Апеляційний суд Івано-Франківської області
м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого – судді Хруняка Є.В.,
суддів Флісака Р.Й., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Левенець Я.І.,
адвоката ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Снятинського районного суду від 12 травня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька с. Хлібичин Снятинського району Івно-Франківської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружена, працює секретарем Борщівської сільської ради, раніше не судима,-
засуджена за ст. 364 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 2 роки; за ст.366 ч.1 КК України на 680 гривень штрафу з позбавленням права займати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 1 рік.
Згідно ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
_______________________________________________________________________________Справа № 11-420/2010 р. Головуючий у 1-й ін. ОСОБА_3 Категорія ст. 364 ч.1 КК України Доповідач Хруняк Є.В.
остаточно визначено їй покарання - 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного
покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк -1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на неї покладено певні обов'язки.
Запобіжний захід ОСОБА_2 – підписку про невиїзд, залишено без зміни.
Вирішено питання про речові докази.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Снятинської районної адміністрації 52 700 грн. завданих матеріальних збитків.
За вироком ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за таких обставин.
Для подолання наслідків стихійного лиха, яке мало місце у липні 2008 року, постановою Кабінету Міністрів України № 689 від 02.08.2009 року " Про затвердження порядку використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетом Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівці для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2009 року " було визначено підстави необхідні для призначення будинкам категорії пошкодження, основною з яких є вимога про те, що вказаний будинок повинен бути житловим.
Згідно розпорядження Борщівської сільської ради від 08.08.2008 року № 23 про створення комісії по оцінці пошкодження майна села Хлібичин Городенківського району, яке входить до складу Борщівської сільської ради, ОСОБА_2 була призначена головою комісії по оцінці пошкодженого майна, що знаходиться в с. Хлібичин.
ОСОБА_2 достовірно знаючи, що будинок, який належить ОСОБА_4 та знаходиться в с. Хлібичин по вул.. Галана,31, на момент вищезазначеного стихійного лиха не був придатний для проживання, самовільно збудованим і не введений в експлуатацію та таким, що не підлягає під будь - яку з категорій пошкодження, які зазначені у постанові Кабінету Міністрів України № 689 від 02.08.2009 року, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_4, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги даної постанови, провела обстеження вказаного будинку, як житлового та склала акт обстеження даного будинку, в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що будинок підлягає капітальному ремонту, є житловим, отримав внаслідок стихійного лиха численні тріщини бетону, пошкоджено його житлову площу – 62 кв.м., при цьому не здійснивши будь яких замірів, а також зазначила, що будинок ОСОБА_4 відноситься до другої категорії пошкодження.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2, як голова комісії по оцінці пошкодженого майна, що у с. Хлібичин подала акт загального обстеження будинку ОСОБА_4 від 10.10.2008 року на сесію Борщівської сільської ради, для затвердження.
В подальшому на підставі даного акту обстеження ОСОБА_4 було внесено у список постраждалих громадян та за рахунок субвенцій із Державного бюджету України їй безпідставно було виплачено кошти в сумі 52 700 грн., чим спричинено істотну шкоду державним інтересам. Крім того, ОСОБА_2, будучи службовою особою, а саме секретарем Борщівської сільської ради, головою комісії по оцінці пошкодженого майна с. Хлібичин,що належить до складу Борщівської сільської ради, грубо ігноруючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 689 від 02.08.2008 року, при обстеженні будинку ОСОБА_4, вчинила службове підроблення, а саме, склала завідомо неправдивий за змістом акт обстеження будинку ОСОБА_4 від 10.10.2008 року, в якому власноручно вказала, що цей будинок має численні тріщини бетону, пошкоджена площа – 62 кв. м., визначила даний будинок таким, що вимагає капітальному ремонту – 2 категорії, тоді як зазначений будинок, на момент стихійного лиха, що сталося 23-25 липня 2008 року, так і на момент обстеження, не був житловим.
На підставі даного акту обстеження, гр. ОСОБА_4 було внесено у список постраждалих громадян для виплати субвенцій з Державного бюджету України.
На вирок подані апеляції.
Прокурор в своїй апеляції зі змінами і доповненнями, не оспорюючи кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_2, просить: вирок змінити у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону. За ст.364 ч.1 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання та виключити посилання на застосування ст.ст.70, 75, 76 КК України. В решті вирок просить залишити без зміни.
Засуджена ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок щодо неї скасувати і провадження в справі закрити в наслідок недоведеністю її вини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах адвоката ОСОБА_1, які підтримали свою апеляцію, прокурора, яка також підтримала свою апеляцію зі змінами та доповненнями і заперечила проти апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає, а прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Твердження в апеляції засудженої ОСОБА_2 про необґрунтованість засудження її за ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України безпідставні і спростовуються дослідженими судом доказами.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працюючи секретарем сільської ради та головою комісії по оцінці пошкодженого майна громадян в наслідок стихійного лиха, була державним службовцем, в обов'язки якої входить вирішення питань діловодства в сільській раді та ведення по господарських книг.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 достовірно знаючи, що громадянці ОСОБА_4 дано дозвіл на проведення капітального ремонту житлового будинку № 31 по вул.. Галана в с. Хлібичин Снятинського району, а також і те, що ОСОБА_4 самовільно знесла старий будинок і розпочала будівництво нового житлового будинку на місці старого, без належно оформлених дозволів та технічної документації .
Про те, що даний незакінчений будинок самовільно побудований ОСОБА_4, не введений в експлуатацію і не придатний для проживання, підтверджено: протоколами огляду місця події ( т.1 а.с.78-84 ); даних, що містяться у по господарській книзі, згідно якої з 2007 року дані про розмір житлової площі відсутні, і тільки в 2006 році було зазначено житлову площу 65 кв. м. (т.1 а.с.14-15, 178 ), тобто, ОСОБА_2, працюючи секретарем сільської ради, знала про те, що ОСОБА_4 будує новий будинок; висновком головного інженера КП " Управління капітального будівництва ", згідно якого, вищевказаний будинок не являється житловим, оскільки він не введений в експлуатацію і зведена тільки коробка ( т.1 а.с. 88, 188-190 ) та іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
При проведенні обстеження цього будинку, ОСОБА_2, як голова комісії по оцінці пошкодженого майна у с.Хлібичин Снятинського району, не повідомила членам цієї комісії про те, що даний будинок не зданий в експлуатацію і не придатний для проживання, оскільки встановлено, що в будинку відсутні двері, вікна, підлога, і вона навпаки переконувала членів комісії про те, що в даному житловому будинку проживає сім'я ОСОБА_4, всі необхідні документи на цей будинок є у власника, будинок ОСОБА_4 значиться у по господарській книзі як житловий і у будинку зареєстровані люди.
Цей факт підтвердили свідки - члени комісії по оцінці пошкодженого майна: ОСОБА_5, ОСОБА_6 Крім цього, вони суду пояснювали, що обмір будинку вони не проводили, а акт обстеження пошкодженого будинку, складала ОСОБА_2, а вони тільки підписували цей акт.
ОСОБА_2, після оформлення акту, як секретар сільської ради, подала документи на сесію сільської ради с. Хлібичин, на якій було прийнято рішення про внесення у список громадян, які постраждали внаслідок стихійного лиха, що мало місце у липні 2008 року, громадянку ОСОБА_4
На підставі цього рішення сесії та акту обстеження будинку № 31 по вул. Галана в с. Хлібичин, ОСОБА_4 безпідставно було виплачено кошти в сумі 52 700 грн..
Ці обставини спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що акт обстеження житлового будинку гр. ОСОБА_4 складався колегіально членами комісії, а не нею одноособово, а тому вона не може нести відповідальність за прийняті рішення.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 працюючи на посаді секретаря сільської ради, будучи державним службовцем та головою комісії по оцінці пошкоджень майна с. Хлібичин, умисно в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, вчинила зловживання службовим становищем, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, а також вчинила службове підроблення, а саме внесла завідомо неправдиві відомості та склала і видала завідомо неправдиві документи, що спричинило істотну шкоду державним інтересам.
Тому за ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України ОСОБА_2 засуджено обгрунтовано.
Разом з тим, даний вирок підлягає зміні в частині призначення ОСОБА_2 покарання за ст. 364 ч.1 КК України.
Як вбачається із змісту вироку, ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України.
Санкція ст. 364 ч.1 КК України передбачає основне покарання у виді виправних робіт, арешту або обмеження волі.
Згідно ст. 60 КК України покарання у виді арешту не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років.
Відповідно до положень ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до 14 років.
Із довідки про склад сім'ї ( т.2 а.с.28 ) вбачається, що у ОСОБА_2 є неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який на момент вчинення нею злочину та на момент постановлення вироку не досяг 7 – річного віку.
Виходячи з наведеного, покарання у виді арешту, а також обмеження волі, яке призначене ОСОБА_2 за ст. 364 ч.1 КК України та за сукупністю злочинів, не могло бути застосовані.
Покарання у виді виправних робіт також не може бути призначене ОСОБА_2, оскільки вона цим же вироком позбавлена права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, на іншу роботу не працевлаштована.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року " Про практику призначення судами кримінального покарання " в тих випадках, коли санкція закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан здоров'я та інших в випадків передбачених законом, не можуть бути до неї застосовані, суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання.
Таким чином, вирок в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 364 ч.1 КК України підлягає зміні і звільнення останньої від призначеного покарання за цією статтею.
Крім цього, суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення права займати виборні посади в органах місцевого самоврядування, не врахував, що посада секретаря виконкому сільської ради, не є виборною, а тому вона не позбавлена можливості займати дану посаду, а тому в цій частині також слід змінити і визначити покарання більш конкретно.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції зі змінами та доповненнями, задовольнити.
Вирок Снятинського районного суду від 12 травня 2010 року відносно засудженої ОСОБА_2 змінити.
Звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за ст. 364 ч.1 КК України.
Виключити посилання на застосування ст.ст. 75, 76 КК України.
Вважати ОСОБА_2 засудженою за ст. 366 ч.1 КК України на 680 грн. штрафу, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків в органах місцевого самоврядування на 1 рік.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий – суддя Є.В. Хруняк
Судді Р.Й. ОСОБА_8 Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк