Справа №22-10408 Головуючий 1 інстанції Чернецький В.А.
Категорія 23 Доповідач Висоцька B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.
суддів БІЛЯЄВОЇ G.M., ОСИПЧУК О.В.
при секретарі ТАРАНЕЦЬВ.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної події
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2004 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на те, що 18 липня 2004 року, її автомобіль РЕНО Кліо під керуванням її чоловіка ОСОБА_7, зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21093, який належить відповідачу ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2 Дорожньо - транспортна пригода сталася з вини останнього.
Позивачка ОСОБА_5 зазначила, що їй завдано матеріальної шкоди у вигляді пошкоджень автомобілю на суму 9568,65 грн. придбання медикаментів 464,71 грн., посилене харчування дитини 61,74 грн. та моральну шкоду, так як дорожньо-транспортна пригода вплинула за її стан життя , завдано пошкодження здоров'ю її малолітньої доньки, не може користуватися автомобилем для сімейних потреб. З вини відповідачів вона вимушена займатися питаннями відновлення автомобіля після дорожньо - транспортної пригоди. Відповідачі не відшкодували добровільно шкоду. Просила стягнути матеріальної шкоди 10635,30 грн., моральну шкоду 15 000 грн., судові витрати 111,35 грн. та витрати по оплаті юридичних послуг 500 грн. В подальшому позивачка змінила свої позовні вимоги, просила стягнути витрати на бензин для поїздок до лікарні та суду 799,91 грн., витрати на лікування дитини -1071 грн., витрати за проведення експертизи 220 грн., за виготовлення дубліката державного номерного знаку 260 грн. та послуги адвоката 2500 грн.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2005 року позов задоволений частково. В частині позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено, позов до ОСОБА_2 задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 відшкодування материального збитку, пов»язаного з пошкодженням автомобиля 5417,46 грн., відшкодування моральної шкоди - 1800 грн, судовий збір 54,17 грн., оплата юридичних послуг адвоката 250 грн. всього 7621 ,63 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати на постановити нове, яким задовольнити її позов, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що суд безпідставно не прийняв до уваги висновок спеціаліста авто товарознавчої експертизи від 10 серпня 2004 року, яка встановила заподіяний матеріальний збиток в розмірі 9568,65 грн, неправильно оцінив розмір морального збитку, не врахував тяжкість та глибину завданих моральних страждань, необгрунтовано відмовив в стягненні фактично понесених витрат на лікування, додаткове харчування її дитини, витрат на бензин та оплату послуг адвоката в розмірі 2500 грн. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.
Відповідачі по справі, та представник ОСОБА_4 просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду частковому скасуванню з постановлениям нового з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 3,4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що винною особою в дорожньо - транспортній пригоді, яка сталася при зіткненні двох транспортних засобів, є водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1, тому матеріальна та моральна шкода стягнута з відповідача ОСОБА_2 Відмовляючи в стягненні витрат на лікування дитини, посилене харчування у зв'язку з травмою, отриманою в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вартість використаного на поїздки до лікарні та до суду бензину, оплату праці адвоката, суд виходив з того, що позивачка не довела, що дитина потребувала ліки та посилене харчування, що саме позивачка придбала ліки, а ступінь участі адвоката в справі і вартість його послуг є невідповідними.
Проте з таким висновком суду в повному обсязі погодитися не можна.
Як встановлено судом і таке вбачається із матеріалів справи, 18 липня 2004 року приблизно о 19 год на 1 км траси Кременьовка -Ялта відбулося зіткнення автомобілів під керуванням ОСОБА_7 та водія ОСОБА_2 (а.с. 9).
Дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачу ОСОБА_3, при зміненні напряму руху не переконався в небезпеці маневру, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, скоїв зіткнення з нерухомим транспортним засобом (а.с. 9). Водій ОСОБА_2 не оспорює факт порушення ним п. 12.1,12.3 Правил дорожнього руху.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно встановив обставини дорожньо - транспортної пригоди, разом з тим дійшов помилкового висновку про те, що шкода повинна відшкодовуватися не в повному обсязі.
Правовідносини сторін урегульовані нормами ст. 1188 ЦК України, відповідно до вимог якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується в такому порядку:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Оскільки шкода заподіяна внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що шкода повинна відшкодовуватися саме винним водієм ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги про солідарне покладення відповідальності на обох відповідачів не ґрунтується на вимогах закону.
Матеріальна шкода в сумі 5417,46 грн. підтверджена висновком компетентного судового автотоварознавчого експерта (а.с. 187-193). Зазначена шкода заподіяна позивачці внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_2 , між діями якого (порушення Правил дорожнього руху) і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Доводи апеляційної скарги, що слід було стягнути шкоду в розмірі 9568,68 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновок спеціаліста, який не попереджувався про відповідальність за завідомо неправдивий висновок (а.с.10), не є висновком експертизи.
Висновок суду в частині відмови в стягненні витрат на ліки є помилковим та не ґрунтується на законі.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з подальшими змінами та доповненнями, при відшкодуванні шкоди слід виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
В порушення зазначених роз'яснень, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо стягнення витрат на ліки неповно з'ясував обставини справи. Відповідно довідки міської дитячої лікарні №3 м. Донецька від 6.12.2006 року неповнолітній ОСОБА_8,1997 року народження , починаючи з 19 липня 2004 року, тобто безпосередньо після дорожньо - транспортної пригоді, призначалися ліки, які були придбані позивачкою (а.с 22,165) всього на 1069,85 грн.
Висновки суду, що позивачка не надала доказів, що саме для доньки отримувалися медикаменти, спростовуються матеріалами справи.
Висновки суду про відмову в стягненні вартості державного номеру не відповідають матеріалам справи. Відповідачі по справі не заперечували проти того, що номерний знак було пошкоджено внаслідок пригоди. З матеріалів справи вбачається, що державний знак був придбаний позивачкою (а.с.203), тому, виходячи з принципу повного відшкодування шкоди, передбаченого законом, на користь позивачки підлягає стягненню сума 260 грн. на відшкодування шкоди.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв'язку з винними діями ОСОБА_2 у дорожньо- транспортній пригоді, позивачці, окрім матеріальної шкоди, заподіяна моральна шкода. Моральна шкода викликана тим, що сам факт дорожньо - транспортної пригоди зі значними пошкодженнями її автомобіля уже спричинив підвищене психологічне навантаження.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗІ березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" з подальшими змінами та доповненнями розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпшого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З обставин справи вбачається, що позивачка була позбавлена можливості користуватися автомобілем, у неї порушились звичні життєві зв'язки, вона вимушена була займатися питаннями ремонту автомобіля, витрачати свій час, оскільки відповідач від добровільного відшкодування шкоди в повному обсязі відмовився. Крім того, неповнолітня дитина позивачки, законним представником якої вона є, зазнала фізичних страждань, тривалий час не могла вести звичайний спосіб життя, вимушена була лікуватися.
Стягуючи суму моральної шкоди 1 800 грн. суд врахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивачки та її доньки, стан здоров'я останньої. Апеляційний суд вважає, що рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону. Підстав для збільшення розміру моральної шкоди не вбачається, доводи апеляційної скарги в цій частині не спроможні.
Доводи апеляційної скарги про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації витрат на додаткове харчування, витрат на бензин не спростовує висновків суду. Позивачкою не надано висновку лікаря, затвердженого МСЕК про потребу в додатковому харчуванні. Стягнення витрат на придбання бензину законодавством не передбачено.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" граничний розміром компенсації, в разі, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Суд першої інстанції безпідставно не врахував дію зазначеної норми. З протоколів судових засідань вбачається, що представник позивачки ОСОБА_1 приймав участь в судових засіданнях (а.с.208,214-219), позивачкою сплачені витрати 2500 грн. (а.с.204-205), тому апеляційний суд, з урахуванням участі представника стягує з відповідача витрати 900 грн. виходячи з мінімальної заробітної плати на день розгляду справи судом (375 грн.х 40% х 6 годин).
Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції постановлене всупереч встановлених обставин справи, норм матеріального і процесуального
права, воно підлягає частковому скасуванню з постановлениям нового рішення, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309,316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2006 року в частині відмови в стягненні витрат на лікування, відшкодування вартості державного знаку, витрат на правову допомогу скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди на лікування неповнолітньої дитини 1069,85 грн., вартість державного номера 260 грн., витрат на правову допомогу 900 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. .
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.