Головуючий по справі: РИМАР Є.П.

Доповідач: НОВОВ C.O.

УХВАЛА №11а-27-2008

Іменем України

19 травня 2008 року   м. Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І., суддів: полковників юстиції НОВОВА C.O. і ЛАШЕВИЧА В.М., при секретарі ЛОПУШНЯК І.П., за участю старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції КОЗАКА A.T., розглянувши в судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_2. на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 07 травня 2008 року, винесену за скаргою останнього на постанову старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону від 27 березня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_3.,

встановив:

У квітні 2008 року адвокатОСОБА_2., діючи в інтересах свого" підзахисного ОСОБА_1., звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції КОЗАКА A.T. від 27 березня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_3 на підставі ст. 6, н. 2 КПК України - за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

07 травня 2008 року, розглянувши вказану скаргу, військовий місцевий суд Київського гарнізону виніс постанову, якою залишив її без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду від 07 травня 2008 року, адвокат КОВАЛЬЧУК подав на неї апеляцію, в якій просить зазначену постанову суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

В обґрунтування цього апелянт посилається на те, що постанова суду від 07 травня 2008 року винесена з порушенням законодавства України, а саме суд допустув:

1) однобічність і неповноту судового слідства;

2) невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи;

3)    істотне порушення кримінально-процесуального закону;

4)    неправильне застосування кримінального закону.

Заслухавши доповідача, виступ адвоката на підтримку поданої апеляції та прокурора, який вважав необхідним постанову суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення, а також розглянувши представлені матеріали і обговоривши доводи скарги, військовий апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду повинна бути залишена без змін, виходячи з наступного.

По-перше, незважаючи на обставини наведені в апеляції, вона не містить в собі переконливих доводів того, що при розгляді скарги на постанову старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_3, суддею були допущені порушення вимог процесуального законодавства, в тому числі вимог ст. 236-2 КПК України, які можуть бути підставою для скасування або зміни прийнятого судом рішення.

Як видно з представлених на апеляцію матеріалів, суд першої інстанції, вивчивши матеріали на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_3, дійшов правильного висновку про те, що відповідна постанова була винесена з дотриманням вимог, передбачених главою 8 КПК України, а тому обґрунтовано залишив скаргу адвоката ОСОБА_2 без задоволення.

Тим більше, що рішення про відмову в порушенні справи відносно громадянина ОСОБА_3. приймалось в ході розслідування кримінальної справи, порушеної за заявою останнього відносно іншої особи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, а саме вимагання хабара, що, відповідно до діючого законодавства, виключає відповідальність особи, яка дала хабар, за ч.1 ст. 369 КК України.

По-друге, доводи апеляції щодо однобічності і неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, взагалі є безпідставними, оскільки предметом розгляду в суді першої інстанції була не кримінальна справа, а лише постанова про відмову в порушенні справи щодо конкретної особи та її дій, законність якої перевіряється судом у порядку, передбаченому ст. 236-2 КПК України.

Вказана норма процесуального закону передбачає, що суддя, одержавши скаргу, витребує тавивчаєматеріали на підставі яких було відмовлено в порушенні справи та в разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, після чого приймає відповідне рішення в залежності від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього ж Кодексу.

Виходячи з цього, суд не повинен і не вправі був розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді Кримінальної справи по суті, в тому числі проводити судове слідство, давати правову оцінку фактичним обставинам справи та доказам, які не досліджувались і не могли бути дослідженими, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду, якими він наділений під час перевірки законності постанови про відмому в порушенні справи.

По-третє, крім переліку порушень, які начебто допустив суддя під час розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні справи, в апеляції не наведено жодної переконливої обставини, яка б могла служити підтвердженням не тільки наявності таких порушень з боку судді, а й прийняття ним рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи наведені в апеляції ОСОБА_2, не можуть бути визнані обґрунтованими і достатніми для скасування постанови суду від 07 травня 2008 року, яка була винесена у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 377 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд Центрального регіону,

ухвалив:

Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 07 травня 2008 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_2., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1., на постанову старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону від 27 березня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_3. залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2. - без задоволення.