ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 

24.03.09р.

Справа № ПР25/19-09

 

За позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до  ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення 19420,00 грн.

 

Суддя  Чередко А.Є.

 

Представники:

  Від позивача: Батюк Д.В., дор. № 4 від 16.01.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дор. № 21 від 03.02.2009р.

 

СУТЬ СПОРУ:

 

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього в доход держави вартості матеріальних збитків у розмірі 19420,00 грн., завданих державі від недбалого користування та пошкодження об'єкту приватизації - об'єкту незавершеного будівництва "Депо" Криворізького державного підприємства "Трансмаш" будівельною готовністю 78 %, що знаходиться у м. Кривий Ріг, Жовтневий район, повернутого до державної власності.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що під час володіння відповідачем об'єкту приватизації загальний стан останнього погіршився та не відповідає відсотковому значенню загальної будівельної готовності об'єкта в розмірі 78 %, що існував на момент продажу. Наведене є підставою для стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості об'єкту приватизації з урахуванням індексу інфляції відповідно до ст..ст. 22, 610, 611, 1192 ЦК України. 

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем не доведено належними доказами стану об'єкту на час його продажу, що унеможливлює встановлення наявності збитків пов'язаних з погіршенням стану об'єкту приватизації та визначення обґрунтованого розміру збитків відповідно до порядку визначення збитків встановленого Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2001 року № 32 та Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

         

Між регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Продавець) та фізичною особою ОСОБА_1(Покупець) був укладений договір від 16.05.2001 року № 7037 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Депо" Криворізького державного підприємства „Трансмаш" будівельною готовністю 78%, який розташований на земельній ділянці площею 0,17 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, Жовтневий район.

Вищезазначений об'єкт було передано Покупцю, про що свідчить акт приймання-передачі від 18.06.2001 року.

Згідно п. 1.4. вищевказаного договору купівлі-продажу вартість об'єкту становить 9719, 60 грн.

Рішенням від 22.04.08р.  господарського суду Дніпропетровської області по справі № ПР 25/137-08 (ПР 39/661-07) за позовом регіонального відділення до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу від 16.05.2001 року № 7037 зазначений договір було розірвано та зобов'язано Відповідача - ОСОБА_1, повернути до державної власності в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва «Депо»Криворізького державного підприємства «Трансмаш»будівельною готовністю 78%, розташований на земельній ділянці площею 0,17 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, Жовтневий район.

Згідно до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 32, об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

При цьому, при поверненні у державну власність об'єкту приватизації проводиться, інвентаризація та оцінка об'єкта, а також, приймання його державним органом приватизації;

На підставі наведеного, на виконання рішення від 22.04.08р. у справі № ПР 25/137-08 та наказу від 23.05.08р. про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № ПР25/137-08, постанови від 21.07.08р. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження щодо розірвання договору купівлі-продажу від 16.05.01 № 7037 та повернення до державної власності в особі регіонального відділення об'єкту незавершеного будівництва „Депо", а також, керуючись наказом регіонального відділення від 29.07.2008р. № 12/ЄІ2-01-ПДМ, комісія регіонального відділення по поверненню у державну власність зазначеного об 'єкту незавершеного будівництва прийняла по акту приймання-передачі від 30.07.08р. об'єкт приватизації - об'єкт незавершеного будівництва «Депо»Криворізького державного підприємства «Трансмаш»будівельною готовністю 78%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, Жовтневий район.

При цьому, інвентаризаційною комісією регіонального відділення, та піздніше - комісією по поверненню у державну власність об'єкта приватизації, було здійснено обстеження об'єкту приватизації та встановлено, що загальний стан об'єкту на момент передачі його у власність Покупця - ОСОБА_1 - згідно акту приймання-передавання від 18.06.2001р., не відповідає стану на момент обстеження об'єкту для його повернення у державну власність; об'єкт недобудований, частково зруйнований та пошкоджений, отже загальний стан об'єкту на момент обстеження не відповідає відсотковому значенню загальної будівельної готовності об 'єкта в розмірі 78%, що існував на момент продажу.

Зазначені висновки відображені як в Акті обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкту незавершеного будівництва, складеного інвентаризаційною комісією регіонального відділення 29.07.08р., так і в Акті приймання-передачі об'єкту приватизації - об'єкту незавершеного будівництва «Депо»Криворізького державного підприємства «Трансмаш»будівельною готовністю 78%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, Жовтневий район, складеного комісією по поверненню у державну власність об'єкта приватизації 30.07.07р., з яким Відповідач був ознайомлений та який йому був вручений.

Зазначеними актами позивачем, також визначено розмір збитків завданих державі від недбалого користування та пошкодження об'єкту приватизації, повернутого до державної власності, станом на 30.07.2008р., а саме були визначені збитки, завдані об'єкту під час володіння ним колишнім власником в сумі повної вартості об'єкту приватизації - 9719,6 грн. з урахуванням індексу інфляції з 05.06.2001 по 05.07.2008, який складає за цей період 9700,3 грн. Всього розмір збитків становить - 19420,00 (дев'ятнадцять тисяч чотиреста двадцять гривень 00 коп.) грн.

Відповідно до п. 6 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2001 року № 32, інвентаризація об'єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11 серпня 1994 р. № 69, станом на день прийняття судом, господарським судом відповідного рішення.

Згідно з п. 10 Інструкції № 69, проведення інвентаризації у випадках, передбачених підпунктом "а" пункту 3 цієї Інструкції, коли проведення інвентаризації є обов'язковим при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством, та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158.

Отже, з огляду на наведене вбачається, що проведення інвентаризації є обов'язковим в обох випадках - і при передачі у власність, і коли відбувається зворотне повернення.

Відповідно до п. 8 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2001 року № 32, з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об'єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об'єкта державним органом приватизації.

Між тим, позивачем на вимогу суду не надано актів інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації, які складалися на час продажу зазначеного об'єкта. Відомостей же щодо стану об'єкту приватизації, а ні договір від 16.05.2001 року № 7037 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Депо" Криворізького державного підприємства „Трансмаш" будівельною готовністю 78%, а ні акт приймання-передачі від 18.06.2001 року об'єкту приватизації не містять.

Також, питання щодо визначення наявності чи відсутності збитків, завданих об'єкту під час володіння ним покупцем врегульовані нормами Порядку проведення звіряння результатів інвентаризацій і оцінок об'єкта приватизації, що за рішенням суду, господарського суду повертається у державну власність, та визначення збитків, що могли бути завдані цьому об'єкту під час володіння ним покупцем, затвердженого наказом ФДМ України від 14.11.2001 року № 2107 (зареєстр. в Мінюсті України 14.12.2001 року за № 1033/6224).

Зокрема відповідно до п. 2 цього Порядку, він визначає основні засади звіряння результатів інвентаризації і оцінки об'єкта (крім пакетів акцій), який повертається в державну власність у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду, господарського суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом, господарським судом його недійсним відповідними результатами, отриманими при відчуженні об'єкта державним органом приватизації, а також визначає порядок прийняття рішення про наявність (відсутність) збитків, завданих об'єкту під час володіння ним покупцем, на основі результатів проведеного звіряння.

Відповідно до п. 3 цього Порядку, під звірянням результатів інвентаризацій та оцінок об'єкта (далі - звіряння) слід розуміти порівняння даних інвентаризаційних описів майна, коштів, фінансових зобов'язань, даних балансів, актів оцінки (або звітів про оцінку майна) одного й того самого об'єкта, складених відповідно під час підготовки його до продажу та на день набрання чинності відповідним рішенням суду.

Згідно з п. 5 цього Порядку, оцінка об'єкта за станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду та затвердження її результатів здійснюються згідно з Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891.

Відповідно до п. 10 цього Порядку, з урахуванням специфіки кожного конкретного випадку процедура звіряння проводиться шляхом порівняння результатів інвентаризації та оцінки об'єкта, отриманих згідно з пунктами 4 та 5 цього Порядку, з відповідними результатами, отриманими при відчуженні об'єкта органом приватизації.

І лише в разі виявлення, у результаті порівняння даних згідно з пунктом 10 цього Порядку, зменшення вартості майна об'єкта (вартості об'єкта незавершеного будівництва, окремо визначеного майна тощо) та (або) нестачі конкретних матеріальних цінностей (а також неможливості при цьому повернення покупцем майна, придбаного у держави за договором купівлі-продажу, у повній відповідності до акта його приймання-передачі) і прийняття комісією згідно з пунктом 12 цього Порядку рішення про необхідність відшкодування покупцем збитків від цього їх розмір обчислюється у відповідності до Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116.

За наведених обставин Акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкту незавершеного будівництва, складеного інвентаризаційною комісією регіонального відділення 29.07.2008 року не є належним доказом на підтвердження обставин щодо погіршення стану об'єкту приватизації, тобто заподіяння збитків державі. 

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про фактичне спричинення шкоди об'єкту приватизації, який відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року по справі № ПР 25/137-08 повернено до ФДМ України, оскільки з доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається фактичного проведення звіряння результатів інвентаризації та оцінки об'єкта на момент продажу та на момент прийняття рішення судом, які є передумовою для визначення розміру спричинених збитків, як того вимагають вищенаведені нормативні акти, що регулюють питання повернення об'єктів приватизації до державної власності. 

Окрім того, згідно з п. 9 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів у разі виявлення збитків, завданих об'єкту приватизації за час володіння ним покупцем, їх розмір обчислюється згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116, та доводиться до відома колишнього власника. Відшкодування колишнім власником збитків здійснюється згідно із законодавством.

Позивачем же здійснено розрахунок збитків у розмірі 19420,00грн., який не відповідає вимогам п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116.

Посилання ж позивача при визначенні розміру збитків на лист-роз'яснення Фонду державного майна України від 28.02.2006 року № 23-5-267, суд вважає безпідставним, оскільки згаданий лист який не є нормативно-правовим актом, не є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами спірних правовідносин та суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства України, якими є постанови КМ України та накази ФДМ України.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 5.8. договору від 16.05.2001 року № 7037 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва „Депо" Криворізького державного підприємства „Трансмаш" будівельною готовністю 78% передбачено відшкодування державі збитків, завданих невиконанням умов договору. 

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України, боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:  втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

          Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України, під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил  здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном “збитки” позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок -це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище -наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла шкоду.

З огляду на обставини справи, а саме не доведення відповідних обставин позивачем, суд не вбачає наявності необхідних елементів, які є підставою для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема факту заподіяння збитків державі розмірі 19420,00грн., внаслідок пошкодження об'єкту приватизації (погіршення стану майна) під час чинності договору купівлі-продажу від 16.05.2001 року № 7037 та відповідно інших елементів, а за таких умов у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи усе вищевикладене,  суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 610, 611, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд,-    

                                                                                                                                                   

                                                                                ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя

А.Є. Чередко

 

Рішення підписано