У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.07 Справа №16/62-05
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача: Димченко О.П., довіреність від 15.01.2007р.;
відповідача: Подососенська Н.І., довіреність від 18.01.2007р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія
«Хліб України» «Голопристанський елеватор»,
м. Гола Пристань Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 24.10.2006 року
у справі № 16/62-05
за позовом Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія
«Хліб України» «Голопристанський елеватор»,
м. Гола Пристань Херсонської області
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю «Юність»,
с. Рідна Українка Голопристанського району Херсонської
області
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Дочірнім підприємством Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Голопристанський елеватор», м. Гола Пристань Херсонської області було подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юність», с. Рідна Українка Голопристанського району Херсонської області про стягнення суми 147.061,00 грн. вартості частки у спільному майні СТОВ «Юність».
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 24.10.2006р. у справі № 16/62-05 (суддя Гридасов Ю.В.) в позові відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що вихід позивача з числа учасників СТОВ «Юність» відбувся у 2002р., а тому для розрахунку суми позову слід застосовувати показники балансу відповідача за 2002р. При розрахунку вартості частки позивача не повинна враховуватись вартість частини основних засобів, які мали бути безоплатно передані до комунальної власності. Сума вартості частки позивача у розмірі 230.770,00 грн. підлягає зменшенню на частину балансової вартості безоплатно відчужених основних засобів, що значно перевищує суму позову. Передані у комунальну власність об’єкти загальною балансовою вартістю 785.270,00 грн. не були у власності відповідача, а лише обліковувались на його балансі.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ДП ДАК «Хліб України» «Голопристанський елеватор», позивач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та доказам у справі. Зазначає зокрема, що 08.08.2000р. згідно до належним чином зареєстрованих змін до установчих документів відповідача, учасником товариства став позивач з часткою в статутному фонді товариства - 53,3%. 29.12.2001р. рішенням учасників товариства позивача було виключено зі складу учасників та вирішено провести розрахунок згідно внеску до статутного фонду. Позивачу мала бути виплачена частка майна товариства в розмірі 53,3% відповідно до балансу СТОВ «Юність» за результатами роботи за 2001р. Частка позивача в майні СТОВ «Юність», згідно до балансу товариства за результатами роботи за 2001р. за мінусом сплаченої відповідачем вартості внеску до статутного фонду в розмірі 15.000,00 грн., становить 147.061,00 грн. Висновки суду щодо дати виходу позивача зі складу учасників СТОВ «Юність» не відповідають зібраним у справі доказам. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 24.10.2006р. у справі № 16/62-05 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
СТОВ «Юність», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що датою виходу позивача зі складу учасників СТОВ «Юність» слід вважати 2002р. Позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про передачу ним у власність СТОВ «Юність» основних засобів, документів на продукцію, яка вироблена спільно з відповідачем в результаті господарської діяльності та на яку має право позивач, а також не надав документів на інше майно, яке було придбане на підставах, не заборонених законодавством, та на яке позивач має право. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 24.10.2006р. у справі № 16/62-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 62 від 17.01.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 18.01.2007р. представниками сторін підтримані доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. В цьому ж засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Як випливає з матеріалів справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Юність» було створено 14.03.2000р. Засновниками та учасниками товариства були Антонов М.М., Мірошниченко Ю.С., Федоруца О.В. Статут товариства зареєстрований Голопристанською районною державною адміністрацією 04.05.2000р., реєстраційний № 04060051700010443.
Згідно з п.1.1 Статуту СТОВ «Юність», товариство є правонаступником майнових та немайнових прав колишнього КСП.
В забезпечення зобов’язань реформованого КСП, крім внесків учасників товариства до майнових активів було передано майно КСП «Юність», що підтверджується показниками балансу новоствореного товариства за станом на момент реорганізації (баланс за 2 квартал 2000р.).
В п.4.4 Статуту СТОВ «Юність» зазначено, що учасник може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше, ніж за 1 місяць до дня виходу.
У разі виходу з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою зборів учасників товариства, частка учасника, що виходить з товариства, повертається йому повністю або частково в натуральній формі. Однак, майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (п.4.5 Статуту).
Учасник, який вийшов з товариства, має право на належну йому частину прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту виходу учасника з товариства (п.4.6 Статуту).
