Справа 22-1531 головуючий в суді 1 інстанції Зубов О. С.
Категорія 20 доповідач Орловська Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року липня місяця 15 дня колегія суддів судової папаши в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Пузанової Л.В.
Суддів Закарян К.Г.
Орловської Н. В. При секретарі Костеннікові Д.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1
На рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2007 р. у цивільній
справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Херсонської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про
приватизацію квартири і договору купівлі-продажу та визнання права власності на
квартиру
встановила:
24 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Херсонської міської ради про (пізнання недійсним свідоцтва про приватизацію і договору купівлі - продажу квартири та /пізнання права власності.
Позивач зазначила, що 13 березня 2004 р. з ОСОБА_3 в усній формі досягнута домовленість про продаж: квартири АДРЕСА_1, наймачем якої він був. за що вона мала сплатити суму еквівалентну 1800 умовних одиниць.
На виконання договірних відносин вона сплатила ОСОБА_3 завдаток 505 грв. про що останній видав письмову розписку, а 08 травня 2004р. він отримав повний розрахунок в розмірі еквівалентному 1600 умовних одиниць та 11 травня 2004р. знявся з реєстрації і звільнив квартиру. Тоді ж на її ім 'я видано доручення на вчинення від його імені дій по приватизації квартири Вона ж сплачувала комунальні витрати за квартиру після виїзду останнього до м. Краснодон.
27 липня 2006р. ОСОБА_3. отримав свідоцтво про право власності в порядку приватизації спірної квартири, але ухилився від нотаріального посвідчення укладеного між: ними договору купівлі продажу, а в жовтні 2006р. продав цю квартиру ОСОБА_1.
Вважаючи, що продавець не мав повноважень на продаж, оскільки внаслідок зловмисної домовленості з представником покупця, вдруге продав майно, за яке отримав від неї повний розрахунок, просила визнати цю угоди недійсною з підстав cm. 232 ЦК України, визнати за нею право власності на спірну квартири та зобов 'язати Херсонське БТІ зареєструвати квартиру на її ім я.
В квітні 2007р. ОСОБА_1. доповнила позовні вимоги і додатково просила визнати недійсним свідоцтво від 27 липня 2006р. про приватизацію спірної квартири на ім'я ОСОБА_3 , з тих підстав, що останній на час приватизації у цій квартирі зареєстрований не був, і в ній не проживав.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2007 р. у задоволенні позову відмовлено.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неналежну оцінку доказів відносно наданих їй ОСОБА_4. повноважень щодо здійснення приватизації від його імені спірної квартири, а також; судом не враховано та обставина, ОСОБА_3. продав їй спірну квартиру за яку вона сплатила кошти у повному розмірі, однак суд не допитав останнього щодо зазначених обставин. Крім того, вважала, що подана нею скарга на судове рішення у іншій цивільній справі до Верховного Суду України за винятковими обставинами є підставою для зупинення розгляду даної справи у відповідності до п. 4 cm. 201 ЦПК України, а тому справа розглянута з порушенням процесуального законодавства, які є підставою для скасування постановленого рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
В письмових заперечення ОСОБА_2 посіпається на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах, порушеного клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , виходячи з наспаного.
За змістом позовної заяви та пояснень в судовому засіданні вбачається, що наявність права пред 'явити позов до продавця спірної квартири, про визнання, укладеного ним у нотаріальній формі договору недійсним та визнання за позивачкою прав власності ОСОБА_1 , пов 'язує із тим, що на підставі усної домовленості з ОСОБА_3 , яка відбулась 13 березня 2004 p., вона набула право власності на квартиру, наймачем якої він був.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням громадської комісії з житлових питань від 07. 06.2006р., затвердженого рішенням виконкому Херсонської міської ради від 20 червня 2006р., ОСОБА_3. визнаний наймачем квартири АДРЕСА_1 з яким укладений договір найму зазначеного житлового приміщення.
Розпорядженням Фонду комунального майна м. Херсона від 27 липня 2008 р. задоволено клопотання наймача ОСОБА_5 про передачу йому у приватну власність в прядку приватизації, зайняту ним квартиру та видано свідоцтво про право власності.
За нотаріально посвідчений договором від 01 серпня 2006р. ОСОБА_3. продав належну йому на праві власності квартиру ОСОБА_2.
Враховуючи, що ОСОБА_3. набув право власності на зайняту ним квартиру в порядку приватизації в липні 2006р, а позивачка не надала письмові підтвердження досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору з продавцем з часу набуття останнім прав власності та його повного виконання, слід визнати правомірним та таким, що відповідає вимогам ч. 1 cm. 658, ч.2 ст. 220 ЦК України, висновки суду першої інстанції про відмову у визнанні за позивачкою прав власності на спірну квартиру за обставин, які мали місце у 2004 р. та відсутності підстав для визнання недійсним оскаржуваного позивачкою договору купівлі продажу.
Неприйнятними є доводи апеляційної скарги, оскільки при розгляді справи порушення порядку приватизації встановлено не було, а факт визнання, згідно рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03.05.2006р., ОСОБА_3 наймачем спірної квартина на момент його звернення до приватизаційного органу не спростований належними доказами. Та обставина, що в жовтні 2007 р. ОСОБА_1 подача до Верховного Суду України скаргу на вказане рішення суду від 03 травня 2006p., яке набрало чинності у справі за винятковими обставинами, не може бути підставою для зупинення провадження у даній справі згідно п.4 cm. 201 ЦПК України.
Оскільки справу розглянуто з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі їх порушення, що у відповідності до вимог процесуального законодавства передбачають скасування постановленого рішення та висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу напежить відхилити, а рішення суду залишити без змін.
3
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.