Справа № 22-ц-1184-Ф/08 р. Головуючий у першій інстанції Кустова І.В.
Суддя - доповідач Іщенко В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2008 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі: головуючого судді: Моісеєнко Т.І., суддів Іщенка В.І., Мудрової В.В., при секретарі: Долгополовій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2до ОСОБА_3про поділ сумісного спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2- ОСОБА_4на рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 р. представник ОСОБА_2. - ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3. про поділ сумісного спільного майна подружжя, вимоги якого мотивовані тим, що ОСОБА_3. та ОСОБА_2. уклали шлюб 04 квітня 1999 p., який був розірваний 04 вересня 2006 р. Під час шлюбу у сторін у справі народилася дочка. Відповідачем була придбана квартираАДРЕСА_1, який представник позивачки і просить поділити, визнавши за ОСОБА_2. право власності на 1/2 частку спірного майна.
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 12 березня 2008 р. у задоволенні позову ОСОБА_2. було відмовлено, стягнуто з позивачки на користь держави судовий збір у розмірі 28 грн.
ОСОБА_2. не погодилася з вказаним судовим рішенням та її представником на нього було подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване нею рішення скасувати та ухвалити у справі нове, яким задовольнити вимоги позивачки у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.60 ч.1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один
з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 57 ч. 1 п.3 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, шлюб між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. був укладений 04 квітня 1999 р. і розірваний 04 вересня 2006 p., під час шлюбу в них народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. Всі зазначені особи були прописані у квартиріАДРЕСА_1.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що 01 жовтня 1993 р. між ОСОБА_3. та ОСОБА_5., яка діяла на підставі довіреності від імені колгоспу «Гвардієць», був укладений договір купівлі - продажу будинку поАДРЕСА_1. За договором доручення за реєстр № 2-2502 від 05 вересня 2003 р. ОСОБА_3. уповноважив ОСОБА_7. продати будинок, який розташований поАДРЕСА_2і 18 вересня 2003 р. між ОСОБА_7який діяв на підставі вказаного доручення, та ОСОБА_8. був укладений договір купівлі-продажу вказаного будинку за реєстром № 2-2601 за ціну у 15900 грн. 02 жовтня 2003 р. між продавцем ОСОБА_9. та покупцем ОСОБА_3. був укладений договір купівлі-продажу квартириАДРЕСА_2 за реєстром № 2-2724 за ціну у 7934 грн.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним та обгрунтованим рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_2. про поділ спільного сумісного майна подружжя у вигляді квартири, оскільки матеріалами справи підтверджується, що спірна квартира була придбана позивачем, хоча і під час шлюбу з ОСОБА_2., однак, за гроші, які він отримав від продажу будинку поАДРЕСА_1, який був придбаний ним до реєстрації шлюбу з позивачкою на підставі договору купівлі-продажу. Крім того, про правильність рішення суду свідчить і строк, який становить менш одного місяця, який пройшов між продажем довіреною особою ОСОБА_3. будинку по АДРЕСА_1 та придбанням відповідачем спірної квартири, оскільки за цей час можливо отримання грошей продавцем будинку та вирішення питання щодо вибору квартири для придбання та сплати за неї грошей.
Крім того, відмовляючи у задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_2., колегія суддів виходить також з того, що позивачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надано доказів, що вона також приймала участь у придбанні квартириАДРЕСА_2, зокрема грошима або будь-яким іншим чином, що не відповідає вимогам ст.60 ЦПК України, якою встановлений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про правильність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення ним рішення з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх суттєвих обставин у справі та наданням дослідженим доказам належної правової оцінки, і підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_2. та скасування оскаржуваного нею рішення не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308 п.1, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2- ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.