№4-136

ПОСТАНОВА

14 липня 2008 року місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у складі: головуючого судді - підполковника юстиції Верланова СМ. , при секретарі Сіренченко В.В., за участю старшого прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України підполковника юстиції ПЕТРИКОВЦЯ В.В., скаржників: ОСОБА_4. і ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду скарги ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на постанову старшого прокурора відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України підполковника юстиції ОСОБА_8 від 10 червня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно громадян ОСОБА_4., ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7.,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2008 року старшим прокурором відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України за результатами перевірки обставин, викладених в заяві громадянки ОСОБА_9 щодо неправомірних, на її думку, дій начальника відділу військової прокуратури Центрального регіону України полковника юстиції ОСОБА_4., пов'язаних з зарахуванням його, ОСОБА_4., на квартирний облік, постановлениям Деснянським районним судом міста Києва рішення від 18 січня 2005 року про визнання його, ОСОБА_4. таким, що втратив право на проживання у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, розподіленням йому, ОСОБА_10, членами житлової комісії військової прокуратури Центрального регіону України - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_11 службової квартири АДРЕСА_2, внесенням військовим прокурором Центрального регіону України ОСОБА_5 клопотання до Шевченківського районного суду міста Києва про заміну судді щодо розгляду справи за скаргою громадян ОСОБА_9 на дії державних виконавців, направленням ним, ОСОБА_10, при розгляді вказаної скарги ОСОБА_9 у суді листа директору ДП „Укрдорзв'язок" від 18.10.2005 року та участю ОСОБА_7 у судових засіданнях і вручення останнім судових повісток, а також виселенням сім'ї ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_2, була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно:

·  ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6., на підставі п. 2 ст. 6 КПК України - за відсутністю в їх діях складу злочину при винесенні рішень про зарахування ОСОБА_4. на квартирний обік та розподіл йому службової квартири;

·  ОСОБА_7, на підставі п.2 ст. 6 КПК України - за відсутністю у його діях складу злочину щодо участі у розгляді судами позову про виселення сім'ї ОСОБА_9 із незаконно утримуваної квартири і при виконанні рішення суду за цим позовом, а також при розгляді скарг ОСОБА_9, пов'язаних з їх виселенням;

·  ОСОБА_5, на підстав п.2 ст. 6 КПК України - за відсутністю в його діях складу злочину при внесенні клопотання про заміну судді у адміністративній справі за скаргою ОСОБА_9 на дії державних виконавців;

·  ОСОБА_4., на підставі п.2 ст. 6 КПК України - за відсутністю у його діях складу злочину при винесенні житловою комісією прокуратури рішень про зарахування його на квартирний облік та розподіл йому службової квартири, заселенні його до цієї квартири, а також при розгляді судами позову про виселення сім'ї ОСОБА_9 із незаконно утримуваної квартири, виконанні рішення суду за цим позовом та розгляді судами скарг ОСОБА_9, пов'язаних з їх виселенням.

До суду надійшли скарги ОСОБА_4., ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7 на вищевказану постанову прокурора, в яких вони просять її скасувати і повернути матеріали до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.1 ст. 6 КПК України, тобто за відсутню події злочину. В обгрунтування своїх скарг скаржники послалися на те, що встановлені у постанові прокурора факти свідчать про те, що вони діяли відповідно до чинного законодавства і в межах наданих їм службових повноважень, а тому, на їх думку, старший прокурор відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України повинен був відмовити в порушенні кримінальної справи не за відсутністю складу злочину, а за відсутністю події злочину.

У судовому засіданні скаржники: ОСОБА_4. і ОСОБА_12 наполягали на задоволені своїх скарг.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що перевірка обставин, викладених ОСОБА_9 в заяві проведена повно, всебічно та об'єктивно, а оскаржувана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4., ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7 є законною, оскільки винесена на підставі чинного законодавства і з дотриманням вимог ст. 99 КПК України.

Проаналізувавши доводи скарг, оскаржувану постанову від 10 червня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення прокурора та скаржників: ОСОБА_4. і ОСОБА_3 , суд вважає, що скарги ОСОБА_4., ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 2362 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє чи були при відмові в порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 КПК України. В той же час, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи може бути скасована, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. В ході прокурорської перевірки за заявою ОСОБА_9, як це вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 червня 2008 року і матеріалів прокурорської перевірки, встановлено, що: члени житлової комісії військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_7, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, ухвалюючи рішення від 29 грудня 2004 року про взяття ОСОБА_4. на квартирний облік та від 7 вересня 2005 року про розподіл йому службової квартири, порушень вимог чинного законодавства не допустили;

·  прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_7 приймав участь у розгляді справи за скаргою ОСОБА_9 на дії державних виконавців у Шевченківському районному суді міста Києва на законних підставах у межах своїх службових повноважень, а його дії, які полягали у присутності при проведенні державними виконавцями примусового виселення сім'ї ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_3 - Запольського у місті Києві, також не виходили за межі його службових повноважень;

·  військовий прокурор Центрального регіону України ОСОБА_5, надсилаючи 5 вересня 2005 року до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання про заміну судді у адміністративній справі за скаргою ОСОБА_9 на дії державних виконавців, діяв на підставі ст. ст. 49, 51, 60, 61 КАС України в інтересах Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України; начальник відділу військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_4. при винесенні житловою комісією прокуратури рішень про зарахування його на квартирний облік та розподіл йому службової квартири, заселенні його до цієї квартири, а також при розгляді судами позову про виселення сім'ї ОСОБА_9 із незаконно утримуваної квартири, виконанні рішення суду за цим позовом та розгляді судами скарг ОСОБА_9, пов'язаних з їх виселенням, діяв відповідно до свої службових повноважень і на підставі чинного законодавства та при цьому неправдивих відомостей до офіційних документів не вносив. Факт вчинення вказаних дій скаржниками знайшов своє повне підтвердження під час перевірки. Однак, оскільки прокурор обґрунтовано дійшов висновку про відсутність при цьому ознак складу злочину, то суд вважає, що він правильно прийняв рішення про відмову в порушення кримінальної справи за відсутністю складу злочину в таких діях зазначених осіб. Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 червня 2008 року, старший прокурор відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, приймаючи рішення про відсутність законних підстав для порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4., ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7 керувався ст. 99 КПК України. З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає процесуальних порушень з боку старшого прокурора відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно громадян ОСОБА_4., ОСОБА_3. , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7, які б могли стати законною і достатньою підставою для її скасування, а тому скарги останніх задоволенню не підлягають, а оскаржувану постанову суд вважає законною і обґрунтованою. Керуючись ст. 2362 КПК України, військовий суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скарги ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на постанову старшого прокурора відділу слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України підполковника юстиції ОСОБА_8 від 10 червня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно громадян ОСОБА_4., ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7 - залишити без задоволення. На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 7 діб з дня її винесення.