Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2014 року                                                                       м. Рівне

Суддя Апеляційного суду Рівненської області - Полюхович О.І.

з участю: особи, що притягується до відповідальності – ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Ібрагім на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 05 травня 2014 року.

                     встановив:

Постановою судді Рівненського районного суду від 05 травня 2014 року ОСОБА_1 Ібрагім визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Із постанови суду вбачається, що 30 квітня 2014 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись в залі суду смт. Зарічне, при розгляді заяви про відвід судді у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 212, ч.3, ч.4 ст. 358 КК України, проявив неповагу до суду, яка виразилась у непідкоренні розпорядженню головуючого припинити відеозапис судового засідання. При цьому здійснював відеозапис у судовому засіданні без відповідної ухвали суду на його проведення, на неодноразові зауваження головуючого припинити такі дії не реагував, залишити зал судових засідань відмовився.

Судом першої інстанції зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 -3 КУпАП – прояв неповаги до суду.

На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

          В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що постанова безпідставна та не ґрунтується на доказах, зокрема, зазначив, що судом не встановлено, скільки камер було в суді дві чи одна і хто проводив зйомку, докази по справі не досліджувались, спірний відеозапис відсутній; окрім того, зазначає, що у протокол умисно не внесено усіх присутніх в засіданні, зокрема ОСОБА_3, який знаходився у залі суду. Вказує також, що відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 330 КПК України у разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

          Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у порушення вимог ст. ст. 268, 277 КУпАП, п.1,3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, йому не надано захисника, чим порушено його право на захист.

          Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній мотивів та просить її задовольнити.

          Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Заслухавши та проаналізувавши пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали адміністративної справи й доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185-3 КУпАП, тобто прояв неповаги до суду.

Вивчення матеріалів справи та прослуховування аудіо запису судового засідання, пояснення самого ОСОБА_1І не дає достатніх підстав вважати про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП.

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення жодних доказів його вини в своїй постанові не зазначив, обмежився лише вказівкою, що вина його доведена протоколом про адміністративне правопорушення, звукозаписом судового засідання та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5А.(а.с.14), причому вказані особи в судовому засіданні в якості свідків допитані не були, окрім того, свідок ОСОБА_4 приймала участь у судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення в якості секретаря судового засідання.

У апеляційний розгляд свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з’явились, подали письмові заяви, згідно яких підтримують раніше дані письмові пояснення, старший судовий розпорядник Зарічненського районного суду ОСОБА_6 у судовий розгляд не з’явилась, будь-яких пояснень по суті справи не надала.

Із протоколу про адміністративне правопорушення, матеріалів справи, не вбачається, за допомогою якого саме пристрою проводився відеозапис судового засідання, доводи ОСОБА_1 щодо наявності інших осіб, які могли б здійснювати відеозапис судом не спростовано, та не встановлено факту існування такого запису.

Відповідно до ч. 3 ст. 330 КПК України у разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення.

В ході апеляційного розгляду також встановлено інші порушення при розгляді даної справи.

Судом порушено, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Також частинами 3, 4 ст.15 цього ж закону передбачено, що у судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу. Персональний склад суду для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг. При визначенні персонального складу суду для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу забезпечується врахування ступеня завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону.

З листа в.о. голови суду № 413/14-вих від 03.06.2014 року вбачається, що автоматичний розподіл вказаної справи про адміністративні правопорушення не здійснювався, а персональний склад суду для розгляду справи визначався згідно ч.4 ст. 330 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 330 КПК України питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

          Вказаною нормою закону не визначено порядок призначення персонального складу суду для розгляду даної справи.

          Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», норм чинного процесуального законодавства, визначено, що порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану системи документообігу суду затвердженого ОСОБА_7 суддів України від 26.11.2010 року № 30. Тобто, вказані норми процесуальних Законів мають бланкетну диспозицію щодо порядку автоматичного розподілу справ судді, а вимоги вказаного Положення про автоматизовану системи документообігу суду є невід’ємною частиною процесуального законодавства.

          Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду, вся вхідна кореспонденція, в тому числі судові справи, реєструється в автоматизованій системі в день їх надходження (п.2.8.1) та підлягають автоматичному розподілу між суддями, які мають на час розподілу справ повноваження для здійснення процесуальних дій ( п. 3.1.5), однак, ці вимоги закону порушені, що як наслідок потягнуло порушення конституційних прав та законних інтересів громадян на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За таких обставин постанова судді не може залишатися чинною, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247,294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 05 травня 2014 року щодо притягнення ОСОБА_1 Ібрагім до відповідальності за ч. 1 ст.185-3 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку із відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: