС України, позовна заява розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
16 червня 2006 року до господарського суду звернулося Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лілія” штрафних санкцій у сумі 5 269 грн. 23 коп. за незайняті інвалідами робочі місця, нарахованих за 2005р.
20.06.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі № 27/380/06-АП та призначене судове засідання на 13.07.2006р., витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.
Перед початком судового засідання представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.
Відповідач у справі, 04.07.06 р. надіслав на адресу суду письмові заперечення на адміністративний позов, з якого вбачається, що товариством “Лілія” в 2005 році були створені два робочих місця для інвалідів (наказ № 3 по товариству від 25.01.05 р.).
На створені робочі місця були працевлаштовані інваліди, а саме:
- на посаду юрисконсульт-інспектор відділу кадрів;
- крім того працевлаштовані в товаристві інваліди:
1. охоронець,
2. різноробочий.
На створених робочих місцях працювали інваліди:
юрисконсульт –12 місяців;
прибиральниця –1,5 місяця.
Крім того в товаристві працювали інші інваліди –р/робочий –4 місяці, охоронець –12 місяців.
У зв’язку з настанням зимового періоду за станом здоров’я звільнилася прибиральниця, яка в звіт ф. № 10-ПІ не внесена, р/робочий пропрацювавши 4 місяці теж звільнився за станом здоров’я, інвалід, який працював охоронцем в січні місяці 2005 року не поїхав на МСЕК, оскільки із-за відсутності коштів не зміг пройти курс лікування в Запорізькій обласній лікарні.
Товариство не раз зверталося до центру зайнятості з проханням направляти на роботу інвалідів, але інваліди на обліку як такі, що шукають роботу в центрі зайнятості не зареєстровані. Зверталися до Гуляйпільського відділення фонду інвалідів, з проханням щоб Фонд надав допомогу інвалідам які мають бажання працевлаштуватися на роботу. Фонд надав декілька кандидатур, які були запрошені на роботу, але всі вони відмовилися від пропозицій товариства.
Працівниками товариства були розклеєні оголошення про прийом на роботу інвалідів, але так жоден з інвалідів в товариство не звернувся для працевлаштування.
Товариство “Лілія” згідно статуту є сільгоспвиробником, то ж має сезонний характер роботи, що ускладнює працевлаштування інвалідів, так в 2005 році всього працювало 472 чол. працівників товариства 472:12х4%=1,57 чол. інвалідів повинно бути 2 чоловіка.
На підставі викладеного та враховуючи, що ТОВ “Лілія” були створені робочі місця для інвалідів і працевлаштовано інвалідів, які виявили бажання працювати в товаристві. З різних причин працювали різний термін на цих робочих місцях, у зв’язку з тим, що робота в товаристві є сезонною та товариством застосовано максимум зусиль по працевлаштуванню інвалідів.
Позивач у судовому засіданні ознайомився з доводами викладеними у відзиві та з доказами, які підтверджують виконання нормативу.
У зв’язку з вищевикладеним та враховуючи докази надані відповідачем, які підтверджують виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Лілія” нормативу з працевлаштування інвалідів за 2005 рік, позивач надав письмову заяву про відмову від адміністративного позову.
Відповідно до ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю, під час підготовчого провадження, та надати письмову заяву суду про відмову від позову, яка приєднується до справи.
До прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
На підставі статті 157 ч.1 п. 2 КАС України суд закриває провадження у справі, бо позивач, відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
До прийняття відмови від позову судом звірені та підтверджені повноваження представника позивача. Позивачу відомі процесуальні наслідки прийняття судом відмови від адміністративного позову.
Враховуючи, що дії Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не суперечать діючому законодавству і не порушують чиї - не будь права і охоронювані законом інтереси, відмову від адміністративного позову слід прийняти, закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 94, 111, 112, 157 ч. 1 п. 2, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти відмову від адміністративного позову.
Закрити провадження у справі № 27/380/06-АП.
Суддя С.С. Дроздова
Згідно з оригіналом:
Помічник судді О.М. Бєляєва