08.08.2000р. згідно з доповненнями до Установчого договору, що зареєстровані Голопристанською райдержадміністрацією, до числа засновників СТОВ «Юність» включено ДП ДАК «Хліб України» «Голопристанський елеватор», зі статутним внеском до статутного фонду товариства в розмірі 15.000,00 грн., частка якого в статутному фонді товариства склала 53,3%. В якості вкладу було внесено паливно-мастильні матеріали та насіння, як посадковий матеріал.
29.12.2001р. на зборах засновників СТОВ «Юність» було прийнято рішення про виключення позивача з засновників СТОВ «Юність» і здійснення розрахунку згідно до вкладу в Статутний фонд.
Згідно з поясненнями відповідача, на зборах засновників СТОВ «Юність», що проходили 29.12.2001р. були присутніми не всі учасники товариства. З метою уникнення порушення прав позивача, відповідачем не було здійснено оформлення і реєстрацію змін в статутні документи товариства у відповідності з рішенням загальних зборів від 29.12.2001р.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 31.01.2002р. за № 35, в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників СТОВ «Юність». Також позивач просив повернути його внесок до статутного фонду СТОВ «Юність» в сумі 15.000,00 грн. та виділити частку майна товариства, яке є власністю СТОВ «Юність» за станом на 01.01.2002р. пропорційно внесків до статутного фонду товариства (53,3%).
19.03.2002р. на зборах засновників СТОВ «Юність» була задоволена заява позивача про вихід його зі складу засновників товариства і повернення йому частки в статутному фонді у розмірі 15.000,00 грн. до 20.03.2002р. У виділенні майна пропорційно вкладам засновників до статутного фонду або виплати його вартості позивачу відмовлено.
07.10.2002р. Голопристанською райдержадміністрацією здійснена державна реєстрація змін до Статуту СТОВ «Юність», згідно до яких учасниками товариства значаться Антонов М.М., Мірошниченко Ю.С., Федоруца О.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач необґрунтовано відмовляє у виділенні частини спільного майна СТОВ «Юність», чим порушує право позивача на частку в спільному майні, яке обліковується на балансі відповідача. Як вказує позивач, відповідно до балансу СТОВ «Юність», підготовленого за результатами роботи за 2001р., частка позивача в майні відповідача в грошовому вираженні склала суму 147.061,00 грн. за виключенням повернутого відповідачем внеску елеватора до статутного фонду товариства у розмірі 15.000,00 грн. Факт повернення відповідачем позивачу внеску до статутного фонду товариства у розмірі 15.000,00 грн. підтверджено представниками обох сторін в судовому засіданні.
Розрахунок боргу позивачем зроблений з урахуванням наступних показників:
- частина вартості основних засобів, вартість яких згідно з балансом підприємства за 2001р., за виключенням об’єктів соціальної сфери, складає 52.000,00 грн., з яких 53,3 % складає суму 27.716,00 грн.;
- частина вкладених коштів в незавершене виробництво під майбутній врожай (рядок балансу 120), що згідно з балансом підприємства станом на 01.01.2002р. становить 59.000,00 грн., з яких 53,3 % складає суму 31.400,00 грн.;
- частина нерозподіленого прибутку за 2001р. (рядок балансу 350), що становить 3000,00 грн., з яких 53,3 % складає суму 1599,00 грн.;
- частина вартості готової продукції (рядок балансу 130), вартість якої згідно з балансом товариства складає 48.000,00 грн., з яких 53,3 % складає суму 25.584,00 грн.;
- частина коштів з оборотних активів товариства, що відволікались ним і до цього часу не повернуті, дебіторська заборгованість (сума рядків балансу 160, 170, 210, 230) в розмірі 56.000,00 грн., з яких 53,3 % складає суму 29.848,00 грн.;
- частина виробничих запасів згідно з балансом товариства (рядок балансу 100), що становлять 86.000,00 грн., з яких 53,3% складає суму 45.838,00 грн.
Згідно до вищевикладеного, загальна сума боргу становить розмір 161.985,00 грн. З урахуванням ст.80 ГК України, позивачем здійснено зменшення суми боргу на 14.924,00 грн. в якості 53,3 % його частки із суми 28.000,00 грн. у якості заборгованості СТОВ «Юність» перед третіми особами (сума рядків балансу 530, 550, 580).
