АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-13963/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ремез В.А.
Категорія 21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючої – Можелянської З.М.
Суддів – Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі – Панченко Д.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2010р. визнано удаваним договір дарування 4/25 частин будинку, розташованого за адресою: вул. Жуковського, 39-а у м. Дніпропетровську, укладений 15.11.2006р. між ОСОБА_5, та ОСОБА_4А-Є. і ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Переведено права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу спірної частини домоволодіння на ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_3 право власності на 4/25 частини будинку за адресою: вул. Жуковського, 39-а у м. Дніпропетровську. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 14438грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4А-Є. просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8А-Є. підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині вимог зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2006р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4А-Є. і ОСОБА_6, був укладений договір дарування, згідно якого останні прийняли в дар від ОСОБА_5 4/25 частини будинку розташованого за адресою: вул. Жуковського, 39-а у м. Дніпропетровську, які складаються в житловому будинку літ. А-1 прим. 2-4, в приб. А-1 прим. 2-3, сіни а-1, веранда а' – 1, ганок а', житловою площею 21,5кв.м., загальною площею 32,3кв.м., в загальному користуванні споруди №1,2,3,6,1. /а.с.7/.
Згідно ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили
Відповідно до ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших умовах.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_3 як власник 21/25 частин домоволодіння по вул. Жуковського, 39-а у м. Дніпропетровську, дізнавшись, що відповідач ОСОБА_5 має намір продати належні йому 4/25 частки вказаного домоволодіння, декілька разів намагався вирішити питання з ОСОБА_5 щодо придбання спірної частини домоволодіння, однак відповідач не бажав продавати позивачу належну йому частку, оформивши з ОСОБА_4А-Є. і ОСОБА_6, договір дарування, і оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що між відповідачами була укладена удавана угода дарування з метою приховання іншої, а саме договору купівлі-продажу спірної частки майна, суд правильно прийшов до висновку про те, що договір дарування 4/25 частин будинку, розташованого за адресою вул. Жуковського, 39-а у м. Дніпропетровську, укладений 15.11.2006р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4А-Є. і ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7М, слід визнати удаваним, як таким що ставив за мету приховати іншу угоду, а саме договір купівлі-продажу спірної частки із застосуванням наслідків недійсності такого правочину, та переведенням прав та обов'язків покупця спірної частини домоволодіння на позивача, визнавши за позивачем право власності на 4/25 частини будинку за адресою вул. Жуковського 39а в м. Дніпропетровську, тим самим задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3, і колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи ОСОБА_4А-Є. про незаконність рішення суду, з посиланням на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, а тому суду слід було застосувати ч. 4, ст. 267 ЦК України безпідставні, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачу про укладений договір дарування стало відомо у серпні 2007р. і з позовом до суду за захистом свого права він звернувся в січні 2008р., тобто в межах строку позовної давності від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Доводи ОСОБА_4А-Є. про незаконність рішення суду, з посиланням на порушення судом при розгляді справи вимог ст. 201 ЦПК України не вплинули на правильне вирішення справи по суті заявлених вимог.
Інші доводи ОСОБА_4А-Є. про незаконність та необґрунтованість рішення суду безпідставні, та зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд розглядаючи справу оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, а тому переоцінці в апеляційному порядку вони не підлягають.
Що ж стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_5 суми зазначеної у договорі дарування, у зв'язку з переведенням на нього прав покупця в розмірі 14438грн., то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4А-Є. і ОСОБА_6 було укладено удавану угоду, і фактично було укладено договір купівлі-продажу 4/25 частини будинку за адресою вул. Жуковського 39а в м. Дніпропетровську, а тому і кошти в розмірі 14438грн. підлягають поверненню з ОСОБА_3 на користь покупців, які фактично придбали спірну частку домоволодіння.
Таким чином рішення суду першої інстанції в зазначеній частині слід змінити на підставі ст. 309 ЦПК України, а апеляційна скарга ОСОБА_4 А-Є. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2010р. в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 14438грн. скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 14438грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з моменту проголошення.
Судді: