ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
13 січня 2009 року о 15 год., 43 хв. |
м. Львів |
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9738/08/1370
|
за позовом |
ОСОБА_1 не з'явилась |
|
до |
Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1, представник - Прокопів Н.В. (довіреність НОМЕР_1 від 13 січня 2009 року) |
|
про |
зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни в сумі 2512,70 грн. |
Суд -
ВСТАНОВИВ:
В зв'язку із складністю справи складення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Постанова в повному обсязі буде виготовлена 14 січня 2009 року.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
П Р И Й Н Я В:
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1 (ЄДРПОУ 20847402, м. Львів, вул. Панаса Мирного, 24-а), нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. АДРЕСА_2) недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни за липень - грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).
3. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. АДРЕСА_2) 3,40 грн. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
13 січня 2009 року о 15 год., 43 хв. |
м. Львів |
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9738/08/1370
|
за позовом |
ОСОБА_1 не з'явилась |
|
до |
Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1, представник - Прокопів Н.В. (довіреність НОМЕР_1 від 13 січня 2009 року) |
|
про |
зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни в сумі 2512,70 грн. |
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1 про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії за 2007-2008 року в сумі 2512,70 грн.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 цього ж Закону, в редакції за 2006 рік встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправленняНОМЕР_3 від 23 грудня 2008 року. Заявою від 23 грудня 2008 року просила суд розглядати справу без її участі.
Позиція відповідача викладена в поданому в судовому засіданні заперечені № 352/06-14 від 12 січня 2009 року. Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав відсутнього фінансування пенсійних виплат, оскільки у видаткову частину бюджету не внесені відповідні зміни. Відповідач наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав вказаних у заперечені, примиритися не бажав.
Заслухавши пояснення, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями в редакції, що діяла у 2007 році, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489-V, з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107-VІ, з наступними змінами та доповненнями, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV з наступними змінами та доповненнями.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вказаний принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.
Згідно ч. З ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
При прийняті постанови суд виходить з того, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_4 від 17 січня 1996 року (копія є в матеріалах справи).
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 2 цього ж Закону, державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.
Згідно ст. 6 цього ж Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» згідно із цим же Законом.
Однак таке зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.
Так рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 встановлено, що у Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що крім інших, положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у вказаній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Також установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї ж статті, збільшений на 1 відсоток.
Суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, оскільки позивач в позові вказує, що дізналась про порушення свого права після висвітлення в пресі рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, Крім цього, вказані підвищення соціальної підтримки, не одержані позивачем своєчасно з вини органу, що їх призначає та виплачує, а відтак підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни за січень-грудень 2007 року підлягає задоволенню частково, а саме, з липня 2007 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року) по грудень 2007 року (включно).
Щодо, позовних вимог позивача про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за січень - грудень 2008 року суд виходить з того, що підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, внесено зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яку викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Однак рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі N 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього ж Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій же справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затвердити на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Заперечення відповідача не враховуються судом, мотивація наступна:
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).
Вказаний розмір підвищення лише розраховується згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - де мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. ст. 2, 8, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України та виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.
Позивач правомірно звернулась саме до відповідача про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за 2007 - 2008 роки, оскільки саме на нього законодавцем покладений обов'язок здійснювати призначення і виплату вказаної допомоги.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни за січень - листопад 2008 року підлягає задоволенню частково, а саме, з травня 2008 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року) по грудень 2008 року (включно).
Всього позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, підлягають задоволенню за липень-грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року), в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
П Р И Й Н Я В:
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1 (ЄДРПОУ 20847402, м. Львів, вул. Панаса Мирного, 24-а), нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. АДРЕСА_2) недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни за липень - грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).
3. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. АДРЕСА_2) 3,40 грн. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
13 січня 2009 року о 15 год., 43 хв. |
м. Львів |
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9738/08/1370
|
за позовом |
ОСОБА_1 не з'явилась |
|
до |
Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1, представник - Прокопів Н.В. (довіреність НОМЕР_1 від 13 січня 2009 року) |
|
про |
зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни в сумі 2512,70 грн. |
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1 про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії за 2007-2008 року в сумі 2512,70 грн.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 цього ж Закону, в редакції за 2006 рік встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправленняНОМЕР_3 від 23 грудня 2008 року. Заявою від 23 грудня 2008 року просила суд розглядати справу без її участі.
Позиція відповідача викладена в поданому в судовому засіданні заперечені № 352/06-14 від 12 січня 2009 року. Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав відсутнього фінансування пенсійних виплат, оскільки у видаткову частину бюджету не внесені відповідні зміни. Відповідач наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав вказаних у заперечені, примиритися не бажав.
Заслухавши пояснення, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями в редакції, що діяла у 2007 році, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489-V, з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107-VІ, з наступними змінами та доповненнями, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV з наступними змінами та доповненнями.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вказаний принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.
Згідно ч. З ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
При прийняті постанови суд виходить з того, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_4 від 17 січня 1996 року (копія є в матеріалах справи).
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 2 цього ж Закону, державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.
Згідно ст. 6 цього ж Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» згідно із цим же Законом.
Однак таке зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.
Так рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 встановлено, що у Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що крім інших, положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у вказаній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Також установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї ж статті, збільшений на 1 відсоток.
Суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, оскільки позивач в позові вказує, що дізналась про порушення свого права після висвітлення в пресі рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, Крім цього, вказані підвищення соціальної підтримки, не одержані позивачем своєчасно з вини органу, що їх призначає та виплачує, а відтак підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни за січень-грудень 2007 року підлягає задоволенню частково, а саме, з липня 2007 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року) по грудень 2007 року (включно).
Щодо, позовних вимог позивача про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за січень - грудень 2008 року суд виходить з того, що підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, внесено зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яку викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Однак рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі N 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього ж Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій же справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затвердити на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Заперечення відповідача не враховуються судом, мотивація наступна:
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).
Вказаний розмір підвищення лише розраховується згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - де мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. ст. 2, 8, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України та виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.
Позивач правомірно звернулась саме до відповідача про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за 2007 - 2008 роки, оскільки саме на нього законодавцем покладений обов'язок здійснювати призначення і виплату вказаної допомоги.
Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни за січень - листопад 2008 року підлягає задоволенню частково, а саме, з травня 2008 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року) по грудень 2008 року (включно).
Всього позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, підлягають задоволенню за липень-грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року), в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
П Р И Й Н Я В:
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.АДРЕСА_1 (ЄДРПОУ 20847402, м. Львів, вул. Панаса Мирного, 24-а), нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. АДРЕСА_2) недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни за липень - грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).
3. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. АДРЕСА_2) 3,40 грн. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя