Справа № 11 а-713/ 2008 Головуючий у 1 -й інстанції: Кузнецова О. А.
Доповідач: Гемма Ю.М. Категорія: ст. ст. 14ІЧ.2; 142 ч.2; ст. 19 ч.5, 141 ч.2 (1960р.) КК України; ст. ст. 187 ч.4; 263 ч.1; 199 ч.2, 304 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Гемми Ю.М.
суддів Литвиненко І.І., Сажинова В..В.
з участю прокурора Литвиненка О.О.
захисника ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1. , ОСОБА_4, ОСОБА_3., його захисника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_5 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсон від 18 січня 2005 року, -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Цюрупинська Херсонської області, громадянина України, раніше судимого: 26.06.1995 року за ч.2 ст. 141 КК України; 21.10.1997 року за ч.3 ст. 144; ч.1 ст. 222 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, засуджено за ч.2 ст. 199 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 21.10.1997 року і остаточно призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі. Міра запобіжного заходу - тримання під варту з 26.02.2003 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Цюрупинська Херсонської області, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:
· за ч.4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волів із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
· за ч.2 ст. 199 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 19.01.2003 року.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Новосибірська РФ, громадянина України, раніше судимого:
1992 року за ч.4 ст. 81; ч.3 ст. 81; ч.2 ст. 140 КК України;
1993 року за ч.2 ст. 206; ч.1 ст. 222 КК України,
2
16.02.2000 року за ч.2 ст. 83; ч.2 ст. 143 КК України на 4 роки позбавлення волі, засуджено:
· за ч.5 ст. 185 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
· за ч.2 ст. 199 КК України на 6 років позбавлення волі;
· за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 199 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 26.02.2003 року.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Херсона, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:
- за 4.2 ст. 141 КК України (1960р.) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна;
· за ч.2 ст. 142 КК України (1960р.) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
· за ч.4 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК країни на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
· за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міра запобіжного заходу - тримання під варту з 20.09.2002 року.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Херсона, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладення на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання. Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Херсона, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:
· за ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
· за ч.2 ст. 141 КК України (1960р.) на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна;
· за ч.2 ст. 142 КК України (1960р.) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
· за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 21.09.2002 року.
3
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Херсона, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 141 КК України (ред. 1960р.) на 2 роки 2 місяця 24 дні позбавлення
волі у кримінально-виконавчій установі без конфіскації майна.
Звільнений з-під варти 18.01.2005 року у зв'язку із закінченням строку відбування
покарання, (строк відбування покарання рахувався з 25.10.2002 року)
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с Нікольське Херсонської області, громадянина України, раніше судимого:
08.07.1998 року за ч.2 ст. 140 КК України на 6 місяців позбавлення
волі;
05.04.1999 року за ч.3 ст. 81, ст. 44 КК України;
19.01.2000 року за ч.2 ст. 206 КК України, звільненого 26.02.2000
року по закінченню строку відбування покарання,
засуджено за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки 3 місяця 2 дні позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Звільнений з-під варти 18.01.2005 року у зв'язку із закінченням строку відбування покарання, (строк відбування покарання рахувався з 16.10.2002 року)
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, -
засуджено за ч.5 ст. 19, ч.2 ст. 141 КК України (1960р) на 2 роки позбавлення волі без
конфіскації майна.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_11. звільнено від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього
обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої
системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання. Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.
Постановлено стягнути: з ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_12. -4959, 50 грн. на відшкодування матеріальної шкоди;
з ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3. солідарно на користь ОСОБА_13 - 2931, 82 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_14 на відшкодування матеріальних збитків -19200 грн. і моральної шкоди 2000 грн.;
з ОСОБА_3., ОСОБА_1. солідарно на відшкодування матеріальних збитків на користь ОСОБА_15 - 250 грн., на користь ОСОБА_16. - 260 грн.; з ОСОБА_4, ОСОБА_1. солідарно на користь ОСОБА_17. - 500 грн.; з гривень, в рахунок відшкодування спричиненої шкоди, також постановлено стягнути із засуджених судові витрати.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_1. , ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9., ОСОБА_10. , ОСОБА_11. визнано винними та засуджено за злочини, вчиненні ними за таких обставин. (епізод №1)
На початку жовтня 1999 року, ОСОБА_11. схилив ОСОБА_6. та ОСОБА_9. до вчинення злочину щодо ОСОБА_18, показавши, де вона проживає та час повернення додому.
