ПОСТАНОВА №4-1-2008

про продовження строку тримання під вартою

07 квітня 2008 року м. Київ

Суддя військового апеляційного суду Центрального регіону полковник юстиції НОВОВ C.O., при секретарі ЛОПУШНЯК І.П., за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції МИКОЛАЙЧУКА А.Б., розглянувши подання помічника військового прокурора Сумського гарнізону про продовження строку запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до 5-ти місяців,

встановив:

На адресу військового апеляційного суду Центрального регіону надійшло подання помічника військового прокурора Сумського гарнізону старшого лейтенанта юстиції СЬОМИЧА А.А., погоджене ТВО військового прокурора цього ж гарнізону, а також військовим прокурором Центрального регіону України про продовження до 5-ти місяців строку тримання під вартою ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 364 та ч. 2 ст. 365 КК України.

В обґрунтування подання помічник військового прокурора посилається на те, що ОСОБА_1. обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що саме по собі є підставою для тримання обвинуваченого під вартою. Перебуваючи на волі ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від явки до органів досудового слідства і може в подальшому ухилятися від явки за викликом органів досудового слідства та суду.

Також, як зазначається в поданні, на даний момент не має підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу та звільнення його з-під варти, оскільки в справі не має даних, які б дозволили ввалсати, що він не буде в подальшому ухилятися від сідства або суду.

Навпаки, продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, крім наведеного вище, обґрунтовується також тим, що це необхідно з метою уникнення випадків перешкоджання ОСОБА_1. встановленню істини в справі або продовження ним злочинної діяльності, виконання ним процессуальних рішень, в тому числі на стадіях ознайомлення з матеріалами справи та розгляду справи в суді, а також через те, що чотиримісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою закінчується 12.04.2008 року, а закінчити досудове слідство в даний термін не можливо, у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих дій по справі, а законний арешт може забезпечити виконання будь-якого обов'язку, передбаченого законом та допоможе уникнути вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень чи втечі.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення в тому, що 10 вересня 2007 року, близько 02 год. 30 хв., навпроти Миропільської пожежної частини на площі Миру в с.

Миропілля, Краснопільського району, Сумської області, він, діючи умисно, спільно з сержантом ОСОБА_2, в нічний час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме голосно виражаючись нецензурними словами, тривалий час знущаючись над потерпілим ОСОБА_3., проявляючи зневагу до існуючих норм моралі та громадського поряядку, завдав останньому одного удару кулаком в область правого ока, внаслідок чого утворилася гематома обличчя та 2-3 удари кулаками в область живота ОСОБА_3, тобто спричинив йому тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, чим скоїв хуліганство, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

Також він, ОСОБА_1, являючись службовою особою правоохоронного органу, начальником прикордонної застави „Миропілля" Сумського прикордонного загону, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в період 03 год. 30 хв. до 09 год. 10 вересня 2007 року, в с Миропілля та на території прикордонної застави, діючи умисно, перевищив надані йому службові повноваження, передбачені ст.ст. 2, 3, 4, 19, 20, 23 Закону України „Про Державну прикордонну службу України"; ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 „Про прикордонний режим", спільно з сержантом ОСОБА_2, незаконно затримав громадян ОСОБА_4. і ОСОБА_3. та утримував їх в розташуванні прикордонної застави „Миропілля", чим позбавив останніх можливості вибирати за своєю волею місцезнаходження, порушивши їх права, передбачені ст.ст. 21, 22 та 29 Конституції України; ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, насильно доставив їх до прикордонної застави „Миропілля", де застосував фізичне насильство до ОСОБА_3., спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зправа, тобто середньої тяжкості тілесне ушкодження, та до ОСОБА_4. , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів на різних частинах тіла, тобто легкі тілесні ушкодження, а також незаконно застосував до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спецзасоби (наручники) на протязі 15 хвилин та на протязі вказанного вище часу незаконно утримував їх на території прикордонної застави, тобто вчинив дії, які явно виходили за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих діями, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що близько 21 год. 28 січня 2007 року, знаходячись в магазині-барі „Загуляй", розташованому в с Миропілля, являючись службовою особою правоохоронного органу, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, діючи в інтересах третьої особи, всупереч інтерескам служби, у порушення вимог ст.ст. 19, 20, 23 Закону України „Про Державну прикордонну службу України", зателефонував своєму підлеглому - старшому зміни прикордонних нарядів прикордонної застави „Миропілля" та віддав йому незаконний наказ прибути, спільно з оперативно-пошуковою групою до бару „Загуляй", а згодом, продовжуючи свої злочинні дії, з метою недопущення звернення громадян ОСОБА_5., ОСОБА_6. ОСОБА_7. та ОСОБА_8. до правоохоронних органів за захистом своїх порушених прав, направив прикордонний наряд до розташування Миропільської амбулаторії та віддав своїм підлеглим завідомо незаконний наказ про застосування до громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спеціальних засобів -наручників, в яких зазначених громадян протримали на протязі близько 30 хв., у зв'язку з чим останні були позбавлені можливості вибирати за своєю волею місцезнаходження, чим ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду охоронюваним правам, свободам та інтересам зазначених громадян та вчинив дії, спрямовані на підрив авторитету Державної прикордонної служби України, тобто скоїв зловживання службовим становищем, а саме: умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою свого становища, всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян та державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який підтримав подання старшого помічника військового прокурора Сумського гарнізону про продовження строку тримання ОСОБА_1. під вартою до 5-ти місяців, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав. -

Відповідно до вимог, передбачених ст. 165-3 КПК України, строк тримання обвинуваченого під вартою може бути продовжено за поданням слідчого, погодженим відповідним прокурором, у разі відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, підстав, передбачених ст. 165 КПК України, для скасування чи зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1., на даний час не має.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_1, яка була направлена для розгляду по суті до військового місцевого суду Київського гарнізону, 13 березня 2008 року була відкликана військовим прокурором Сумського гарнізону, в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 232 КПК України та, після надходження справи до прокуратури, повернута на додаткове розслідування, у зв'язку з чим по ній проводяться слідчі дії, направлені на усунення неповноти досудового слідства.

27 березня 2008 року заступником військового прокурора Центрального регіону України, на підставі відповідної постанови помічника військового прокурора Сумського гарнізону від 24.03.2008 року, строк слідства по кримінальній справі щодо ОСОБА_1. було продовжено до 5-ти місяців.

Враховуючи наведене, можна зробити висновок не лише про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а й про неможливість закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення впродовж місячного строку з моменту повернення справи прокурору.

Більш того, наявні в матеріалах справи дані щодо поведінки ОСОБА_1 після порушення відносно нього кримінальної справи, ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2., який являється співучасником злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1, а також дані про здійснення тиску на свідків по справі та потерпілих ОСОБА_3. і

ОСОБА_4., дають достатньо підстав для висновків про реальну можливість намагання з боку ОСОБА_1 не тільки ухилитися від слідства або суду, а й про можливість перешкоджання з його боку встановленню істини у кримінальній справі та виконанню процесуальних рішень.

За таких обставин, незважаючи на позитивні характеристики ОСОБА_1 по службі та його стан здоров'я, суд виходить перш за все із тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, а також того, що такий запобіжний захід, як взяття під варту, згідно з вимогами, передбаченими ч. 1 ст. 155 КПК України, застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Всі три злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1., передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, суд також враховує те, що відповідно до вимог, передбачених ст. 156 КПК України, строки тримання під вартою під час досудового слідства закінчуються в день надходження справи до суду першої інстанції, а у разі відкликання справи із суду прокурором на підставі ст. 232 цього Кодексу перебіг цих строків поновлюється з дня надходження справи до прокурора.

З урахуванням вказаних вимог закону, а також даних про те, протягом якого часу кримінальна справа відносно ОСОБА_1 знаходилась в суді, а потім повернулась прокурору (з 14 лютого по 17 березня 2008 року), строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою під час досудового слідства підлягає поновленню з 18 березня 2008 року.

У зв'язку з цим, 5-ти місячний строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає не 12, а 10 травня 2008 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 156, 165-3 КПК України,

постановив:

Подання помічника військового прокурора Сумського гарнізону від 24 березня 2008 року задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, під вартою до 5 (п'яти) місяців, тобто до 10 травня 2008 року.

Постанова оскарженню не підлягає і на неї не може бути внесене подання прокурора.