ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.09 Справа № 3/38/09
Суддя Соловйов В.М.
За позовом: Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області в інтересах держави:
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -Міністерство палива та енергетики України
позивач: Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
в особі Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, Запорізька область, м. Мелітополь
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Мелітополь
про стягнення 2 326, 56 грн.
Суддя Соловйов В.М.
Представники:
від позивача: Жейнова А.І., начальник юридичного відділу, довіреність № 7 від 08.01.2009р.
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Толсторебров І.М., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, посвідчення № 301 від 01.03.2006р.
Мелітопольський міжрайонний прокурор Запорізької області, в інтересах держави: орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -Міністерство палива та енергетики України, позивач: НАК “Нафтогаз України” в особі ВАТ “Мелітопольгаз” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення 2 326, 56 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу № К 092/07 від 03.09.2007р.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 55 Конституції України, ст. 121, 124 Конституції України, ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 526 ЦК України, ст. 2, 58, 66, 67 ГК України.
Ухвалою господарського суду від 26.01.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/38/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.03.2009р. об 11 годині 00 хвилин.
Відповідач, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому господарським процесуальним кодексом України, в судове засідання 16.03.2009р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2009р. розгляд справи відкладено на 23.03.2009р.
За згодою представника позивача та прокурора у судовому засіданні 23.03.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представник позивача та прокурор вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просять стягнути з відповідача суму 2 326, 56 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу № К 092/07 від 03.09.2007р.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання двічі не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Водночас громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 26.01.2009р. направлена відповідачу рекомендованим листом та вручена 29.01.2009р. Копія ухвали від 26.01.2009р. про відкладення розгляду справи, надіслана за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії господарського суду не повернулась.
Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача і думку прокурора, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ “Мелітопольгаз” (постачальник) та ПП ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір № К 092/07 від 03.09.2007р. на постачання природного газу, за яким постачальник зобов'язується передати споживачу у ІІ-му півріччі 2007р. природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).
Додатковими угодами № 1 від 28.12.2007р., № 2 від 30.01.2008р., № 3 від 31.03.2008р., № 4 від 28.04.2008р., № 5 від 10.06.2008р., № 6 від 13.06.2008р. до договору на постачання природного газу № К 092/07 від 03.09.2007р. дію останнього продовжено на 2008р.
На підставі договору відповідачу було поставлено природний газ за лютий, березень, травень 2008р. на суму 2 326, 56 грн.
Оплату поставленого природного газу відповідач не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 2 326, 56 грн.
Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у зв'язку з наступним.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір на постачання природного газу № К 092/07 від 03.09.2007р.
Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В даному випадку відповідач зобов'язався оплатити поставлену продукцію протягом 5 календарних днів з моменту отримання продукції.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов'язання за договором на постачання природного газу № К 092/07 від 03.09.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Право прокурора та його заступника звертатися до господарського суду в інтересах держави, зазначивши орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, передбачено ст. 29 ГПК України, п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону “Про прокуратуру”.
Враховуючи встановлений факт невиконання ПП ОСОБА_1 грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2 326, 56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Калова, 47-А, р/р 2600905274 в АК “Кліринговий дім” м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 05535349) 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 56 коп. заборгованості по оплаті за спожитий природний газ.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677154, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку -259) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя: В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 01.04.2009р.