04 жовтня 1999 року близько 21 год., біля будинку № 19 по вул. Димитрова в м. Херсоні ОСОБА_6. та ОСОБА_9., за попередньою змовою між собою, із
4
застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_18, відкрито заволоділи її майном на загальну суму 8950 гривень. (епізод №2)
31 жовтня 1999 року у вечірній час, у АДРЕСА_2, ОСОБА_6. за попередньою змовою з ОСОБА_9., ОСОБА_8, а також невстановленими слідством особами, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_19., відкрито заволоділи його майном на загальну суму 1000 гривень. (епізод №3)
В листопаді 1999 року в м. Херсоні в гаражі по вулиці Махарадзе, ОСОБА_6. за попередньою змовою з ОСОБА_8, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_20., вчинили на нього напад, заволодівши майном останнього на загальну суму 1700 гривень. (епізод №4)
17 січня 2002 року в період часу з 12 до 13 год. в АДРЕСА_1, ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3., з іншими особами, діючи в складі організованої групи, по раніше розробленому плану, із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, під виглядом працівників міліції проникли у житло і вчинили розбійний напад на громадян Болгарії - ОСОБА_21, ОСОБА_22., ОСОБА_23, заволодівши майном ОСОБА_23 на загальну суму 3470 гривень. (епізод №5)
На початку 2002 року ОСОБА_6., достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, 28 січня 1985 року народження, втягнув останнього у злочинну діяльність, вчинивши з ним розбійний напад на громадян Болгарії ОСОБА_21, ОСОБА_22., ОСОБА_23 та на громадянку ОСОБА_12. (епізод №6)
30 серпня 2002 року о 20 год. 30 хвил., у м. Херсоні, на сходинках шостого поверху будинку № 49 по вул. 9-го Січня, ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7, діючи в складі організованої злочинної групи, відповідно до раніше розробленого плану, із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_12., вчинили на неї розбійний напад, заволодівши майном останньої на загальну суму 5129 гривень 50 копійок. (епізод №7)
21 вересня 2002 року працівниками міліції під час обшуку у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено вогнепальну зброю - обріз пневматичної гвинтівки, яку він незаконно придбав, переносив при собі у пакеті, зберігав без передбаченого законом дозволу. (епізод №8)
В 1999 році ОСОБА_10 , знаходячись у с Нікольське Білозерського району Херсонської області, незаконно придбав у невстановленої слідством особи, обріз мисливської рушниці, який він незаконно переніс до місця свого проживання в АДРЕСА_3, де незаконно зберігав без відповідного дозволу у себе на городі. Після цього, в серпні 2002 року вказаний обріз ОСОБА_10 незаконно передав ОСОБА_7., який відніс його до місця свого проживання. Після затримання ОСОБА_7 повідомив працівників міліції про обріз, який у нього зберігався. Дана зброя була виявлена та вилучена працівниками міліції. (епізод №9)
Крім того, 16 жовтня 2002 року, ОСОБА_10 , знаходячись у АДРЕСА_3, незаконно придбав у невстановленої слідством особи 12 патронів калібру 5, 6мм, які є бойовими припасами, і які він незаконно зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу. 16 жовтня 2002 року під час проведення обшуку за місцем
5
проживання ОСОБА_10 працівниками міліції було виявлено та вилучено зазначені бойові припаси. (епізод №10)
23 жовтня 2002 року близько 11 год., ОСОБА_4., знаходячись у квартирі АДРЕСА_4, таємно викрав майно ОСОБА_14 на загальну суму 27200 гривень, спричинивши останній шкоду в особливо великому розмірі.. (епізод №11)
В кінці грудня 2002 року ОСОБА_4., ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, в кафе-барі «Карина» у с Дар"ївка Білозерського району Херсонської області, достовірно знаючи, що 2 купюри номіналом 50 «євро» є підробленими, шляхом обміну на національну валюту України - гривні, збув їх ОСОБА_24., спричинивши останньому шкоду на 510 гривень. (епізод №12)
05 січня 2003 року ОСОБА_1, за попередньою змовою ОСОБА_3. та невстановленою слідством особою, із метою збуту раніше придбаною підробленої іноземної валюти - «євро», приїхали на стихійний ринок, розташований уздовж автодороги Херсон-Мелітополь при в'їзді в с Веселе Бериславського району Херсонської області, де шляхом придбання коньячних виробів, збули підроблену купюру номіналом 50 «євро» ОСОБА_16., чим спричинили їй шкоду на загальну суму 260 гривень. (епізод №13)
05 січня 2003 року близько 21 год., ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3. та невстановленою слідством особою, із метою збуту раніше придбаною підробленої іноземної валюти - «євро», передав невстановленій слідством особі одну купюру номіналом 50 «євро» для подальшого збуту. ОСОБА_3 із цією особою приїхали до магазину «Універмаг», розташованого у м. Нова Каховка Херсонської області, де шляхом обміну на національну валюту України - гривні, ОСОБА_3 збув їх ОСОБА_15, спричинивши останньому шкоду на 250 гривень. (епізод №14)
В період часу з 04 по 07 січня 2003 року, ОСОБА_1, із метою збуту раніше придбаною ним підробленої іноземної валюти - «євро», передав ОСОБА_4. п'ять підроблених купюр номіналом по 50 євро кожна для подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що дані купюри є підробленими, збув їх шляхом обміну на національну валюту України - гривну в м. Цюрупинську Херсонської області потерпілому ОСОБА_25., спричинивши останньому шкоду на 1350 гривень. (епізод №15)
На початку січня 2003 року, ОСОБА_4., ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, в кафе «Фортуна», розташованого біля с Чернобаївка Херсонської області, збули дві підроблені купюри номіналом по 50 євро кожна, шляхом обміну на національну валюту України - гривну ОСОБА_17., спричинивши останньому шкоду на 500 гривень. (епізод №16)
В січні 2003 року ОСОБА_4. із корисливих мотивів, що були направлені на незаконне отримання засобів для існування, із метою збуту, здобув шляхом отримання від ОСОБА_1 п'ять купюр номіналом по 50 євро кожна і, достовірно знаючи про те, що дані купюри є підробленими, зберігав їх при собі. 12 січня 2003 року близько 12 год., рухаючись по авто дорозі, Одеса - Н.Азовськ, ОСОБА_4. був зупинений працівниками міліції на пості ДАІ, розташованого на 192 км, указаної автодорозі. Під час проведення обшуку у нього були виявлені та вилучені купюри, які згідно висновку експертизи є підробленими. (епізод №17)
12 січня 2003 року близько 10 год., ОСОБА_4. із корисливих мотивів, що були направлені на незаконне отримання засобів для існування, із метою збуту здобув
6
шляхом отримання від ОСОБА_1 п'ять купюр номіналом по 50 євро кожна і, достовірно знаючи про те, що дані купюри є підробленими, на АЗС «ЮТК», розташованій біля с. П.Покровське Білозерського району Херсонської області, шляхом обміну на національну валюту України - гривну, намагався збути оператору АЗС ОСОБА_26 одну підроблену купюру номіналом 50 євро, але останній виявив підробленість купюри і відмовився від обміну.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_3. посилається на те, що його необгрунтовано засуджено за ст. 187 ч.4 КК України по епізоду № 4 та за ст. 199 ч.2 КК України по епізодам № 12, 13, а також на суворість призначеного покарання. В обгрунтування доводів указує, що суд неправильно кваліфікував його дії за ст. 187 ч.4 КК України, оскільки вони проникли до квартири ОСОБА_23 під виглядом працівників міліції, звідки вчинили крадіжку, що знайшло підтвердження у судовому засіданні. Вважає, що за епізодами № 12, 13 за ст. 199 ч.2 КК України його вина не доведена, оскільки доказі здобуті незаконним шляхом, а саме: внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства і фальсифікації матеріалів справи. Указує, що судом неповно досліджені обставини справи, не перевірено джерело отримання підроблених купюр, що вони підроблені він не знав. З цих підстав просить скасувати вирок, а справу направити на додаткове розслідування, в частині обвинувачення за ст. 199 ч.2 КК України за епізодами № 12, 13 - провадження по справі закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
В апеляції з доповненнями захисник ОСОБА_2, наводячи аналогічні доводи, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність кваліфікації дії ОСОБА_3. за ст. 187 ч.4, 199 ч.2 КК України (епізоди № 4, 12, 13) та суворість призначеного покарання. Стверджує, що первісні показання засудженого ОСОБА_3 на досудовому слідстві здобуті із застосуванням недозволених методів слідства. Крім того, призначаючи покарання, суд не врахував, пом'якшуючи покарання обставини, що він раніше не судимий, частково визнав свою вину. Просить вирок щодо нього скасувати або перекваліфікувати його дії з ч.4 ст. 187 на ч.1 ст. 185 або ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, із ч.2 ст. 199 на ч.2 ст. 192 КК України та пом'якшити покарання з застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.
