ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
24.03.09р. |
|
Справа № 20/5-09 |
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ
про стягнення 51 813 грн. 61 коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 10.02.2009р.
ОСОБА_3, свідоцтво про держ. реєстрацію №543345.
Від відповідача: Стадніченко В.О., довіреність №5 від 09.10.2008р.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Реарді" заборгованість у сумі 51 813,61 грн., у тому числі 48 290,17 грн. основного боргу, 722,58 грн. -3% річних, 2 800,86 грн. інфляційних за договором поставки № 1331 від 01.02.2007р. та судові витрати.
03 березня 2009р. представник відповідача надав відзив, в якому відповідач не заперечує факт поставки та отримання товару від позивача, а також погоджується з існуванням заборгованості перед позивачем за поданими до матеріалів справи накладними в розмірі 6 733, 31 грн., в іншій частині позову відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволені.
19 березня 2009р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в яких зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 50 615,58 грн., у тому числі 48 274,61 грн. основного боргу, 603,10 грн. -3% річних, 1737,87 грн. інфляційних та судові витрати.
24 березня 2009 р. відповідач надав заяву про розстрочення виконання рішення, в якій відповідач просить розстрочити виконання рішення на 4 календарних місяці рівними частинами , в обґрунтування розстрочення посилається на ті підстави, що підприємство не може в стислий термін погасити заборгованість, це призведе до арешту виконавчою службою його рахунків, як наслідок підприємство не зможе здійснювати свою діяльність, здійснювати необхідні платежі на користь контрагентів та працівників підприємства, що в свою чергу призведе до не врахованих втрат та накладання штрафних санкцій контролюючими органами, крім того, підприємство повинно виконувати кредитні зобов'язання.
Позивач проти розстрочення виконання рішення суду заперечує.
По справі оголошувалась перерва до 24.03.2009 року відповідно до статті 77 ГПК України.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2007 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(продавець) та Приватним підприємством „Реарді” (покупець) був укладений договір поставки № 1331, відповідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товар за умовами даного договору.
На виконання умов договору за період 13.03.2007р. по 12.05.2008р. позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар на суму 182 183,41 грн.
Відповідно п. 2 додаткової угоди б/н від 16.01.08р. до договору відповідач зобов'язався здійснити оплату за отриманий товар протягом 70 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідач повернув позивачу товар на суму 1408,80 грн. та в порушення умов договору частково розрахувався з позивачем у сумі 132 500,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 48 274,61 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 06.03.2009р., який підписано представниками обох сторін та скріплено печатками підприємств.
Відповідач доказів оплати боргу не надав.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають - 1737,87 грн. за період з липня по грудень 2008 року та 603,10 грн. -3% річних за період з 01.08.2008р. по 30.12.2008р.
Таким чином суд, вважає що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 48 274,61 грн. основного боргу, 603,10 грн. -3% річних, 1737,87 грн. інфляційних.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне:
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право : відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови .
Згідно Роз'яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що заява ПП „Реарді” про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49 , 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства „Реарді” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, б. 19, ЄДРПОУ 32702478) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,(юридична адреса ) , АДРЕСА_2,(поштова адреса) , ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 48 274 (сорок вісім тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 61 коп. основного боргу, 603 (шістсот три) грн. 10 коп. -3% річних, 1737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 87 коп. інфляційних втрат , 506 (п'ятсот шість) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.В. Пархоменко
Дата підписання рішення
27.03.2009р.