Справа № 2-11233 Головуючий у 1 інстанції Фунжий О.А.
Категорія 12 Доповідач Висоцька B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006р. Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.
суддів ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВА О.М.
при секретарі АНДРУСЬ В.О.
з участю відповідача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_6 до виконкому Петровської районної ради м. Донецька про визнання права власності на недобудований будинок, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ
У жовтні 2005 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконкому Петровської районної ради м. Донецька про визнання за ним права власності на недобудований будинок АДРЕСА_1. Позивач посилається на те, що рішенням виконкому від 13.11.2002 року йому було дозволено будівництво нового будинку у зв'язку з тим, що будинок, розташований за цією адресою, був старим. У зв'язку з відсутністю можливості добудувати будинок, він вирішив його продати, тому просить суд визнати його власником недобудованого будинку.
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що спірний будинок належить його на праві власності на підставі договору дарування від 8.05.2003 року, тому ОСОБА_6 не мав права на відчуження чужого майна.
Рішенням Петровського районного судум. Донецька від 19 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено. Визнаний недійсним договір купівлі-продажу будинку, посвідчений б. 12.2005 року
між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Остання зобов'язана повернути ОСОБА_3, спірний будинок.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_6- ОСОБА_7 просять рішення скасувати, справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального права.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
ОСОБА_6, його представник ОСОБА_7, ОСОБА_8, представник Петровської районної в м. Донецьку ради до суду не з» явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. їх неявка не перешкоджає розгляду справи. ОСОБА_7, ОСОБА_3 надали суду заяви з проханням розглядати справу в їх відсутність.
Представники позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили їх відхилити, рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, але резолютивна частина підлягає доповненню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що спірний будинок .. АДРЕСА_1 належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 17 липня 1981 року. У встановленому законом порядку йому було дозволено будівництво та продаж недобудованого будинку під літерою Е-2 готовністю 60%. На підставі нотаріально посвідченого доручення ОСОБА_4 від імені ОСОБА_6 8 травня 2003 року подарувала спірний будинок ОСОБА_3.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання права власності на недобудований будинок суд виходив з того, що право власності належить ОСОБА_3. за договором дарування.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 6 грудня 2005 року , суд першої інстанції прийшов до висновку, що він суперечить законодавству, а саме Закону України „Про власність", у відповідності з яким володіти, користуватися та розпоряджатися має право лише власник майна, а ОСОБА_6 на час укладення договору таким власним не являвся.
Такий висновок відповідає вимогам закону та підтверджується матеріалами справи.
Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом Вяткіну належав будинок АДРЕСА_1, тобто був його особистою власністю (а.с.4).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішень виконкому Петровської районної ради м. Донецька від 13.11.2002 року за НОМЕР_1, від 11.12.2002 року за НОМЕР_2 ОСОБА_6 було дозволено будівництво нового будинку під літерою Е-2, сіней літерою е,е-1 на земельній ділянціАДРЕСА_1 прийнято до експлуатації літню кухню під літерою В, гараж літ И, сарай літ.Ж.З та дозволено продаж недобудованого будинку під літерою Е по вул. Доренського, 44 готовністю 60 % (а.с.5,6,127). Під час виниклих правовідносин зазначених рішень виконкому було достатньо для посвідчення договору відчуження будинку. Доводи апеляційних
скарг про відсутність правовстановлюючих документів спростовуються матеріалами справи.
З обставин справи вбачається, що 8 травня 2003 року між сторонами -ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування (а.с. 17). Враховуючи на те, що до теперішнього часу договір дарування не визнаний недійсним та не розірваний сторонами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що після укладення договору дарування власником спірного будинку став ОСОБА_3
Відсутність реєстрації договору дарування у встановленому законом порядку не може бути підставою для визнання його недійсним, тому доводи апеляційних скарг в цій частині неспроможні.
Доводи апеляційних скарг про те, що виконком надавав дозвіл на продаж недобудованого будинку, а позивачем ОСОБА_6 був укладений договір дарування, не може тягти недійсність договору. З обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 21.06.2002 року надав доручення на відчуження будинку у будь -який спосіб (а.с. 82).
Доводи апеляційних скарг про обов'язкове залучення по участі у справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не може бути підставою для скасування постановленого судом рішення, оскільки позовні заяви розглянуті в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Зазначені особи не позбавлені права на звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 658 ЦК України, ст.4 Закону України „Про власність" право продажу товару належить власникові товару. Оскільки власником спірного будинку за договором дарування був ОСОБА_3, та лише він мав право на відчуження будинку, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що договір купівлі - продажу, посвідчений 6 грудня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.48) суперечить законодавству та є недійсним відповідно до ст. ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України.
Відповідно до ст. 216 ч.1 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Згідно роз'яснень, які містяться в п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно прийшов до правильного правового висновку про зобов'язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3. домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1, але не зазначив в рішенні обов'язок повернення грошових коштів покупцю ОСОБА_1 від продавця ОСОБА_6
Зі змісту нотаріально посвідченого договору купівля-продажу (а.с.48) вбачається, що продаж зазначеного домоволодіння вчиняється за ціною 57 860 гривень, які сплачеш покупцем ОСОБА_1 продавцю ОСОБА_6 готівкою до оформлення договору. Своїм підписом під договором представник продавця підтвердив факт повного розрахунку за продане домоволодіння і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру (п.2,3 договору).
За таких умов суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, але резолютивна частина рішення суду повинна буди доповнена зазначенням про те, що з ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 57 860 грн.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
У X В А ЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника ОСОБА_6 - РУДЬ Олександра Олександровича задовольнити частково.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 жовтня 2006 року залишити без змін.
Доповнити резолютивну частину рішення словами : "Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 отримані за договором купівлі-продажу кошти в розмірі 57 860 грн."
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції
протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою суду апеляційної
інстанції.