Справа № 22ц-1150/2008 р. Головуючий по 1 інстанції -
Категорія: 52 Черненко В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції - Карпенко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі: головуючого -Храпка В.Д. суддів - Карпенко О.В., Бурлаки В.О. при секретарі - Макарчук Н.С. з участю адвоката -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного закладу »Колійна машинна станція № 129 ст. Цвіткове на Одеській залізниці»; треті особи: Одеська залізниця Державної адміністрації транспорту України ; начальник державного закладу »Колійна машинна станція № 129 ст. Цвіткове на Одеській залізниці» Ковальський Іван Григорович про поновлення на роботі та виплату компенсації за час вимушеного прогулу,
Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та її адвоката, які підтримали апеляційну скаргу; представників державного закладу «Колійна машинна станція № 129» ст. Цвіткове на Одеській залізниці» Міністерства транспорту та зв»язку України, які просили апеляційну скаргу відхилити , колегія суддів , -
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області із позовом до державного закладу »Колійна машина станція № 129 ст. Цвіткове на Одеській залізниці»; треті особи: Одеська залізниця Державної адміністрації транспорту України та начальник ДЗ »КМС № 129 ст. Цвіткове на Одеській залізниці» Ковальський І.Г. про поновлення на роботі та виплату компенсації за час вимушеного прогулу, посилаючись в обгрунтування позовних вимог на те, що в 1981 році вона поступила на роботу в КМС-129. 25.04.1994 року вона згідно наказу № 22 від 21.04.1994 року була переведена на посаду заступника начальника по постачанню. 24.10.2001 року на підставі п.5 ст. 36 КЗПП України вона була звільнена з роботи у зв»язку із переходом на виборну посаду голови селищної Ради смт. Цвіткове. ОСОБА_1 зазначає, що 4.04.2006 року вона була звільнена з виборної посади голови селищної ради у зв»язку із закінченням повноважень. Всупереч вимогам чинного законодавства, вказує позивачка, відповідач не прийняв її на посаду, яку вона займала до обрання її головою селищної Ради, а запропонував написати заяву про прийом на роботу на посаду бригадира підприємств залізничного транспорту, що і було нею зроблено. При цьому відповідач не ознайомив її з наказом про прийом на роботу та з посадовою інструкцією. З 20.09.2007 по 13.10.2007 року, зазначає позивачка, вона
2
знаходилася на лікарняному, про що свідчать видані їй листки непрацездатності. Під час знаходження на лікуванні, вказує ОСОБА_1, вона написала заяву про звільнення із займаної посади за станом свого здоров»я і у відповідності до наказу № 170 від 1.10.2007 року відповідач звільнив її з роботи з підстав, передбачених ст. 38 КЗПП України за власним бажанням, про що було внесено відповідний запис до трудової книжки. Посилаючись на вимоги п.2 ст. 38 КЗПП України про те, що власник не в праві звільнити працівника за раніше поданою заявою, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагав розірвання трудового договору, ОСОБА_1 просила постановити судове рішення, яким поновити її на посаді бригадира постачання КМС-129 ст. Цвіткове, зобов»язати відповідача анулювати запис в її трудовій книжці про її звільнення з роботи з 1.10.2007 року згідно наказу № 170 та виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 8 тис. гривень, а також заробітну плату за підсумками роботи за 2007 рік в розмірі місячного окладу в сумі 2 тис. гривень, стягнувши із відповідача на свою користь всі понесені нею по справі судові витрати.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати як постановлене при неповному з»ясуванні обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті, при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити її позовні вимоги.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість постановленого судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.
Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При розгляді даної справи суд правильно встановив факти і відповідні їм правовідносини, постановив рішення із дотриманням вимог матеріального і процесуального права, яке ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивачки.
Згідно вимог ст. 38 КЗПП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 18.09.2007 року звернулася із письмовою заявою до начальника КМС № 129 ст. Цвіткове на Одеській залізниці про звільнення її з роботи за станом здоров»я. Вказана заява була зареєстрована у встановленому порядку. У зв»язку із тим, що ОСОБА_1 до закінчення строку попередження більше ніяким чином не повідомила відповідача про свій намір щодо продовження роботи на займаній посаді, адміністрацією КМС № 129 обґрунтовано, через два тижні, а саме 1.10.2007 року було видано наказ № 170 о/с про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Крім того, після видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи, відповідачем на адресу позивачки неодноразово направлялися письмові повідомлення про необхідність отримання у відділі кадрів трудової книжки, що об»єктивно підтверджується письмовими доказами по справі /а.с. 46 -54/, проте, вказані повідомлення були позивачкою проігноровані.
Є безпідставними посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд при розгляді даної справи не прийняв до уваги той факт, що на момент видачі оспорюваного наказу про звільнення позивачка перебувала на лікарняному з 20.09.2007 по 5.10.2007 року , що є суттєвим порушенням її законних прав, оскільки, згідно вимог діючого трудового законодавства не допускається розірвання трудового договору лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності працівника , а не у випадку звільнення працівника за власним бажанням.
3
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, були предметом судового розгляду і не дають підстав для зміни або скасування постановленого рішення. Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2008 року - відхилити, зазначене судове рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.