ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2010 р.                                                                      Справа№ 5/16

За позовом: Прокуратури м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства “Рнясне-403”, м.Львів про: стягнення 29164 грн. 95 коп.

Суддя Петрик І.Й.

Секретар судового засідання Кравець В П

Представники: від прокуратури: ОСОБА_1

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довір, в матер. справи) від відповідача: не з’явився

          Представникам позивача та прокуратури, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено прокуратурою м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” до Львівського комунального підприємства “Рясне-403” про стягнення 29164 грн. 95 коп. боргу.

Ухвалою суду від 30.01.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.02.2010р.

          Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду. В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.          

          Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, подав суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду, оскільки Львівським комунальним підприємством “Залізничнетеплоенерго” та Львівським комунальним підприємством “Рясне-403” укладено договір № 1 про розтермінування заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду від 09.03.2010р. на п”ять років.

Відповідач повторно в судове не з’явився, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча у встановленому ст. 64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду представлено достатньо доказів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив наступне:

01.02.2007р. між ЛКГІ „Залізничнетеплоенерго” та ЛКП “Рясне-403” було укладено договір № 5488 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач зобов’язувався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3. договору відповідач зобов’язувався до 25-го числа місяця, насткпного за звітним, сплачувати енергопостачальній організації! (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, відповідач своїх зобов’язань належним чином не виконав, внаслідок чого його заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді за період І 01.11.2008р. по 01.01.2010р. становить 29164 грн. 95 коп.

          Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.          

Відповідно до ч. 2 сг. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись інтиму засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов д висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розглянувши клопотання позивача про розстрочку виконання рішення суду, в зв”язку з укладенням між Львівським комунальним підприємством “Залізничнетеплоенерго” та Львівським комунальним підприємством “Рясне-403” договору № 1 про розтермінування заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду від 09.03.2010р. на строк до 31.03.2015р. з розподілом на 60 місяців, починаючи з квітня 2010р. рівними частинами по 27638 грн. 00 коп. Даним договором сторони підтвердили, що суми заборгованості, яка виникла у відповідача станом на 01,03.2010р. увійшла також і заборгованість за договором № 5488 від 01.02.2007р.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюютй/ виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного! виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

З огляду на викладені обставини, суд враховувати матеріальні інтереси. сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задоволити заяву позивача про розстрочку виконання рішення суду та розстрочити виконання рішення на 60 місяців, починаючи з квітня 2010 року рівними частинами.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України;: ст.ст.33,43,49,75,82,84,121 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Львівського комунального підприємства “Рясне-403”, м.Львів, вул.Величковського, 38 (ідентифікаційний код 34815056) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів, вул.С.Петлюри, 4а; (ідентифікаційний код 20784943) 29164 грн. 95 коп. з розстрочкою виконання рішення на 60 місяців, починаючи з квітня 2010 року рівними частинами.

3.          Стягнути з Львівського комунального підприємства “Рясне-403”, м.Львів|| вул.Величковського, 38 ( ідентифікаційний код 34815056) в доход державного бюджету 291 грн. 64 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                            Петрик І.Й.