Білогірський районний суд Хмельницької області

смт. Білогір'я, вул. Шевченка, 42, 30200, (03841) 2-14-32

Справа № 2-А-358/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 року Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Кузьмуку М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір’я адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого ДАІ ВДАІ в Білогірському районі старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВХ № 181042 від 26 вересня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

04.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії ВХ № 181042 від 26.09.2010 року, в якому вказав, що 26.09.2010 року, керуючи автомобілем, рухався по вул. Миру в смт Білогір'я Хмельницької області. При цьому був зупинений відповідачем, який звинуватив його у здійсненні обгону в забороненому місці, на пішохідному переході, про що складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову. Зазначив, що власне маневру обгону на пішохідному переході він не здійснював, оскільки дорожній знак «Пішохідний перехід» на вказаній ділянці дороги не встановлено та відсутня дорожня розмітка, що не дозволяє визначити межі зустрічної смуги руху. Вказане дає підстави кваліфікувати його дії як випередження, а тому в його діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив суду, що дорожнього знака, який попереджував би про наявність пішохідного переходу та дорожньої розмітки, яка розділяє смуги руху не було, тому його дії можна кваліфікувати, як випередження, а не обгін. Крім того, автомобіль «Камаз», який він випередив, рухався повільно в межах 20 км/год., тому він діяв згідно вимог ПДР.

Відповідач позов не визнав, пояснив суду, що позивач порушив п. 14.6 «в» ПДР, тому правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу та винесенні постанови позивач визнавав себе винним, вказував, що виною вчинення правопорушення був автомобіль, який рухався попереду з високо нарощеними бортами, які не дозволили йому вчасно помітити пішохідний перехід. Вказав, що на вул. Гоголя, яка примикає до вул. Миру в районі вчинення правопорушення, проживають батьки позивача і органи ВДАІ неодноразово зупиняли позивача за обгін на вказаному пішохідному переході з винесенням попередження.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.09.2010 року о 20 годині 30 хвилин в смт Білогір'я по вул. Миру Хмельницької області позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на пішохідному переході у населеному пункті, чим порушив правила обгону, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВХ1 №033630. На підставі вказаного протоколу винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ВХ № 181042, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Пунктом 14.6 «в» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 встановлено, що обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.

Згідно п.1.10 цих же Правил пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1 - 5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1 - 1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.

Із статті 251 КУАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

П.п 1.10 ПДР встановлено, що випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі;

Таким чином, посилання позивача на те, що він здійснив не обгін, а випередження транспортного засобу, що рухався попереду, суд не може прийняти як доказ невинуватості позивача у вчиненні правопорушення, тому що із змісту п. п. 1.10. ПДР вбачається, що випередження - це є виїзд на смугу зустрічного руху. Крім протоколу, вина позивача доведена і його поясненнями при виявленні правопорушення, де він частково визнав свою вину та вказав причини його вчинення, які проте суд вважає необґрунтованими і такими, що не давали позивачу права здійснювати обгін на пішохідному переході.

Тобто, позивач допустив порушення п.п.14.6 ПДР, тому дії інспектора ДАІ були правомірні.

При таких обставинах позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.2 ст.122, ст.293 КУАП України, ст.ст. 159-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до старшого ДАІ ВДАІ в Білогірському районі старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови серія ВХ № 181042 від 26 вересня 2010 року відмовити.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Герасимчук