Справа № 2-59/09

                                                                  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

   02 березня 2009 року.      Здолбунівський районний суд Рівненськоі області                              

під головуванням судді                                            Калюжного А.Е.

при секретарі                                                             Дацишиній Р.В.

з участю позивача                                                     ОСОБА_1

та відповідача                                                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів цивільну справу за позовом          ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про  визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно,

                                                             в с т а н о в и в:

   В поданій до суду позовній заяві позивачка  ОСОБА_1просить визнати за нею право власності на 1/2частину у праві спільної сумісної власності  на квартиру №11 на вулиці Заводській,2 в м.Здолбунів Рівненської області.Присудити дану квартиру відповідачу ОСОБА_2 та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на квартиру.

   Свої вимоги стверджує тим,що спірну  квартиру було придбано під час шлюбу.

   В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2просить в позові про поділ майна подружжя відмовити.Визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

   В обґрунтування своїх вимог посилається на те,що квартира придбана хоча і в період шлюбу,однак за кошти,які належали йому особисто.

   В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала,просить їх задоволити.Зустрічний позов не визнає.

   Відповідач просив задоволити зустрічний позов.В позові про поділ майна подружжя відмовити.

   Вислухавши сторони,свідків,дослідивши зібрані по справі докази суд вважає,що в позові про поділ майна подружжя слід відмовити,задоволити зустрічний позов виходячи із слідуючи підстав.

   Судом встановлено,що сторони з 24 січня 2004 року по 03 липня 2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі.. Від даного шлюбу в них в 2006 році  народився син  ОСОБА_3,котрий проживає з матір”ю..

   16 березня 2004 року між  ОСОБА_2та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.,посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу.

Суд вважає, що вказана квартира не є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя не зважаючи на те, що придбана в період шлюбу, а є  особистою приватною власністю ОСОБА_2

   У відповідності до ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1)     майно, набуте нею, ним до шлюбу;

1.   2)     майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

1.   3)     майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

   Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» N 16 від 12.06.1998 року, котра діяла на час укладення шлюбу та купівлі  спірної квартири - вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. При цьому належить виходити з того, що відповідно до статей 22, 25, 27-1 КпШС спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу). Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним контрактом) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

   Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року - не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

   В судовому засіданні достовірно встановлено,що квартира АДРЕСА_3 була придбана за коштиЛасича ОСОБА_5 факт в судовому засіданні стверджено поясненнями ОСОБА_2,свідків ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9Дані обставини в судовому засідані не заперечувала і сама позивачка ОСОБА_1

   При таких обставинах,суд приходить до висновку,що спірна квартира придбана хоча і в період шлюбу, однак за кошти, які належали ОСОБА_2.,тому зустрічний позов слід задоволити,в позові про поділ майна подружжя слід відмовити.

.  Керуючись ст.ст.10,11,60,88,213,215 ЦПК Украіни,на підставі ст.41 Конституції України,п.3 ст.57 СК України,ст.24 КпШіС України,суд

                                                               в и р і ш и в:  

   ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.

   Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_4.

   Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн.

   Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення .

   Апеляційна скарга на рішення суду подаеться  протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

                                       Суддя: