АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-СС/774/475/13 Слідчий суддя в 1 інстанції Нельга Д.В.
Категорія запобіжний захід Суддя - доповідач Румянцев П.О.
У Х В А Л А
Іменем України
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача Румянцева П.О.,
суддів - Кухаря О.В., Чебикіна В.П.,
при секретарі судового засідання Лісіна С.В.,
за участю прокурора Постолова М.Ю.,
розглянувши 08 травня 2013 року в м. Дніпропетровську матеріал за апеляційною скаргою старшого прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська - процесуального керівника у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Азербайджану, громадянина Азербайджану, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, -
встановила:
Старший слідчий СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої доводи тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і виконання процесуальних рішень.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року було частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, та заборонено останньому залишати цілодобово приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_2, з покладенням зобов'язань передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді старший прокурор Заводського району м. Дніпродзержинська - процесуальний керівник у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, як незаконну і необґрунтовану, та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу старшого прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська, підтвердив доводи, викладені в ній та просив її задовольнити.
Вислухавши думку прокурора, вивчивши й проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі, зіставивши їх з наявними матеріалами, судова палата вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доводи прокурора у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що судове рішення, а саме ухвала слідчого судді постановлена компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя повно та всебічно з'ясовував обставини справи і на законних підставах обрав підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, відповідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається з матеріалів за клопотанням, слідчий суддя під час розгляду клопотання мотивуючи обраний запобіжний захід, об'єктивно встановив і зазначив в постановленій ухвалі, що прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставин, передбачених пунктом 3 вищевказаної норми кримінального процесуального закону.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя місцевого суду об'єктивно зробив посилання в конкретному випадку на ст. 181 КПК України, якою передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріалами кримінального провадження підтверджується той факт, що підозрюваний мешкає за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_2, тобто має постійне місце проживання.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею в резолютивній частині ухвали відносно ОСОБА_1 не вказано, який запобіжний захід було обрано останньому, а лише перелічені покладені на підозрюваного обов'язки, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки зі змісту судового рішення слідує, що підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що обраний слідчим суддею районного суду запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що у слідчого судді були вагомі підстави обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, оскільки тримання під вартою є винятковим заходом, а прокурор в свою чергу не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підстав для застосування іншого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, судова палата, -
ухвалила:
апеляційну скаргу старшого прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року, якою було частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, та заборонено останньому залишати цілодобово приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_2, з покладенням зобов'язань передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України, - без змін.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області