Справа № 4-7\08

   Головуючий у суді 1-ї інстанції Деркачов О.В

УХВАЛА

іменем                  України

24 квітня   2008 року                                                                          м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого     Леся В.І.,

суддів :          Нікітіна Г.В..,

Саліхова В.В.,

за участю помічника військового прокурора Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Боднарчука СЯ.

розглянувши у судовому засіданні матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_1. на постанову помічника військового прокурора Одеського гарнізону від 27 грудня 2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб військової частини А2238 та А2214 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 423 та 424 КК України, та постанову судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 27 листопада   2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

27 грудня 2006 року помічник військового прокурора Одеського гарнізону, за результатами прокурорської перевірки заяви ОСОБА_1. про порушення кримінальної справи відносно Міністра Оборони України в частині неналежного електро- та теплопостачання тимчасового помешкання заявника, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 423 та 424 КК України, відносно посадових осіб військової частини А2238 та А2214.

Зазначену постанову ОСОБА_1. оскаржив до військового місцевого суду Одеського гарнізону, який постановою від 27 листопада 2007 року в задоволенні скарги відмовив.

В апеляції ОСОБА_1. не погоджується з прийнятими рішеннями прокуратури та суду та просить їх скасувати, мотивуючи це тим, що вони є незаконними, оскільки при їх винесенні не були прийняті до уваги вимоги кримінально-процесуального закону.

.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково визнав постанову помічника прокурора законною та обґрунтованою, оскільки в поданій ним до Генеральної прокуратури заяві він взагалі не ставив питання щодо притягнення посадових осіб військової частини А2238 та А2214 до кримінальної відповідальності; в самому тексті постанови відсутні посилання на те, що прокурорська перевірка проводилася саме по його заяві, а в резолютівній частині постанови не конкретизовані особи, відносно яких було прийняте процесуальне рішення.

Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, думку прокурора, та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція ОСОБА_1. підлягає задоволенню за наступних обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що 1 грудня 2005 року військовий прокурор Одеського гарнізону отримав письмове розпорядження від першого заступника військового прокурора Південного регіону про проведення перевірки заяви капітана першого рангу ОСОБА_1. про порушення кримінальної справи стосовно Міністра Оборони України у частині неналежного електро - та теплопостачання тимчасового помешкання заявника. Проведення перевірки було доручено помічнику військового прокурора Одеського гарнізону.

В даному випадку прокурорська перевірка могла проводитися відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів або згідно з ст. ст. 94, 95, 97 КПК України при наявності заяви або повідомлення громадянина про злочин, з обов'язковим попередженням заявника про відповідальність за неправдивий донос та відібранням від нього відповідної підписки.

Як вбачається з тексту заяви та матеріалів справи, ОСОБА_1. не звертався до правоохоронних органів з приводу притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб військової частини А2238 та А2214, та не попереджувався про відповідальність за неправдиве повідомлення про злочин, тому приводів та підстав для винесення працівником прокуратури оскаржуваної постанови в даному випадку взагалі не існувало. В матеріалах справи також відсутні дані про те, що в ході прокурорської перевірки будь-які інші особи звертались до військової прокуратури з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб військової частини А2238 та А2214 в зв'язку з відключенням ними електро- та теплопостачання будівель, які знаходяться на території частини, або працівниками прокуратури під час проведення прокурорської перевірки в діях вищезгаданих осіб були виявлені будь-які порушення.

Вищевикладені обставини вказують на те, що ПОСТАНОВА органу досудового слідства, яку оскаржує ОСОБА_1., взагалі винесена помічником військового прокурора Одеського гарнізону безпідставно.

Крім того, з тексту самої постанови не вбачається, з якого приводу або за чиєю заявою проводилася прокурорська перевірка, і у відношенні яких конкретних посадових осіб військових частин А2238 та А2214 помічник військового прокурора   приймав це процесуальне рішення.

На підставі викладеного та враховуючи, що помічник військового прокурора Одеського гарнізону при винесені цієї постанови порушив загальні правила, яких повинен був додержуватися при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що ця ПОСТАНОВА винесена з порушеннями діючого законодавства. Суддя першої інстанції, розглядаючи скаргу ОСОБА_1., не дав належної оцінки вищезгаданим порушенням, тому його твердження, що у органа досудового слідства існувало достатньо приводів та підстав для винесення цієї постанови, є помилковим.

Зважаючи на вищенаведене, військовий апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляції ОСОБА_1. ПОСТАНОВА судді та ПОСТАНОВА помічника прокурора підлягають скасуванню, а матеріали поверненню на додаткову перевірку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1. - задовольнити.

Постанову судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 27 листопаду 2007 р. за скаргою ОСОБА_1 та постанову помічника військового прокуратури Одеського гарнізону від 27 грудня 2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб військової частини А2238 та А2214 скасувати і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки.