Справа № 11-8/2008

Головуючий у суді 1-ї інстанції Швець В.А.

УХВАЛА

іменем України

24 січня 2008 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого Леся В.І.,

суддів : Купельського А.В.,

Саліхова В.В.,

за участю прокурора відділу військової прокурори Військово-Морських Сил України РАЩУПКІНА О А., західника - адвоката ОСОБА_1.,

розглянувши у судовому засіданігі апеляцією адвоката ОСОБА_1 на

постанову судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 25

грудня 2007 року про відмову скасування постанови заступника військового

прокурора Військово-Морських Сил України від 4 жовтня 2007 року та

постанови старшого слідчого військової прокуратури Феодосійського гарнізону

від 5 та 27 листопада 2007 року про порушення кримінальних справи за фактом

вимагання грошових коштів з громадян відносно старшого лейтенанта

ОСОБА_2.

ВСТАНОВИЛА:

Адвокат ОСОБА_1. звернувся до Феодосійського міського суду зі скаргою на постанови органів досудового слідства про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2

Зазначена скарга за підсудністю була направлена у військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону, який 27 листопада 2007 року її задовольнив та скасував ці постанови виходячи з того, що прокурор на вимогу суду не надав матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2..

Ухвалою військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України від 13 грудня 2006 року ця ПОСТАНОВА судді була скасована, а скарга адвоката направлена на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

При її новому розгляді 25 грудня 2007 року суддею військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону в задоволенні скарги було відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що у працівників прокуратури, які виносили постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3., було достатньо приводів і підстав.

В апеляції адвокат ОСОБА_1. не погоджується з постановою судді, просить її скасувати та винести ухвалу про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2., мотивуючи це тим, що ПОСТАНОВА судді є незаконною, а кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_2. безпідставно.

В обґрунтуванні своїх вимог апелянт зазначив, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні його скарги, суд не прийняв до уваги те, що в текстах постанов відсутні вказівки на приводи і підстави порушення кримінальної справи, відсутні посилання на ознаки злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2., та не дана правова оцінка дій потерпілих. Крім того, на думку адвоката, посадові особи, при винесенні цих постанов вийшли за межі наданих ним повноважень, тим самим порушивши вимоги кримінально-процесуального закону, які регулюють порядок піаслідності.

Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, пояснення адвоката в підтримання апеляції, думку прокурора, який просив залишити постанову судді без зміни, вивчивши надані матеріали та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція не підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за заявами окремих громадян, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення.

Як вбачається з матеріалів справи, громадяни ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., у вересні 2007 року звернулися до правоохоронних органів, а в жовтні цього ж року в органи місцевого самоврядування з заявами про притягнення до відповідальності

військовослужбовців МВС, в тому числі ОСОБА_2 , які в період з червня по серпень 2007 року в м. Судак, за надання можливості безперешкодно здійснювати торгівлю продуктами харчування на набережній міста, систематично вимагали від них грошові кошти.

В ході прокурорської перевірки, після відібрання пояснень від вищезгаданих громадян, слідчим 1 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_2. була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

4 жовтня 2007 року заступником військового прокурора Військово-Морських Сил України ця ПОСТАНОВА була скасована, а на підставі цих же матеріалів, за фактом вимагання невстановленими особами грошових коштів з громадян ОСОБА_4. та інших, була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, розслідування якої було доручено військовому прокурору Феодосійського гарнізону.

5 листопада 2007 року старший слідчий військової прокуратури Феодосійського гарнізону, після відібрання додаткових пояснень зі свідків, які безпосередньо вказували на ОСОБА_2., як на військовослужбовця, який витребував з них грошові кошти, порушив відносно нього кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, а 27 листопада 2007 року за ознаками злочину ч.2 ст. 191 КК України.

Враховуючи, що посадові особи військової прокуратури при цьому не порушили загальних правил, яких повинні були додержуватися при прийнятті такого рішення, колегія суддів вважає, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2. порушена відповідно до вимог діючого законодавства, а твердження суду першої інстанції, що у органа досудового слідства існувало для цього достатньо приводів та підстав є правильним.

Посилання апелянта на те, що суд при розгляді скарги не дав правової оцінки відсутності в

ПОСТАНОВА х кваліфікуючих ознак злочинів, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_2., та не дав правової оцінки діям потерпілих, чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на даній стадії розслідування закон не зобов'язує його перевіряти, чи правильно кваліфіковані дії підозрюваного або діяння інших осіб при порушенні кримінальної справи.

Зважаючи на вищенаведене, військовий апеляційний суд прийшов до висновку, що

ПОСТАНОВА судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону, а також постанови посадових осіб органу досудового слідства про порушення кримінальних справ стосовно ОСОБА_2. ухвалені з дотриманням кримінально-процесуального закону і скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 25 грудня 2007 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1. на постанови органів досудового слідства від 4 жовтня 2007 року, 5 листопада 2007 року та 27 листопада 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1.- без задоволення.