Головуючий по справі: РИМАР Є.П.

Доповідач: НОВОВ C.O.

УХВАЛА № 10-11-2008

Іменем України

11 квітня 2008 року м. Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С., суддів: полковників юстиції НОВОВА С.О. і ПОЛОСЕНКА B.C., при секретарі ЛОПУШНЯК І.П., за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції МИКОЛАИЧУКА А.Б. та заявника ОСОБА_6, розглянувши в судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою заявника на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 01 квітня 2008 року, винесену за скаргою ОСОБА_6 на постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону від 25 січня 2008 року про порушення кримінальної справи,

встановив:

У березні 2008 року громадянин ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції ОСОБА_7 від 25 січня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання військовими службовими особами колишнього спеціального факультету Служби безпеки України у складі військового інституту телекомунікацій та інформації НТУУ „КПІ" (надалі - спеціального факультету військового інституту) службовим становищем щодо незаконного витрачання грошових коштів, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 КК України.

01 квітня 2008 року, розглянувши вказану скаргу, військовий місцевий суд Київського гарнізону виніс постанову, якою залишив її без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду від 01 квітня 2008 року, ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу про скасування постанови про порушення кримінальної справи, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування цього апелянт посилається на те, що постанова суду від 01 квітня 2008 року не відповідає Конституції України, кримінально-процесуальному кодексу України та вимогам чинного законодавства, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та такою, що винесена без урахування фактичних обставин справи.

Судом не в повній мірі з'ясовані та встановлені підстави та порядок порушення 25 січня 2008 року кримінальної справи заступником військового прокурора Київського гарнізону, не надана належна оцінка поданим доказам.

Заслухавши доповідача, виступ заявника на підтримку апеляції та прокурора, який вважав необхідним постанову суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення, а також розглянувши представлені матеріали і обговоривши доводи скарги, військовий апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду повинна бути залишена без змін, виходячи з наступного.

По-перше, доводи апеляції, на підставі яких апелянт робить висновки про те, що постанова суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, перш за все нормам процесуального права, є безпідставними і не ґрунтуються на тих нормах, якими повинен керуватися суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Так, вимогами ст. 236-8 КПК України передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

При цьому, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та думку прокурора, суддя, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, своєю постановою залишає скаргу без задоволення або, задовольнивши скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.

Як видно з представлених на апеляцію матеріалів, суд першої інстанції, вивчивши матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу за фактом зловживання військовими службовими особами колишнього спеціального факультету військового інституту службовим становищем щодо незаконного витрачання грошових коштів, що спричинило тяжкі наслідки, дійшов правильного висновку про те, що відповідна постанова прокурора була винесена з дотриманням вимог, передбачених вказаними вище статтями КПК України, а тому обґрунтовано залишив скаргу ОСОБА_6 без задоволення.

Зокрема, з матеріалів, на підставі яких було порушено справу, вбачається, що відповідна прокурорська перевірка проводилась на підставі постанови заступника військового прокурора Центрального регіону України від 20 липня 2007 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка була винесена начальником слідчого відділу цієї ж військової прокуратури 23 березня 2007 року, а тому суд мав достатньо підстав для висновку про законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

В постанові заступника військового прокурора Київського гарнізону від 25 січня 2008 року про порушення кримінальної справи, у відповідності до вимог, передбачених ст. 98 КПК України, прямо зазначено, що приводом для порушення справи явилось безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставами наявність в матеріалах прокурорської перевірки достатність даних, які вказують на наявність в діях службових осіб колишнього спеціального факультету військового інституту ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 КК України.

Наведене свідчить про те, що суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_6 на постанову про порушення справи, здійснив належну перевірку тих обставин, від яких залежало прийняття ним законного і обґрунтованого рішення.

По-друге, доводи апеляції щодо незаконності постанови суду від 01 квітня 2008 року з тієї причини, що суд не взяв до уваги і не дав належної оцінки поданим доказам, є безпідставними, оскільки предметом розгляду в суді першої інстанції була не кримінальна справа, а лише постанова про порушення справи, законність якої перевіряється судом у порядку, передбаченому ст. 236-8 КПК України.

Виходячи з цього, суд не повинен і не вправі був розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті, в тому числі давати правову оцінку фактичним обставинам справи та доказам, які не досліджувались і не могли бути дослідженими, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду, якими він наділений під час перевірки законності постанови про порушення справи.

По-третє, ті порушення норм КПК України з боку військової прокуратури Київського гарнізону, на які звертається увага в апеляції, і які, на думку апелянта, були проігноровані судом при прийнятті ним рішення, не могли і не можуть служити підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною, оскільки ст. 97 КПК України, на порушення якої ОСОБА_6 звертає особливу увагу, регламентує дії відповідних осіб, пов'язані з обов'язковістю прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядком їх розгляду, а не дії прокурора, коли він безпосередньо встановлює ознаки злочину під час тієї чи іншої прокурорської перевірки.

У зв'язку з цим, десятиденний строк для перевірки заяв або повідомлень про злочин, встановлений вказаною вище статтею, не може поширюватися на перевірки які проводяться прокурором, в даному випадку після скасування постанови про відмову в порушенні справи.

Що ж стосується інших доводів апеляції, в тому числі посилань на вирок військового місцевого суду Київського гарнізону від 08.06.2007 року по кримінальній справі відносно колишнього начальника фінансової групи спеціального факультету ОСОБА_8, під час розслідування якої досліджувались факти виплати премій на факультеті та законність включення додатково виплачених премій до грошової допомоги при звільненні, то вони також не можуть бути підставами для задоволення апеляційної скарги, оскільки жодним чином не спростовують законності постанови суду від 01 квітня 2008 року.

Таким чином, військовий апеляційний суд не вбачає будь-яких законних підстав для скасування постанови суду від 01 квітня 2008 року, яку визнає законною і обґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 і 382 КПК України, військовий апеляційний суд Центрального регіону,

ухвалив:

Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 01 квітня 2008 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону від 25 січня 2008 року про порушення кримінальної справи залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.