В апеляції адвокат ОСОБА_5, не оспорюючи послідовність вчинених дій ОСОБА_3. по факту заволодіння майном громадян Болгарії (епізод № 4), і, наводячи аналогічні доводи, вважає, що вони за ч.4 ст. 187 КК України кваліфіковані неправильно, оскільки у вироку не наведено жодної ознаки насильства, або погроз його застосування. ОСОБА_3. з іншими засудженими під виглядом працівників міліції проникли до квартири для наступного викрадення майна, що фактично було здійснено, однак саме участь ОСОБА_3 у викраденні майна потерпілого ОСОБА_23 не доведено. Не оспорюючи факту обміну двох купюр по 50 євро, зазначає, що ОСОБА_3 необгрунтовано засуджено за ст. 199 ч.2 КК України (епізоди № 12, 13), оскільки він не знав, що купюри були підроблені, а зібраними по справі доказами його вину не доведено. Крім того, призначаючи ОСОБА_3 більш суворе покарання, суд належним чином не мотивував своє рішення. Просить вирок щодо нього скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_4. посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильну кваліфікацію його дій за ст. 185 ч.5 КК України по факту крадіжки майна ОСОБА_14 (епізод № 10). Стверджує, що потерпіла завищила вартість викраденого майна, тому суд безпідставно відмовив йому в призначенні повторної товарознавчої експертизи. Вважає, що його необгрунтовано засуджено за ст. 199 ч.2 КК України (епізоди № 11, 14, 15, 16, 17) оскільки він не знав про підробленість купюр
7
евро, під час досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи слідства, внаслідок чого він обмовив ОСОБА_1. , докази по справі збиралися слідчим з порушенням вимог КПК України. Крім того, призначаючи йому покарання, суд не врахував його стан здоров'я - наявність хвороби на туберкульоз. Просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що його необгрунтовано засуджено за ст. 199 ч.2 КК України (епізоди № 11, 12, 13, 14, 15), ці злочинів не вчиняв, докази по справі сфальсифіковані та здобуті незаконним шляхом, ОСОБА_4. обмовив його у вчиненні злочинів внаслідок застосування не дозволених методів слідства, а інших доказів не здобуто. Стверджує, що судове слідство проведено неповно, однобічно та упереджено, без дослідження усіх обставин справи, що висновки суду про доведеність його вини ґрунтуються на припущеннях і суперечливих доказах. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, провадженням по справі щодо нього закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Вирок щодо засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9., ОСОБА_11. , ОСОБА_27 в апеляційному порядку не оскаржується.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_1. , та захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції, а ОСОБА_3. і апеляції своїх захисників, думку прокурора про часткове задоволення апеляцій та зміну вироку, останнє слово ОСОБА_3., ОСОБА_1. , в якому вони просили задовольнити їхні апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія судців вважає, що апеляції з доповненнями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3., його захисника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, а вирок щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3. підлягає зміні. Цей же вирок щодо засуджених: ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9., ОСОБА_10. підлягає зміні в порядку ст. 365 КПК України.
(епізод № 4)
Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_3., його захисника ОСОБА_2 про необхідність перекваліфікації його дій з ч.4 ст. 187 на ст. 185 КК України по факту заволодіння майном громадянина Болгарії - ОСОБА_23 підлягають задоволенню, а доводи адвоката ОСОБА_5 про необхідність закриття провадження у справі за цим епізодом на підставі п. ст. 6 КПК України не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини злочину, його висновок про те, що ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7, діючи в складі організованої групи, з проникненням у житло заволоділи майном громадянина Болгарії ОСОБА_23, відповідає зібраним у справі доказам, але діям засуджених дав неправильну юридичну оцінку за ч.4 ст. 187 КК України, як напад із метою заволодіння чужим майном, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя або здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднане з проникненням у житло, вчинений організованою групою, а у відношенні ОСОБА_6 та Балти ще й як особою, яка раніше вчинила розбій.
Як видно зі змісту апеляції засудженого ОСОБА_3., він, не заперечуючи свою участь у вчиненні злочину, стверджує про те, що вони (засуджені) під виглядом працівників міліції проникли у квартиру потерпілого ОСОБА_23, звідки вчинили крадіжку майна.
8
Ці доводи ОСОБА_3. підтверджуються іншими доказами.
Так, засуджені ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7 у судовому засіданні повністю визнали свою вину і показали, що в січні 2002 роки, попередньо отримавши інформацію від ОСОБА_28. про приїзд у м. Херсон громадян Болгарії, у яких можуть бути гроші, вони у складі групи із 5 осіб, із метою заволодіння грошима громадян Болгарії прибули до квартири останніх, куди вирішили проникнути під виглядом працівників міліції та під приводом перевірки документів. ОСОБА_3. надів міліцейську форму, а вони - ОСОБА_6., ОСОБА_8 наділи шапочки з прорізами для очей, як спец підрозділ міліції, маючи при собі газовий пістолет, макет пістолета й наручники. ОСОБА_4 в цей час чекав їх в автомобілі. Відрекомендувавшись працівниками міліції, проникли до квартири і поклали громадян Болгарії на підлогу. ОСОБА_3 перевіряв документи в останніх, а вони обшукували кімнати, звідки викрали майно й гроші, а потім пішли. Викрадені гроші поділили порівну.
Засуджений ОСОБА_3. як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, визнаючи частково свою вину, не заперечував той факт, що він, виконуючи прохання ОСОБА_28 і ОСОБА_6., із метою заволодіння грішми громадян Болгарії, разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_8 під виглядом працівників міліції проникли у квартиру, де він перевіряв документи у громадян Болгарії, а ОСОБА_6 і ОСОБА_8 винесли з квартири сумку з речами. За свою участь от ОСОБА_6 отримав гроші. (том № 9, а.с. 76 - 78)
Потерпіла ОСОБА_13 на досудовому слідстві і в суді показала, що, знаходячись у квартирі, почувши якийсь шум, вона вийшла з кімнати у коридор, де побачила, що ОСОБА_23, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 лежать на підлозі. Біля них знаходився чоловік із шапочкою на голові з прорізями для очей та пістолетом у руках. Поруч знаходився ще такий само чоловік. За столом сидів чоловік у міліцейській формі та перевіряв документи, складав якісь протоколи. їх заспокоїли, що це звичай перевірка та відпрацювання інформації про наявність наркотиків у квартирі. Вона (потерпіла) сприймала їх як працівників міліції, ніяких погроз вони не висловлювали, поводилися чемно. Лише з часом, коли пішли працівники міліції, вона помітила, що зникли гроші та деякі речі її чоловіка ОСОБА_23.
Як убачається з матеріалів справи, під час досудового й судового слідства встановлено, ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7, з іншими особами, попередньо отримавши інформацію від ОСОБА_28. про приїзд у м. Херсон громадян Болгарії, у яких можуть бути гроші, діючи в складі організованої групи, по раніше розробленому плану, із метою заволодіння майном громадян Болгарії, під виглядом працівників міліції та під приводом перевірки документів, відрекомендувавшись працівниками міліції, проникли у квартиру, де перебували громадяни Болгарії, які їх сприйняли за працівників міліції, і під час перевірки документів та обшуку житла, вчинили таємне викрадення майна громадянина Болгарії ОСОБА_23 на загальну суму 3470 гривень.
Доказів, які б підтверджували погрозу застосування насильства, небезпечного для життя або здоров'я потерпілої, в матеріалах справи немає, не здобуто їх і судовому засіданні та не наведено у вироку.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_3. за даним епізодом обвинувачення необхідно перекваліфікувати з ч.4 ст. 187 на ч.5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене організованою групою.
З цих же підстав, в порядку ст. 365 КПК України, дії ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7 також підлягають перекваліфікації з ч.4 ст. 187 КК України на ч.5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене організованою групою.
Твердження засудженого ОСОБА_3. про те, що він лише під виглядом працівника міліції перевіряв документи громадян Болгарії і не приймав участі у заволодінні майном потерпілого ОСОБА_23 спростовуються послідовними свідченнями засуджених - ОСОБА_6, ОСОБА_8., ОСОБА_4. про
9
безпосередню участь ОСОБА_3. у заволодінні майном потерпілого, за що він отримав свою частку грошей.
Що стосується доводів адвоката ОСОБА_5 про відсутність у діях ОСОБА_3. за цим епізодом складу злочину, то вони суперечать встановленим у справі фактичним обставинам і спростовуються вище наведеними доказами.
(епізод № 10)
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_14 відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.
В судовому засіданні ОСОБА_4. визнав, що знаходячись у квартирі співмешканки ОСОБА_14, знайшовши під килимом її гаманець із ювелірними виробами, викрав їх та продав у м. Запоріжжя, за що отримав валюту євро, як потім виявилося підроблену. При цьому оспорював кількість і вартість викрадених ювелірних виробів не викрадав.
Ці заперечення ОСОБА_4 проти обвинувачення були предметом перевірки у судовому засіданні і спростовуються наступними доказами.
Так, на досудовому слідстві в якості обвинуваченого ОСОБА_4. визнав, що він викрав із квартири ОСОБА_14 ювелірні вироби, які продав у м. Запоріжжя за 1500 доларів США. При цьому не оспорював кількість та вартість викрадених ювелірних виробів (23 найменування - золоті та срібні вироби, дорогоцінні каміння).
(том №6, а.с. 61)
Ці показання ОСОБА_4 узгоджуються з іншими доказами, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Потерпіла ОСОБА_14 підтвердила, що після того, як її співмешканець ОСОБА_4. виїхав, вона виявила крадіжку своїх ювелірних виробів (23 найменування - золоті та срібні вироби, дорогоцінні каміння на загальну суму 27 200 грн.), які зберігала у гаманці під килимом. Вона зрозуміла, що крадіжку вчинив ОСОБА_4. (том № 6, а.с. 43 - 46, 52)
За висновком товарознавчої експертизи загальна вартість ювелірних виробів (23 найменування - золоті та срібні вироби, дорогоцінні каміння) з урахуванням зносу, складає 25192, 94 грн. (том № 6, а.с. 84, 85), яким підтверджено свідчення потерпілої ОСОБА_14 щодо вартості викрадених у неї ювелірних виробів.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4., ознайомившись із висновок цієї експертизи, на досудовому слідстві не оспорював вартість викрадених ним ювелірних виробів у потерпілої ОСОБА_14 (том № 6, а.с. 86)
У зв'язку з чим, у суду не було підстав ставити під сумнів достовірність свідчень потерпілої щодо кількості й вартості викрадених у неї ювелірних виробів, також у суду не було підстав для призначення повторної товарознавчої експертизи, як на це вказує засуджений, а тому його твердження про те, що потерпіла завищила вартість ювелірних виробів, слід визнати безпідставними.
Свідок ОСОБА_29 показав, що ОСОБА_4. залишив йому під заставу ювелірні вироби (12 найменувань золотих виробів), за що отримав від нього (свідка) 800 доларів США. Оскільки ОСОБА_4 не повернув йому через неділю гроші, він продав 9 найменувань золотих виробів, а 3 залишилися у нього, які були вилучені працівниками міліції, (том № 6, а.с. 65 - 67, 70)
За даними протоколу виїмку, у ОСОБА_29 вилучені золоті вироби - часи, каблучка, сережки, що належать потерпілій ОСОБА_14 (том № 6, а.с. 38, 41)
Дослідивши та проаналізувавши наведені докази в їх сукупності, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфікував дії ОСОБА_4. за ст. 185 ч. 5 КК України.
Отже, викладені в апеляції доводи засудженого про незаконність його засудження за цим епізодом обвинувачення, спростовуються наведеними доказами.
10
(епізоди № 11, 12, 17)
Доводи засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_1. , ОСОБА_4 про недоведеність їхньої вини за епізодами № 11, 12, 17, а також аналогічні доводи захисника ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_5, є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, суд визнав ОСОБА_4 і ОСОБА_1. винними у збуті підроблених грошей у кінці грудня 2002 року в кафе-барі «Карина» - ОСОБА_24.;
ОСОБА_1. і ОСОБА_3. у збуті підроблених грошей 05 січня 2003 року в с Веселе Бериславського району Херсонської області - ОСОБА_16.;
ОСОБА_4; у намаганні збуту підроблених грошей 12 січня 2003 року на АЗС «ЮТК», розташованій біля с. П.Покровське Білозерського району Херсонської області - ОСОБА_26
Разом із тим, як видно з матеріалів справи, по цим епізодам обвинувачення технічної експертизи грошей проведено не було, оскільки ОСОБА_24. та ОСОБА_16. їх знищили, а ОСОБА_26 відмовився прийняти для обміну гроші.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.6 Постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 12 квітня 1996 року із змінами від 03.12.1997р., для встановлення підробленості або справжності грошей в усякому разі необхідно призначати криміналістичну експертизу.
Враховуючи те, що встановити справжність або підробленість купюр «євро» неможливо, а обвинувальний вирок за цими епізодами за ст. 199 ч.2, ст. 15 ч.2, ст. 199 ч.2 КК не може ґрунтуватися на припущеннях, колегія суддів вважає, що дані епізоди підлягають виключенню з обвинувачення ОСОБА_3., ОСОБА_1. , ОСОБА_4 за недоведеністю.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1. , ОСОБА_3., ОСОБА_4 у збуті підробленої валюти (епізоди № 13, 14, 15), за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на достатніх і допустимих доказах, досліджених у судовому засіданні.
Наведені доводи апелянтів про те, висновки суду ґрунтуються на припущеннях і суперечливих доказах та не відповідають фактичним обставинам справи, слід визнати такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 ОСОБА_3., ОСОБА_4. за цими епізодами обвинувачення не визнали своєї вини у придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у збуті підробленої валюти.
ОСОБА_1 стверджував про свою непричетність до інкримінованих йому злочинів.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не оспорюючи факту обміну валюти - євро, стверджували про те, що не знали про підробленість грошей.
Ці заперечення засуджених проти обвинувачення були перевірені у судовому засіданні і спростовуються наведеними у вироку доказами. (епізод № 13)
Винність ОСОБА_1. , ОСОБА_3. у збуті підробленої купюри номіналом 50 євро - ОСОБА_15підтверджується наступними доказами, якими спростовуються твердження ОСОБА_1. і ОСОБА_3. про їхню непричетність до вчиненого злочину, а також доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 не знав про підробленість валюти - євро.
Так, на досудовому слідстві ОСОБА_3., визнаючи свою вину, в якості підозрюваного й обвинуваченого, показав, що в січні 2003 року він зустрівся з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка показала йому підроблену купюру номіналом 50 «євро» і запропонувала її реалізувати, щоби заробити гроші, на що він погодився. Вони приїхали у м. Нова Каховка, де біля продовольчого магазину
11
продали дану купюру таксисту. Він із ОСОБА_4 неодноразово був у квартирі ОСОБА_1 і знав, що той займався реалізацією фальшивих євро.
(том № 6, а.с. 167 -169, 270, 271)
Під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3. підтвердив, що він з іншою особою збули підроблені гроші - 50 євро таксисту за 250 - 260 грн., за що від іншої особи отримав свою частку 60-80 грн. (том № 6, а.с. 171)
Допитаний по цьому епізоду ОСОБА_4. показав, що в січні 2003 року ОСОБА_1 розповів йому, що дав ОСОБА_3. та іншій особі 100 - 150 фальшивих євро для реалізації, які в грудні 2002 року ОСОБА_1 привіз із м. Ізмаїла на загальну суму 1500 євро. (том № 6 , а.с. 161, 163, том № 7, а.с. 191, 192)
Ці показання ОСОБА_3., ОСОБА_4 узгоджуються з іншими доказами, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Свідок ОСОБА_30 показав, що він возив іншу особу і ОСОБА_3. у м. Нова Каховка.
Потерпілий ОСОБА_15. показав, що на початку січня 2003 року у м. Нова Каховка, біля магазину "Універмаг", він придбав у невідомого чоловіка купюрою номіналом 50 «євро». Через деякий час від працівників міліції узнав, що гроші є підробленими та добровільно видав їх. (том № 6, а.с. 147)
Згідно протоколу виїмки, у ОСОБА_15 вилучено купюру номіналом 50 євро.
(том №6, а.с. 151)
За висновком технічної експертизи купюра номіналом 50 «євро», вилучена у ОСОБА_15, виготовлена не підприємством, яке здійснює випуск грошових знаків для Європейського Центрального банку (том № 6, а.с. 185-190).
Враховуючи те, що попередні епізоди № 11, 12 по факту збуту підроблених грошей виключені з обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що кваліфікуюча ознака - повторність, по даному епізоду, підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і їхні дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 199 КК України, як придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої іноземної валюти, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
(епізод № 14)
Винність ОСОБА_1. , ОСОБА_4 у збуті підроблених грошей ОСОБА_25 підтверджується наступними доказами, якими спростовуються доводи ОСОБА_4 про те, що, обмінюючи валюту, він не знав про підробленість грошей, та доводи ОСОБА_1 про його непричетність до вчиненого злочину.
Будучи допитаним у якості обвинуваченого ОСОБА_4. показав, що приблизно 29.12.2002 року у м. Цюрупинську він продав підроблену купюру номіналом 50 євро ОСОБА_25 за 250-260 грн., яку отримав від ОСОБА_1 для реалізації.
(том № 6, а.с. 292)
Під час допиту у якості підозрюваного ОСОБА_4. показав, що в кінці грудня 2002 року ОСОБА_1 привіз підроблену валюту - 1500 євро, частину яких передав йому для реалізації. 250 євро він продав ОСОБА_31 ( ОСОБА_25).
(том № 7, а.с. ЗЗ - 36)
У ході відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_4. підтвердив факт збуту ним підробленої валюту ОСОБА_25, до якого він прийшов додому.
(том № 6, а.с. 293)
Під час допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_1 показав, що в середині грудня 2002 року ОСОБА_4. повідомив йому, що піде до валютника ОСОБА_31 (ОСОБА_25.), щоби поміняти валюту. Пізніше йому стало відомо, що під час обшуку у ОСОБА_25. була вилучена 1 підроблена купюра номіналом 50 євро.
(том № 6, а.с. 290)
Вище зазначені показання ОСОБА_4 узгоджуються з іншими доказами, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Потерпілий ОСОБА_25 показав, що на початку січня 2003 року до нього додому прийшов ОСОБА_4. попросив обміняти валюту - 5 купюр номіналом по 50 євро.
12
Обмінявши тому валюту на загальну суму 1350 грн., він на другий день виявив, що вона підроблена. З цих 5 купюр євро, він 4 знищив, а 1 залишив.
(том № 6, а.с. 277, 280, 281)
За даними протоколу обшуку, у будинку ОСОБА_25. виявлено та вилучено 1 купюру номіналом 50 євро. (том № 6, а.с. 284)
Висновком технічної експертизи підтверджено, що купюра номіналом 50 «євро», вилучена у ОСОБА_25, виготовлена не підприємством, яке здійснює випуск грошових знаків для Європейського Центрального банку (том № 6, а.с. 308 -313)
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що за цим епізодом дії ОСОБА_4 і ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 199 КК України, як придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої іноземної валюти, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 ще й повторно.
Разом із цим, мотивувальна частина вироку по даному епізоду підлягає зміні, а саме у формулюванні обвинувачення слід вважати, що ОСОБА_4 збув ОСОБА_25 одну купюру номіналом 50 євро, а не п'ять, оскільки потерпілий знищив чотири підроблені купюри, які отримав від засудженого і лише одна була вилучена працівниками міліції. Технічна експертиза проводилась лише по одній купюрі, а встановити справжність або підробленість інших купюр, які були знищені -неможливо. (епізод № 15)
Винність ОСОБА_1. , ОСОБА_4 у збуті 2 підроблених купюр номіналом по 50 євро - ОСОБА_17. підтверджується наступними доказами, якими спростовуються твердження ОСОБА_4 про те, що, обмінюючи валюту, він не знав про підробленість грошей, а також доводи ОСОБА_1 про його непричетність до вчиненого злочину.
При допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_4 показав, що 10.01.2003 року він приїхав до кафе «Фортуна» біля с Чернобаївка Херсонської області, де обміняв у ОСОБА_17. дві підроблені купюри номіналом по 50 євро на національну валюту України - гривню. Дані підроблені купюри були придбані ним та ОСОБА_1 для реалізації, (том № 6, а.с. 224)
Він же, у ході відтворення обстановки і обставин події показав, що на початку січня 2003 року він із ОСОБА_1. приїхали в с Чернобаївка, де він у кафе «Фортуна» обміняв у ОСОБА_17. дві підроблені купюри номіналом по 50 євро на 500 - 520 грн. (том № 6, а.с. 225)
Зазначені показання ОСОБА_4 узгоджуються з іншими доказами, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Потерпіла ОСОБА_17. як на досудовому слідстві, так і в суді підтвердила, що 10 січня 2003 року в кафе «Фортуна», де вона працювала барменом, зайшли ОСОБА_1 і ОСОБА_4., які попросили обміняти дві купюри номіналом по 50 євро на гривні, на що вона погодилась й обміняла їх на 500 грн. Через декілька днів дізналась, що євро були підроблені, які добровільно видала працівникам міліції.
З протоколів пред'явлення особи для впізнання видно, що ОСОБА_17. впізнала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як осіб, які збули їй дві підроблені купюри номіналом по 50 євро. (том № 6, а.с. 213, 214)
Даними протоколу виїмки підтверджено вилучення у ОСОБА_17. двох купюр номіналом по 50 євро. (том № 6, а.с. 215)
Відповідно до висновків технічної експертизи, 2 купюри номіналом по 50 євро, вилучені у ОСОБА_17., виготовлені не підприємством, яке здійснює випуск грошових знаків для Європейського Центрального банку (том № 6, а.с. 242 - 244).
Оцінивши наведені докази, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за цим епізодом за ч.2 ст. 199 КК України, як придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої іноземної валюти, вчинені за попередньою змовою групою осіб, повторно.
13
(епізод № 16)
Винність ОСОБА_4 у придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту підробленої валюти підтверджується наступними доказами, якими спростовуються твердження ОСОБА_4 про те, що він не знав про підробленість вилученої у нього валюти.
Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 показав, що 12.01.2003 року він виїхав у сторону м. Миколаїв, щоби збути підроблену валюту - 250 євро, яку у нього вилучили працівники міліції на пості ДАЇ, отриману ним раніше у ОСОБА_1. (том № 7, а.а. 33 - 36)
Він же, в якості обвинуваченого показав, що ОСОБА_1 привіз із м. Ізмаїла 800 фальшивих євро. На пості ДАЇ у ході огляду автомобіля працівники міліції виявили та вилучили у нього 5 купюр номіналом по 50 євро, які він раніше взяв у ОСОБА_1 на реалізацію, (том № 7, а.с. 191, 192)
Оскільки ці показання ОСОБА_4 узгоджуються з іншими доказами, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Факт вилучення валюти у ОСОБА_4. підтвердили свідки ОСОБА_32, ОСОБА_33. - працівники ДАЇ (том № 7, а.с. 25, 25, 27), ОСОБА_34, який віз на своєму автомобілі ОСОБА_4 (том № 7, а.с. 21 - 23).
За даними протоколу огляду автомобіля, під час проведення якого працівники ДАЇ вилучили 5 купюр номіналом по 50 євро. (том № 7, а.с. 7)
Свідок ОСОБА_35 показала, що на початку січня 2003 року ОСОБА_4. приходив до неї додому і показував їй пачку грошей. При цьому сказав, що у нього є фальшиві євро, які він збуває і багато заробляє.
(том № 7, а.с. 28)
Свідок ОСОБА_36. показав, що на початку січня 2003 року ОСОБА_4. неодноразово пропонував йому зайнятися збутом фальшивих євро, однак він відмовився. Йому відомо зі слів мешканців м. Цюруписька, що ОСОБА_4. і ОСОБА_1 займалися збутом фальшивих грошей, але кому і, де йому невідомо.
(том № 7, а.с. 29)
Давши належну оцінку дослідженим доказам, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за цим епізодом за ч.2 ст. 199 КК України, як придбання, зберігання, перевезення з метою збуту підробленої валюти, вчинені повторно.
Разом із тим, враховуючи те, по даному епізоду в справі є нескасована
Постанова слідчого про відмову в порушені кримінальної справи по даному факту у відношенні ОСОБА_1. від 27.03.2003 року (том № 7, а.с. 4), тому в мотивувальній частині вироку у формулюванні обвинувачення необхідно змінити посилання суду на те, що ОСОБА_4 придбав підроблені купюри у ОСОБА_1, на придбання ОСОБА_4 підроблених грошей у невстановленої слідством особи.
Твердження ОСОБА_4 (епізоди № 14, 15, 16) про те, що фальшиві євро він отримав у м. Запоріжжя від продажу викрадених ним у ОСОБА_14 ювелірних виробів, колегія суддів вважає надуманими, оскільки вони суперечать встановленим обставинам справи і спростовуються сукупністю вище наведених доказів за епізодом № 10 по факту викрадення майна ОСОБА_14, зокрема, показаннями самого ОСОБА_4 про те, що він продав викрадені ним ювелірні вироби у м. Запоріжжя за 1500 доларів США.
Доводи засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_1. , ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 про те, що первісні показання засуджених отримано із застосуванням недозволенних методів ведення слідства, колегія судців вважає безпідставними, оскільки відповідні заяви засуджених були перевірені прокуратурою Херсонської області з дотриманням вимог КПК України і не знайшли свого підтвердження. Крім того, допитаний у якості свідка слідчий ОСОБА_37. показав, що на протязі досудового слідства ніякого психологічного або фізичного тиску до засуджених із його
14
боку та інших працівників міліції не застосовувалося, від засуджених ніяких скарг не надходило. Як видно з матеріалів справи, жодних скарг із приводу застосування до них недозволених методів досудового слідства від засуджених не надходило.
(том № 7, а.с. 417, 420, 430, том № 8, а.с. 270 -275, том № 9, а.с. 122 -124)
Тому посилання засуджених в апеляції на те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на досудовому слідстві обмовили ОСОБА_1 у збуті підробленої валюти, слід визнати такими, що не відповідають дійсності.
При цьому суд правильно визнав зміну показань ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо їхньої непричетності до вчинених злочинів, а також ОСОБА_1, як їхнє намагання ухилитися від кримінальної відповідальності.
Доводи засуджених про те, що докази по справі зібрані з порушенням КПК України і сфальсифіковані слідчим ОСОБА_37., є необгрунтованими, оскільки перевіркою матеріалів справи не виявлено даних, які б свідчили про можливу фальсифікацію доказів. Слідчі дії по збиранню доказів проведені слідчим із дотриманням вимог КПК України, в тому числі впізнання ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_17. по факту збуту підробленої валюти, на що вказує апелянт, під час проведення якого зауважень і заяв від ОСОБА_1 не надходило. Крім того, під час досудового слідства ніяких заяв або скарг із цього приводу засуджені не надавали.
(том № 6, а.с. 108, 213, 214)
Необгрунтованими є доводи апелянтів про однобічність, неповноту судового слідства, а також упередженість суду. Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про однобічність неповноту, необ'єктивність чи упередженість дослідження органом досудового слідства й судом обставин, що могли мати значення для справи. Як видно з матеріалів справи у процесі досудового й судового слідства були встановлені і досліджені усі обставини справи, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, дослідженні показання усіх осіб, показання яких мають істотне значення для справи, перевірялися позиція захисту засуджених щодо їхньої непричетності до вчинених злочинів шляхом допиту свідків за клопотанням захисту. При збиранні та дослідженні доказів не було допущено порушень кримінально-процесуального закону, які могли перешкодити суду всебічно й повно розглянути справу або вплинути на його висновки щодо винності засуджених, не виявлено. Крім того, клопотань щодо необхідності з'ясування інших невстановлених досудовим слідством обставин учинених злочинів та про доповнення судового слідства, зокрема, допиту інших свідків, про що вказують апелянти, в кінці судового слідства засуджені та їхні захисники не заявляли, (том № 9, а.с. 228)
Отже підстав для направлення справи на додаткове розслідування, як про це просять апелянти, немає.
Посилання ОСОБА_3. в апеляції на те, що на досудовому слідстві йому не надали можливості ознайомитися з матеріалами справи, чим порушили його право на захист, слід визнати голослівними, оскільки він особисто із захисником ознайомився з матеріалами справи, про що свідчать дані протоколу про пред'явлення обвинуваченому та захиснику матеріалів справи, (том № 7, а.с. 414 - 417)
Покарання ОСОБА_4. і ОСОБА_1. призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, даних про особи винних, раніше неодноразово судимих за вчинення корисливих злочинів, яке на думку колегії судців є необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів.
Та обставина, на яку посилається ОСОБА_4., зокрема, наявність у нього хвороби на туберкульоз, то вона в даному випадку не може бути підставою для пом'якшення йому покарання і зміни вироку в цій частині, оскільки судом йому призначено мінімальне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст. 185 КК України, санкцією якої передбачено більш суворе покарання.
15
Доводи апелянтів щодо пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3, колегія суддів у відповідності з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один із яких відноситься до особливо тяжких, який він учинив під виглядом працівника міліції, його ставлення до вчиненого злочину, дані про особу винного, який характеризується задовільно, обставиною, що пом'якшує його покарання визнає -уперше притягнення до кримінальної відповідальності, обставин, що обтяжують покарання не знаходить і вважає за необхідне обрати йому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ч.5 ст. 185 КК України, якою передбачено більш суворе покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України, як про це просить захисник, немає.
Що стосується обраного засудженим ОСОБА_6., ОСОБА_8., ОСОБА_7., то воно на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Так, призначаючи покарання засудженим, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, визнання ними своє вини, дані про особи винних, що характеризуються виключно позитивно, обставини, що пом'якшують їхнє покарання, такі як, щире каяття, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, молодий вік ОСОБА_6, вчинення ОСОБА_7 злочину у неповнолітньому віці, його активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують їхнє покарання, судом не встановлено.
Врахувавши сукупність зазначених обставин, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та дані про особи винних, суд обґрунтовано прийняв рішення про пом'якшення покарання засудженим із застосуванням ст. 69 КК України, яке на думку колегії суддів є вмотивованим і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 65, 69 КК України.
Крім того, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, та даних про особу неповнолітнього ОСОБА_4, що характеризується виключно позитивно за місцем проживання та навчання, суд обґрунтовано дійшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, і таке покарання на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
Разом із тим, вирок у частині звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання з випробуванням підлягає зміні в порядку ст. 365 КК України, оскільки при звільненні неповнолітнього від відбування покарання з випробування суд повинен був послатися ще й на ст. 104 КК України, якою передбачено встановлення іспитового строку тривалістю від одного до двох років.
Також у порядку ст. 365 КК України вирок щодо засуджених ОСОБА_9. і ОСОБА_10. підлягає зміні в частині призначення їм покарання у днях, оскільки відповідно до ст. 73 КК України строки покарання обчислюються у роках, місяцях, годинах, на що суд не звернув уваги при призначенні покарання.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляції з доповненнями засуджених ОСОБА_1. , ОСОБА_4 ОСОБА_3., захисника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Комсомольського районного суду міста Херсон від 18 січня 2005 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, та в порядку ст. 365 КПК України щодо
16
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9- змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_3., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за фактом заволодіння майном ОСОБА_23 (епізод № 4) із ч.4 ст. 187 КК України на ч.5 ст. 185 КК України.
Призначити покарання:
ОСОБА_3 за ч.5 ст. 185 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 199 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_6 за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 142 КК України (1960р.), ч.5 ст. 185, ч.4 ст. 187, 304 КК України (2001р.), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_8 за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 142 КК України (1960р.), ч.5 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України (2001р.), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_7 за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. ст. 75, 76, 104 КК України вважати ОСОБА_7 звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Вважати ОСОБА_10 засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки 3 місяця позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Вважати ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 141 КК України (ред. 1960р.) року на 2 роки 2 місяця позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Виключити з формулювання обвинувачення та з мотивувальної частини вироку:
· у відношенні ОСОБА_1. та ОСОБА_4 епізод №11 по факту збуту підроблених грошей ОСОБА_24.;
· у відношенні ОСОБА_1. та ОСОБА_3. епізод № 12 по факту збуту підроблених грошей ОСОБА_16.;
у відношенні ОСОБА_4 епізод № 17 по факту замаху на збут підроблених грошей ОСОБА_26
17
по епізоду № 14 по факту збуту 5 підроблених купюр номіналом 50 евро ОСОБА_25. вважати, що ОСОБА_4. збув ОСОБА_25. одну купюру номіналом 50 евро; - по епізоду № 16 по факту вилучення працівниками міліції у ОСОБА_4 п'яти підроблених купюр номіналом по 50 евро кожна, вирок змінити, вказавши, що ОСОБА_4. придбав підроблені гроші у невстановленої слідством особи.
Вирок у частині задоволення цивільного позову щодо солідарного стягнення із ОСОБА_1. і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_16. у відшкодування збитків 260 гривень - скасувати.
У решті вирок щодо ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_1. залишити без зміни.