АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-7587/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого – Ремеза В.А.

суддів – Куценко Т.Р., Прозорової М.Л.

при секретарі – Шило С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Солонянському районі Дніпропетровської області (далі УПФ України у Солонянському районі),

на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ України у Солонянському районі про поновлення пропущеного строку, визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2010р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано дії УПФ України у Солонянському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 28.02.2010р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком незаконними, і зобов'язано УПФ України у Солонянському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. по 28.02.2010р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих нею сум за зазначені періоди, а в задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України у Солонянському районі просить постанову суду скасувати, і відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову, посилаючись на те, що управління не погоджується з постановою суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду залишенню без змін.

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус "дитини війни", що підтверджується посвідченням.

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 р.

Разом з цим Законом України "Про державний бюджет України на 2006р." було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7, ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01.01.2006р., а ст. 6 вказаного Закону поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, і зазначений Закон не був визнаний неконституційним та мав юридичну силу протягом 2006р., у зв'язку з чим суд правильно прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 стосовно виплат заборгованості за 2006р.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 2007р., то в цій частині судом встановлено, наступне.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік.

9 липня 2007 року Рішенням Конституційного суду України N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 28.02.2010р. відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а оскільки відповідачем зазначені виплати не проводились, суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зобов'язавши УПФ України у Солонянському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. по 28.02.2010р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих нею сум за зазначені періоди, і колегія суддів вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою.

Доводи УПФ України у Солонянському районі в апеляційній скарзі про непогодження з постановою суду безпідставні, оскільки суд при розгляді справи правильно встановив виниклі між сторонами правовідносини, та розглянув спір у відповідності до норм матеріального права, якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу УПФ України у Солонянському районі залишити без задоволення.

Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді