Судове рішення #4501514
ПОСТАНОВА

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 року о 13 год.,15 хв. 

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9734/08/1370

за позовом

ОСОБА_1 представник - Говенчук К.Г.(довіреність від 7 жовтня 2008 року)

до

Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області,  представники - Проців Г.М., Красій Н.Р (довіреності відповідно НОМЕР_1  від 09 січня 2009 року, НОМЕР_2 від 9 січня 2009 року)

про

зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги  дітям війни в сумі 1737,90 грн.

Суд -

ВСТАНОВИВ:

В зв'язку із складністю справи складення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Постанова в повному обсязі буде виготовлена 14 січня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1.      Адміністративний позов задоволити частково.

2.      Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22361460, Львівська область м. Миколаїв, пл. Ринок, 18), нарахувати і виплатити на користьОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Львівська область, Миколаївський район АДРЕСА_1) недоплачену щомісячну соціальну грошову допомогу дитині війни за травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).

3.      В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

4.      Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Львівська область, Миколаївський район АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.    

5.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6.      Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                                                Гавдик З.В.

 

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                    

13 січня 2009 року о 13 год.,15 хв. 

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9734/08/1370

за позовом

ОСОБА_1 представник - Говенчук К.Г.(довіреність від 7 жовтня 2008 року)

до

Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області,  представники - Проців Г.М., Красій Н.Р (довіреності відповідно НОМЕР_1  від 09 січня 2009 року, НОМЕР_2 від 9 січня 2009 року)

про

зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги  дітям війни в сумі 1737,90 грн.

 

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни з 01.01.2008 по 31.12.2008 роки в сумі 1737,90 грн.    

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 цього ж Закону, в редакції за 2006 рік встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. 

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала, просила адміністративний позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена в поданому в судовому засіданні заперечені № 94/06-14 від 8 січня 2009 року. Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав відсутнього фінансування пенсійних виплат, оскільки у видаткову частину бюджету не внесені відповідні зміни. Відповідач наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав вказаних у заперечені, примиритися не бажали.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -

 

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями в редакції, що діяла у 2007 році, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107-VІ, з наступними змінами та доповненнями, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV з наступними змінами та доповненнями.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вказаний принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.

Згідно ч. З ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

При прийняті постанови суд виходить з того, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 26 листопада 2003 року (копія є в матеріалах справи).

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Щодо, позовних вимог позивача про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за січень - грудень 2008 року суд виходить з того, що підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, внесено зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яку викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Однак рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі N 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього ж Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій же справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затвердити на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Заперечення відповідача не враховуються судом, мотивація наступна:

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).

Вказаний розмір підвищення лише розраховується згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - де мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. ст. 2, 8, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України та виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Позивач правомірно звернулась саме до відповідача про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за 2007 - 2008 роки, оскільки саме на нього законодавцем покладений обов'язок здійснювати призначення і виплату вказаної допомоги.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підлягає задоволенню частково, а саме з травня 2008 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року) по грудень 2008 року (включно).

Всього позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну грошову допомогу дитині війни, підлягають задоволенню за травень - грудень 2008 року, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року), в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

                                            

П Р И Й Н Я В:

 

1.  Адміністративний позов задоволити частково.

2. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22361460, Львівська область м. Миколаїв, пл. Ринок, 18), нарахувати і виплатити на користьОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Львівська область, Миколаївський район АДРЕСА_1) недоплачену щомісячну соціальну грошову допомогу дитині війни за травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).

3.  В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Львівська область, Миколаївський район АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.    

5.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6.      Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                                                                          Гавдик З.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                    

13 січня 2009 року о 13 год.,15 хв. 

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9734/08/1370

за позовом

ОСОБА_1 представник - Говенчук К.Г.(довіреність від 7 жовтня 2008 року)

до

Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області,  представники - Проців Г.М., Красій Н.Р (довіреності відповідно НОМЕР_1  від 09 січня 2009 року, НОМЕР_2 від 9 січня 2009 року)

про

зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги  дітям війни в сумі 1737,90 грн.

 

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни з 01.01.2008 по 31.12.2008 роки в сумі 1737,90 грн.    

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 цього ж Закону, в редакції за 2006 рік встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. 

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала, просила адміністративний позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена в поданому в судовому засіданні заперечені № 94/06-14 від 8 січня 2009 року. Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав відсутнього фінансування пенсійних виплат, оскільки у видаткову частину бюджету не внесені відповідні зміни. Відповідач наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав вказаних у заперечені, примиритися не бажали.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -

 

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями в редакції, що діяла у 2007 році, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107-VІ, з наступними змінами та доповненнями, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV з наступними змінами та доповненнями.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вказаний принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.

Згідно ч. З ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

При прийняті постанови суд виходить з того, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 26 листопада 2003 року (копія є в матеріалах справи).

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Щодо, позовних вимог позивача про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за січень - грудень 2008 року суд виходить з того, що підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, внесено зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яку викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Однак рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі N 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього ж Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій же справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затвердити на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Заперечення відповідача не враховуються судом, мотивація наступна:

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).

Вказаний розмір підвищення лише розраховується згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - де мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. ст. 2, 8, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України та виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Позивач правомірно звернулась саме до відповідача про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за 2007 - 2008 роки, оскільки саме на нього законодавцем покладений обов'язок здійснювати призначення і виплату вказаної допомоги.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підлягає задоволенню частково, а саме з травня 2008 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року) по грудень 2008 року (включно).

Всього позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну грошову допомогу дитині війни, підлягають задоволенню за травень - грудень 2008 року, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року), в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

                                            

П Р И Й Н Я В:

 

1.  Адміністративний позов задоволити частково.

2. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22361460, Львівська область м. Миколаїв, пл. Ринок, 18), нарахувати і виплатити на користьОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Львівська область, Миколаївський район АДРЕСА_1) недоплачену щомісячну соціальну грошову допомогу дитині війни за травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).

3.  В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Львівська область, Миколаївський район АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.    

5.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6.      Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                       (підпис)                                                 Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація