справа № 11- 44/2008

головуючий у суді 1-ї інстанції Савенко М.Є.

УХВАЛА

Іменем України

8 липня 2008 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських

Сил у складі:

головуючого Леся В.І. ,

суддів Купельського А.В., Моцного М.В.,

за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил Рашупкіна О.А., заявника ОСОБА_1. та адвоката ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1. на постанову старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 4 червня 2008 року про порушення відносно нього кримінальної справи, за апеляцією ОСОБА_1. на постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 18 червня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до військового місцевого суду Харківського гарнізону зі скаргою на постанову старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 4 червня 2008 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Як зазначено в постанові про порушення кримінальної справи, військовий комісар Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова полковник ОСОБА_1. близько 14 години 4 червня 2008 року в своєму службовому кабінеті отримав від громадянина ОСОБА_3. 500 доларів США за оформлення військового квитка.

Постановою судді військового місцевого суду Харківського гарнізону від 18 червня 2008 скаргу заявника залишено без задоволення.

В апеляції ОСОБА_1. не погоджується з постановою судді, просить її скасувати, а також скасувати постанову слідчого про

порушення відносно нього кримінальної справи, мотивуючи це тим, що вони є незаконними, а їх висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково визнав достатність приводів і підстав для порушення відносно нього кримінальної справи, оскільки матеріали провадження не містять в собі жодного підтвердження того, що він вимагав та отримав гроші від ОСОБА_3. При прийнятті рішення суддею не було враховано, що 500 доларів США не виявлялися в ході огляду службового кабінету, а були принесені співробітниками міліції. Також ОСОБА_1., в обґрунтування незаконності постанови судді, вказує на безпідставне посилання в ній на вимоги п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №1 „Про деякі питання, які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", оскільки вона втратила чинність відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №12.

Заслухавши доповідь судді Моцного М.В., пояснення заявника та адвоката на підтримання апеляції, думку прокурора, який пропонував залишити апеляцію без задоволення, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є заяви або повідомлення про злочин окремих громадян, безпосереднє виявлення слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з врахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

З постанови старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону від 4 червня 2008 року вбачається, що відносноОСОБА_1. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК.

Підставою для цього були дані про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1, виявлені в ході перевірки заяви громадянина ОСОБА_3. про вимагання у нього грошей ОСОБА_1.

З наданих матеріалів вбачається, що близько 14 години 4 червня 2008 року, в службовому кабінеті ОСОБА_1. були виявлені грошові кошти в розмірі 500 доларів США, отримані від ОСОБА_3. за оформлення військового квитка.

Частиною 2 ст. 368 КК України за отримання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаного з його вимаганням, передбачена кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи щодо конкретної особи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення цієї постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З врахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону про порушення кримінальної справи було прийнято за наявності для цього відповідних приводів та достатніх даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_1. ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, про що судом першої інстанції зроблені правильні висновки та прийнято обґрунтоване рішення про залишення скарги ОСОБА_1. без задоволення.

Посилання апелянта на те, що суд при розгляді скарги, не дав правової оцінки фактичним обставинам виявлення співробітниками правоохоронних органів в його службовому кабінеті 500 доларів США, чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на даній стадії розслідування закон не зобов'язує його перевіряти фактичні обставини справи та робити висновки відносно них.

Доводи апелянта про те, що скарга розглянута у військовому місцевому суді з порушенням процесуальних норм, а саме з посиланням на п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №1 „Про деякі питання, які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", яка втратила чинність відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №12, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Постанови Пленуму Верховного Суду України не являються джерелами законодавства України та видаються з метою однакового та правильного застосування судами кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Тому посилання в постанові суду першої інстанції на Постанову Пленуму Верховного Суду України, яка втратила чинність, не може вважатися суттєвим порушенням процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення. Окрім того таке посилання в постанові судді не вплинуло на правильність висновків про наявність приводів та підстав для порушення відносно ОСОБА_1. кримінальної справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1. на постанову слідчого є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 18 червня 2008 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1. на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи залишити без зміни, а апеляцію заявника - без задоволення.