Справа № 2-а-2203/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року

Суддя Комсомольського районного суду м. Херсона Черниш О.Л., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м. Херсона про спонукання до виконання дій, –

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд зобов’язати відповідача виконати дії щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги. При цьому позивач подав до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Під час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі судом встановлено, що про порушення своїх вищезазначених прав позивач дізнався після висвітлення у засобах масової інформації рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”(справа щодо предмета та змісту закону “Про Державний бюджет України”) від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, яке в свою чергу було опубліковане 06 червня 2008 року в інформаційному бюлетені “Офіційний вісник України”№ 38, про що зазначив і сам позивач у змісті поданої ним позовної заяви.

Оскільки рішення Конституційного Суду України мають офіційне оприлюднення, то невиконання посадовими особами приписів (якщо вони містилися у рішенні Конституційного Суду України) щодо нарахування позивачу надбавки до пенсії як “дитині війни”у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком було підставою для звернення позивача за захистом порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому суд вважає, що на момент подання до суду позовної заяви, а саме 22 березня 2011 року, позивачем було пропущено строк, установлений законом для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Згідно положень ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, –продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.  Поважність причин пропущення строку позивачем не наведено. Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивач не надав і не послався на їх існування, а тому підстави для поновлення строку для звернення до суду відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлене позивачем клопотання про поновлення пропущеного ним процесуального строку, встановленого законом, для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом є необґрунтованим, у зв’язку із чим в його задоволенні необхідно відмовити, а пред’явлений позивачем адміністративний позов залишити без розгляду.

Керуючись ч.ч. 1-2 ст. 99, ч. 1 ст. 100, ч. 1 ст. 102, суддя,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з даним адміністративний позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м. Херсона про спонукання до виконання дій залишити без розгляду.

Ухвала протягом п’яти днів з дня отримання її копії може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комсомольський районний суд м. Херсона.

СуддяОСОБА_2