У зв’язку з цим, в позові ставиться вимога про стягнення з відповідача суми 147.061,00 грн. вартості частки у спільному майні СТОВ «Юність». Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 12, 54, 55, 64 Закону України «Про господарські товариства», ст.10 Закону України «Про підприємства в Україні», ст.ст. 80, 148 ГК України, ст.ст. 115, 116 ЦК України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником:
- майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;
- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
- одержаних доходів;
- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно зі ст.54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач був виключений з учасників СТОВ «Юність» у встановленому законом порядку в 2002р., а не в 2001р., на чому наполягає позивач. До вказаного висновку суд приходить внаслідок наступного.
Статтею 7 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.
Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Як вказувалось вище, 08.08.2000р. згідно з доповненнями до Установчого договору, які зареєстровані Голопристанською райдержадміністрацією, до числа засновників СТОВ «Юність» включено ДП ДАК «Хліб України» «Голопристанський елеватор», зі статутним внеском до статутного фонду товариства в розмірі 15.000,00 грн., частка якого в статутному фонді товариства склала 53,3%.
В подальшому, 07.10.2002р. Голопристанською райдержадміністрацією здійснена державна реєстрація змін до Статуту СТОВ «Юність», згідно з якими учасниками товариства значаться Антонов М.М., Мірошниченко Ю.С., Федоруца О.В. Згідно до вказаних змін до Статуту, позивач відсутній в переліку учасників СТОВ «Юність».
З цього вбачається, що виключення позивача з числа засновників СТОВ «Юність» на підставі рішення зборів засновників товариства від 29.12.2001р. фактично втілено в життя не було, оскільки відповідне виключення мало місце на підставі рішення зборів засновників товариства від 19.03.2002р., з подальшим внесенням відповідних змін до установчих документів відповідача 07.10.2002р.
Отже, місцевим господарським судом обґрунтовано вказано на те, що вихід позивача з числа засновників СТОВ «Юність» відбувся в 2002р., у зв’язку з чим для розрахунку суми позову слід застосовувати показники балансу товариства саме за 2002р.
У відповідності з показниками балансу СТОВ «Юність» за 2002р., вартість частини майна позивача (53,3%) у товаристві складає суму 230.770,00 грн.
Як свідчать обставини справи, СТОВ «Юність» є правонаступником майнових та немайнових прав колишнього КСП «Юність».
У відповідності зі ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.3 «Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників», затвердженого постановою КМУ від 13.08.2003р. № 1253, рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.
В п.7 Порядку зазначено, що передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Акт складається у чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії.
Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2006р. Гладківською сільською радою Голопристанського району Херсонської області було прийнято рішення «Про передачу об’єктів соціальної сфери», яким вирішено прийняти об’єкти соціальної сфери реформованого СТОВ «Юність» на баланс Гладківської сільської ради; провести безоплатний прийом-передачу об’єктів соціальної сфери з балансу СТОВ «Юність» на баланс Гладківської сільської ради.
23.10.2006р. був складений акт приймання-передачі, згідно до якого відповідачем передано Гладківській сільській раді об’єкти соціальної сфери, балансовою вартістю 785.270,00 грн., залишковою вартістю 328.260,14 грн.
Таким чином, при розрахунку вартості частки позивача у майні СТОВ «Юність» не повинна бути врахована вартість частини вищевказаних основних засобів (об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у т.ч. незавершеного будівництва), що не підлягали паюванню в процесі реорганізації правопопередника СТОВ «Юність». У зв’язку з цим, сума вартості частини майна позивача у розмірі 230.770,00 грн. має бути зменшена на частину балансової вартості безоплатно відчужених основних засобів, з яких 53,5 % буде складати суму 418.548,91 грн., що, в свою чергу, перевищує заявлену до стягнення суму 147.061,00 грн.
При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що передані у комунальну власність об’єкти загальною балансовою вартістю 785.270,00 грн. не були у власності відповідача, а лише обліковувались на його балансі, що випливає зі змісту п.1 вищевказаного Порядку.
Так, згідно з п.3 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999р. № 87, баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.
Знаходження майна на балансі у підприємства, не є доказом права власності, оскільки рішення про взяття майна на баланс є одностороннім.
Знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначенням складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог. Підстави для стягнення з відповідача суми 147.061,00 грн. вартості частки у спільному майні СТОВ «Юність» відсутні.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Голопристанський елеватор», м. Гола Пристань Херсонської області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 24.10.2006р. у справі № 16/62-05 – без змін.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.