Справа № 22-1898/08
Головуючий в І інстанції: Рудницька О.М.
Доповідач: Гончар В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Гончара В.П.
Суддів - Корчевного Г.В., Слюсар Т.А
При секретарі - Ліліцькому Р.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Время +» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2007 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Время +», третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Время +», третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Зазначав, що 01.09.2006 року о 15.35 в м. Києві на просп. Глушкова,13-б з вини водія вантажної машини з напівпричепом «Мерседес-Бенц» держномер НОМЕР_1 ОСОБА_2 сталася ДТП, в результаті чого було пошкоджено автомобіль «Деу-Ланос держномер НОМЕР_2, який належить позивачеві.
Як вказував позивач, внаслідок зазначеної ДТП його автомобіль зазнав пошкоджень і вартість ремонту становить 42 919 грн. 37 коп., вартість послуг автотоварознавчого дослідження при цьому складає 234 грн. 07 коп.
Крім того, позивач вказував на те, що в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській лікарні № 4 з 05.09.2006 року по 14.09.2006 року. Зазначав що, він має 3 групу інвалідності і вказана ДТП ще більше погіршила стан його здоров'я, а неможливість користування пошкодженим автомобілем завдала значних незручностей і зайвих проблем. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Время +», третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Время+» на користь ОСОБА_1 42 919 грн. 37 коп. -матеріальної шкоди, 234 грн. 07 коп. - витрати на експертне дослідження, 448 грн. 50 коп. - держмито і 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення, 2500 - моральної шкоди, а всього - 46 131 грн. 94 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Время+» просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, а зібраним доказам не дав належної оцінки.
В суді апеляційної інстанції представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу з підстав, наведених в ній.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення районного суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1166 України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до положень ст. 1172 ЦК України, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Судом встановлено, що 01.09.2006 року о 15.35 в м. Києві на просп. Глушкова, 13-6 з вини ОСОБА_2 водія належної ТОВ «Время+» вантажної машини з напівпричепом «Мерседес-Бенц» держномер НОМЕР_1, сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Део-Ланос» держномер НОМЕР_2, який належить позивачеві.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.12.2006 року встановлено, що водієм ОСОБА_2 було порушено п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки він при виникненні перешкод в русі, не врахував погодних умов, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Дей-Ланос» держномер НОМЕР_2, який від зазначеного зіткнення в подальшому зіткнувся з автомобілем ВАЗ «2106» держномер А1046 КИ.
Суд вірно не взяв до уваги посилання представника відповідача та третьої особи, що вказане ДТП сталася через те, що водій маршрутного автобусу «Богдан» створив аварійну ситуацію і тому водій ОСОБА_2 не впорався з керуванням. Ці посилання не знайшли свого підтвердження і не були встановлені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2
Суд зробив правильний висновок про те, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями водія ОСОБА_2, передбаченими ст. 124 КУпАП, і діями позивача, передбаченими ст. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки в разі якби ОСОБА_2 ( водій вантажного автомобіля з напівпричепом ) врахував погодні умови він у будь-якому випадку був би в змозі уникнути зіткнення з перешкодою - припаркованим біля тротуару автомобілем. Суд вважає, що порушення позивачем правил паркування не вплинуло на дії водія ОСОБА_2 Вказане підтверджено висновком експерта-автотехніка, який опитаний судом під час розгляду справи.
Таким чином, суд правильно визначив, що матеріальна шкода має бути стягнута з відповідача в повному обсязі.
Крім того, оскільки позивач зазнав моральної шкоди в зв'язку з тим, що внаслідок ДТП йому було спричинено тілесні ушкодження, він перебував на лікуванні, його автомобіль було пошкоджено, він зазнав як побутових і фізичних незручностей, так і незапланованих матеріальних витрат, суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди в сумі 2500 грн.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 р. № 6 постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особ, відповідальній за шкоду.
Разом з тим, судом не вирішено питання щодо повернення замінених запасних частин відповідачу, а тому позивача слід зобов'язати повернути замінені запасні частини відповідачу після відшкодування останнім заподіяної шкоди.
За таких обставин колегія суддів вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.30З, 309, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Время +» задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2007 року залишити без змін.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Время +» замінені запасні частини в автомобіль «Деу-Ланос» держномер НОМЕР_2.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.