Справа № 1-60

Копія

ПОСТАНОВА

м. Коростень

15 січня 2007 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Лешко C.M.

Янковій Ю.Д. Ходаківського С.І. ОСОБА_3 в складі:

головуючого судді

при секретарі

з участю прокурора

адвоката

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростеня заяву ОСОБА_1 про звільнення від покарання, призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду від 30.03.2006 року

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій зазначила, що вона засуджена вироком Коростенського міськрайонного суду 30.03.2006 року за ст.ст.190ч.4, 358ч.2, 15, 27п.4, 369ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вказаний вирок переглядався судовою колегією з кримінальних справ Житомирського апеляційного суду і міра покарання залишена такою ж.

В даний час, під час відбування покарання вона завагітніла і чекає народження дитини, а тому просила звільнити її від відбування покарання на підставі ст. 83 КК України до досягнення дитиною трьохрічного віку. Також просила врахувати ту обставину, що вона одна виховує сина-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який хворіє і потребує лікування.

В суді ОСОБА_1 та її адвокат - ОСОБА_3 заяву підтримали з мотивів, які в ній викладені і просили її задоволити.

Прокурор проти задоволення заяви заперечував з тих підстав, що у відповідності до вимог ст.407-1 КПК України звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, відповідно до ст.83 КК України здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії.

Вислухвши пояснення, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 в задоволенні її заяви.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 засуджена вироком Коростенського міськрайонного суду від 30.03.2006 року за ст.ст.190ч.4, 358ч.2, 15, 27п.4, 369ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вказаний вирок суду був оскаржений в апеляційному порядку і ухвалою Житомирського апеляційного суду міра покарання щодо засудженої залишилась такою ж.

Ухвала Житомирського апеляційного суду була оскаржена в касаційному порядку і ухвалою Верховного Суду України ухвала апеляційного суду змінена, але міра покарання у вигляді позбавлення волі на п»ять років з конфіскацією майна залишена без змін.

Справа повернулась з Верховного Суду України 08.11.2006р, а 9.11.2006 року від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення її від відбування покарання.

З вищевикладеного випливає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 не виконувався і призначене судом покарання вона ще не відбувала.

Таким чином, враховуючи, що у відповідності до вимог ст.407-1 КПК України звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, відповідно до ст.83 КК України здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії, суд вважає, що у нього відсутні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.407-1 КПК України, суд

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про звільнення її від покарання, призначеного вироком суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Згідно.

СуддяКоростенського міськрайонного суду

Суддя: підпис

С.М.Лешко