Судове рішення #4516256
04/801

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

             

         "14" квітня 2009 р.                                                            Справа №  04/801


Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Упир І.І., при секретарі Голосінській Н.М.,  за участю представників сторін: від  позивача –Мельниченко О.В.  –представник за довіреністю,  від відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Колос 05” про стягнення 77537 грн. 56 коп.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача  58950 грн. 62 коп. вартості не оплачених засобів захисту рослин, 1138 грн. 74 коп. пені за несвоєчасну оплату товару та 8842 грн. 59 коп. штрафу згідно укладеного договору купівлі-продажу від 25.05.2008 №5-Д/08/1, 724 грн. 50 коп. річних, 4981 грн. 11 коп. інфляційних згідно ст. 625 ЦК України та 2900 грн. збитків за надання юридичних послуг.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з обставин викладених в позовній заяві.

Відповідач, відзиву на позов суду не надіслав. Представник відповідача два рази в засідання суду не з’явився. Поважності причин не надання відзиву на позов та неявки представника відповідача в засідання суду не повідомив. Ухвала суду від 31.03.2009 направлялась відповідачу рекомендованим листом з  повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно відмітки ухвала відповідачу вручена 02.04.2009 гр. Горбатенко.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та у відсутність представника відповідача.

26.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочки платежу від 26.05.2008 № 5-Д/08/1.

За цим договором позивач продав відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 73127 грн. 23 коп., що підтверджується довіреністю відповідача видану на Ломаку С.А. від 27.05.2008 року , № 782414 та видатковою накладною № РН-00071 від 30.05.2008 року.

Пунктами 5.1 –5.3 договору сторони визначили, що покупець оплачує партії товару за ціною, вказаною в додатках, та /або  видаткових накладних, що є невід’ємною частиною договору в такому порядку :

-10% вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору;

- 90% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.10.2008 року.

В установлений термін відповідач з позивачем в повній сумі і у визначені строки, розрахунки не здійснив. Частково в сумі 14176 грн. 61 коп. відповідач товар оплатив.

Борг на день розгляду справи складає 58950 грн. 62 коп. ( 73127,23 –14176, 61).

За порушення умов договору по розрахунках сторони п. 8.2 договору встановили відповідальність у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

До стягнення позивач заявив 1138 грн. 74 коп. пені.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача річні становлять 724 грн. 50 коп., а інфляційні за жовтень –2008 року по січень 2009 року складають 4981 грн. 11 коп.

Крім того, відповідно до п. 8.4 договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 15% від вартості  неоплаченого товару, що по розрахунку позивача сума штрафу склала 8842 грн. 59 коп. ( 58950,62 х 15%).  

Пред’явлена до стягнення сума штрафу в розмірі 8842 грн. 59 коп., суд вважає є помилковою.

Відповідно до частин 4 та 6 ст. 231, ч.2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 551,625 ЦК України визначено цивільно-правову відповідальність ( господарську санкцію)  за прострочку виконання грошового зобов’язання у вигляді пені.

Юридична відповідальність –це форма впливу на порушників, реакція держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства, права особи. Юридична відповідальність може бути кримінальною, адміністративною, дисциплінарною, цивільно-правовою та іншою.

І штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності –цивільно-правової.

Згідно із статтею 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для одночасного стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов’язання, тобто двократного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне  і те ж саме порушення.

Позивач також заявив  до стягнення 2900 грн. збитків понесених позивачем на оплату наданих йому юридичних послуг ТОВ “Незалежна юридична компанія”, що, як вважає позивача, є додатковими витратами.

Віднесення до складу збитків витрат за надані юридичні послуги суперечить закону, зокрема положенням ст. 22 ЦК України та ст. 224 Господарського кодексу України оскільки, такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з оспорюваною сумою за позовом.

Що ж до посилання  позивача на те , що відповідно до ст. 224  Господарського кодексу України, він має право на стягнення збитків тобто понесених витрат в сумі 2900 грн. за надані юридичні  послуги, суд вважає такі посилання  є помилковими.

Відповідно до ст. 224 ГК України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки – це об’єктивне  зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником  свого зобов’язання та які знаходяться у причинно-наслідковому  зв’язку з неправомірною поведінкою боржника. Юридичні послуги –не мають обов’язкового характеру і факт наявності витрат та  їх розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з оспорюваною сумою за позовом. Тому, віднесення  витрат за надані юридичні послуги  до складу збитків суперечить ст. 224 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 2900 грн. задоволенню не підлягають і  вважає в позові відмовити в сумі 2900 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України , суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, наявність боргу в сумі 58950 грн. 62 коп. підтверджується матеріалами справи і не оспорена відповідачем, то відповідно до п.п. 1.1, 5.1-5.3, 8.1, 8.2 договору та ст. 625 ЦК України позовні вимоги в сумі 58950 грн. 62 коп.  основного боргу, 1138 грн. 74 коп. пені, 724 грн. 50 коп. річних та 4981 грн. 11 коп. інфляційних підлягають до задоволення.

В частині стягнення 8842 грн. 59 коп. штрафу та 2900 грн. збитків суд вважає в позові відмовити.

При подачі позову  до суду позивач сплатив держмито в сумі 830 грн., загальна сума позову 77537 грн. 56 коп.

Таким чином, відповідно до ст. 46 ГПК України позивач мав сплатити держмито в сумі 775 грн. 37 коп. Позивач сплатив в більшому розмірі чим необхідно було сплатити.

Тому, відповідно до ст. 47 ГПК України зайво сплачене держмито в сумі 54 грн. 63 коп. підлягає поверненню позивачу.

Витрати по держмиту в сумі 657 грн. 95 коп. та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100 грн. 12 коп. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

           Керуючись  ст.ст.47, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.


2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Колос 05”, вул. Горького, 120, с. Шабельники, Золотоніського району, код 33825388 на користь товариства з обмеженою від повільністю “Тридента Агро”, вул. Ямська, 28-А, м. Київ, код 25591321- 58950 грн. 62 коп.  основного боргу, 1138 грн. 74 коп. пені, 724 грн. 50 коп. річних, 4981 грн. 11 коп. інфляційних, 657 грн. 95 коп. витрат по держмиту та  100 грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.


3. Відмовити в позові в сумі 11742 грн. 59 коп. ( 8842,59 штрафу та 2900 грн. збитків).


4. Видати довідку на повернення позивачу 54 грн. 63 коп. зайво сплаченого державного мита.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.


              Суддя                                                                                 І.І.Упир                              

Рішення підписано 15.04.2009.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація