Справа № 22-2651/2008р.                   Головуючий в 1 інстанції Пронін С.Г.

Категорія   52                                       Доповідач Звягінцева О.М.

 

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21 квітня 2008 року        Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Палацу культури ім. Є.Т. Абакумова про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і

 

встановив:

 

в апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1. оспорює обгрунтованість рішення суду, яким відмовлено в задоволенні її позовних вимог, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про задоволення позову за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, посилаючись на те, що судом не взято до уваги її добросовісну роботу у відповідача, відсутність будь-яких стягнень, факт її сварки у жовтні 2007 р. з художнім керівником танцевального ансамблю "Світанок" ОСОБА_5. на грунті особистих відносин, після якої остання та її чоловік ОСОБА_6 підготували декілька доповідних записок в період з листопада до грудня 2007 p., що не відповідали фактичним обставинам справи, наказом № 47-ос від 14.11.2007 р. їй було оголошено догану.

Вважає, що підставою для її звільнення є неприязливі стосунки з художнім керівником ОСОБА_5., судом невірно оцінено докази і, зокрема, пояснення допитаних свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1. та її представник адвокат ОСОБА_4. підтримали доводи скарги, просили про її задоволення, скасування рішення суду, ухвалення нового про задоволення позову, а представник відповідачаОСОБА_7 заперечував проти доводів скарги і просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

24.12.2007 р. ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначала, що вона наказом № 126-ос 1.02.2006 р. була прийнята на роботу в ПК ім. С.Т. Абакумова костюмером, наказом №45-ос від 7.12.2007 р. її було звільнено на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, копію наказу нею отримано 12.12.2007р.

 

Це звільнення вважає незаконним з наступних підстав: близько 2-х років вона добросовісно виконувала роботу костюмера, не мала стягнень.

У листопаді 2007 р. між нею та балетмейстером ОСОБА_5. відбулась сварка, через декілька днів остання та її чоловік ОСОБА_6 підготували доповідні записки про неналежне виконання нею своїх обов'язків з підготовки сценічних костюмів для концерта ансамблю танцю та некоректну поведінку щодо них.

Наказом № 42-ос від 14.11.2007 р. їй було оголошено догану.

15 та 24 листопада 2007 рокуОСОБА_5. знову підготувала доповідні записки відносно неї з тих же підстав.

Вважає, що вказані документи балетмейстерами ОСОБА_5. та ОСОБА_6. були написані через неприязливі стосунки, що виникли між ними, не відповідають дійсності, складені впродовж одного місяця, одразу ж після сварки.

У листопаді 2007 р. перед кожним концертом вона готувала сценічні костюми, за день до виступу видавала їх дітям у повному порядку, до виконуваної роботи ставилась дуже відповідально, вона ніколи не грубила балетмейстерам, незважаючи на те, що вони принижували та ображали її.

Вважає наказ про її звільнення незаконним, оскільки він був виданий на підставі непровірених фактів.

Тому просила ухвалити рішення, яким поновити її на роботі в ПК ім. Є.Т. Абакумова на посаді костюмера, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 15 лютого 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

 

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт неналежного виконання позивачкою обов'язків, покладених на неї трудовим договором, був підтверджений в суді.

Але з таким висновком суду апеляційний суд погодитись не може, оскільки він не відповідає обставинам справи.

По справі встановлено, що ОСОБА_1. згідно з наказом № 126-ос від 1.02.2006 року працювала у відповідача на посаді костюмера з 1.02.2006 року (а.с. 5).

У зв'язку з неприязливими стосунками, що склалися у неї з художнім керівником і головним балетмейстером народного ансамблю танцю "Світанок" ОСОБА_5. та художнім керівником і головним балетмейстером зразкового ансамблю танцю "Барвінок" ОСОБА_6., і які носять особистий характер, оскільки ці особи є її сусідами, вони, починаючи з листопада 2007 року, стали пред'являти їй необгрунтовані претензії.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи і, зокрема, тим, що всі доповідні записки щодо неналежного виконання позивачкою обов'язків костюмера написані одними та тими ж особами - головними балетмейстерами ОСОБА_6. та ОСОБА_5. (а.с. 16, 17, 19, 20, 21, 24).

У той же час у Палаці культури ім. С.Т. Абакумова з позивачкою спілкувалися з приводу використання сценічних костюмів і інші 4 творчих колектива.

її доводи щодо відсутності претензій до неї від інших творчих колективів нічим не спростовані.

Апеляційний суд доходить висновку про те, що неприязливі стосунки головних балетмейстерів ОСОБА_6. та ОСОБА_5. з позивачкою і стали причиною для її звільнення з ініціативи власника.

Як вбачається з матеріалів справи, в наказі відповідача № 45-ос від 7 грудня 2007 року про звільнення позивачки зазначено, що 15 листопада 2007 року була надана доповідна   записка   від   головного   балетмейстера  зразкового   ансамблю   танцю

 

"Барвінок" ОСОБА_6. про неналежне виконання нею своїх обов'язків з підготовки сценічних костюмів для концерту ансамблю танцю.

24 листопада 2007 року костюмер ОСОБА_1. знову порушила трудову дисципліну, видавши учасникам колективу сценічні костюми не підготовленими до виступу ансамблю танцю на концерті.

Відповідачем в наказі також було враховане те, що костюмеру ОСОБА_1. 14 листопада 2007 року за ці та інші дії було оголошено догану (а.с. 7).

У той же час, відповідачем не надано суду посадової інструкції, в якій було б визначено, що конкретно відноситься до обов'язків позивачки, і з якою вона була б ознайомлена.

А приєднана до матеріалів справи робоча інструкція костюмера не містить відомостей про те, що позивачку з нею ознайомили (а.с. 27, 28).

Крім того, позивачка заперечує, що при прийомі на роботу їй було доведено інструкцію, що приєднано до матеріалів справи.

Вона посилається, що інструкція була іншого змісту, зокрема, в ній не було визначено обов'язку безпосереднього підпорядковування балетмейстерам, а тільки було зазначено те, що вона підпорядковується лише директору Палацу культури та головному бухгалтеру.

Саме тим, що відповідач підмінив інструкцію, вона пояснює відсутність свого підпису на тій інструкції, що приєднана до матеріалів справи.

Згідно з наказом відповідача № 42-ос від 14 листопада 2007 року про оголошення догани з 7 до 12 листопада 2007 року були надані доповідні записки від головних балетмейстерів зразкового ансамблю танцю "Барвінок" ОСОБА_6. та народного ансамблю танцю "Світанок" ОСОБА_5. про те, що ОСОБА_1. не виконує належним чином обов'язки костюмера, некоректно відноситься до керівництва ансамблів та батьків учасників творчих колективів, втручається в роботу керівників, чим дискредитує діяльність керівництва ансамблів (а.а. 6).

Тоді як з пояснень позивачки вбачається, що до неї 14 листопада 2007 року не застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Саме тому на наказі № 42-ос від 14 листопада 2007 року про оголошення догани відсутній її підпис про ознайомлення з наказом та відсутні її письмові пояснення до цього наказу.

З її пояснень видно, що про догану вона узнала лише при звільненні.

На її думку, цей наказ було сфальсифіковано, його та доповідні записки балетмейстерів ОСОБА_6. та ОСОБА_5. було створено тільки на час її звільнення.

Апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на доповідну записку батьківського комітету зразкового ансамблю танцю "Барвінок" як на доказ, що підтверджує факт неналежного виконання ОСОБА_1. службових обов'язків костюмера, оскільки на ній, по-перше, відсутня дата її складання, по-друге, вказаний ансамбль очолює художній керівник та головний балетмейстер ОСОБА_6 (а.с. 18).

Разом з цим, з наданого апеляційному суду колективного звернення учасників народного ансамблю "Світанок" та батьків учасників зразкового дитячого ансамблю танцю "Барвінок" видно, що вони позитивно характеризують костюмера ОСОБА_1. (a.c. 86).

 

Відповідачем не надано доказів щодо систематичного невиконання позивачкою без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором.

Крім того, ним не доведено, які саме обов'язки костюмера повинна була виконувати ОСОБА_1. та не доведено застосування ним раніше заходів дисциплінарного стягнення до неї.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України було здійснено відповідачем через неприязливі стосунки з головними балетмейстерами ОСОБА_6. та ОСОБА_5., а не через систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, а тому її було звільнено без законної підстави.

Оскільки при звільненні ОСОБА_1 не дотримано вимог чинного законодавства, це звільнення є незаконним.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції щодо необгрутованості позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог п.3 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування-рішення суду і ухвалення нового рішення.

З урахуванням викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки апеляційний суд вважає їх доведеними і такими, що грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Стягуючи з відповідача на користь позивачки її середній заробіток за час її вимушеного прогулу за період з 10.12.2007 року до 21.04.2008 року, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до наданих відповідачем графіка роботи позивачки, вона працювала п'ятиденний робочий тиждень (а.с. 105).

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою KM України № 100 від 8.02.1995 р. (далі -Порядок), середній заробіток позивачки нараховано таким чином:

середня заробітна плата за 2 останні календарні місяці перед її звільненням склала 976 грн.: 488 грн. у жовтні 2007 року та 488 грн.- у листопаді 2007 року;

відпрацьовано у жовтні 2007 року 23 дні, у листопаді 2007 року - 22 дні, всього 45 днів;

 

середньоденний заробіток позивачки за 2 останні календарні місяці перед її звільненням складе 21 грн. 69 коп., з розрахунку: 976 грн. ( 488 грн. х 2) : 45 робочих днів =21 грн. 69 коп.

Згідно з наданими відповідачем даними про збільшення посадового окладу костюмера на час розгляду справи судом відповідно до вимог п. 10 вказаного Порядку середньоденний заробіток позивачки складе 24 грн. 37 коп., з розрахунку: 21 грн. 69 коп. х 1, 06 х 1, 06 (коефіцієнти збільшення посадового окладу за станом на 1.01.2008 року та 1.04.2008 року)= 24 грн. З7 коп. (а.с. 102);

кількість робочих днів за час її вимушеного прогулу за період з 10.12.2007 року до 21.04.2008 року складе 93 дні: у грудні 2007 року - 16 днів; у січні 2008 року - 21 день; у лютому 2008 року - 21 день; у березні 2008 року -20 днів; у квітні 2008 року - 15 днів (а.с. 106).

Тому відповідно до вимог вказаного Порядку середній заробіток позивачки за час її вимушеного прогулу складе: 2266 грн. 41 коп., з розрахунку: 24 грн. 37 коп. (середньоденний заробіток) х 93 умовних робочих днів = 2266 грн. 41 коп.

Відповідно до вимог ст, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 грн., 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції та на користь позивачки 7 грн. 50 коп.- понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпеченя розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ч. 1 ст. 218 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.3 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд,

 

ВИРІШИВ:

 

апеляційну   скаргу   ОСОБА_1   задовольнити,   рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 лютого 2008 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Палацу культури ім. Є.Т. Абакумова про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді костюмера Палацу культури ім. Є.Т. Абакумова з 10 грудня 2007 року.

Стягнути з Палацу культури ім. Є.Т. Абакумова на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2007 року до 21 квітня 2008 року у розмірі 2266 грн. 41 коп. та 7 грн. 50 коп.- понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Стягнути з Палацу культури ім. Є.Т. Абакумова на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. за наступними реквізитами: Код - 22090100, розрахунковий рахунок - 31411537700004, Отримувач - місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька, ОКПО - 34686537, Банк - ГУ ДКЦ в Донецькій області, МФО -834016.

Стягнути з Палацу культури ім. Є.Т. Абакумова 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації - 22050000 "Оплата витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду    справи",    розрахунковий    рахунок   -    31219259700001,    Отримувач -

 

Державний бюджет, ЕДРПОУ - 34686537, МФО - 834016, Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.