Справа № 2-907/07р.

Категорія справи 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 листопада 2007 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Чумаченка О. В.,

при секретарі     Зеленько О. Д.,

з участю представника позивача    ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Біївецької сільської ради Богуславського району про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, звернувшись до суду з позовом до Біївецької сільської ради Богуславського району, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди біля нього, що знаходяться в с. Біївці, Богуславського району по вул. Шкільній, 21. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на те, що вищевказаний будинок належить на праві спільної сумісної власності їй та її покійному чоловіку ОСОБА_3, який помер 14. 01. 2007 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить також і половина вищевказаного житлового будинку та господарських споруд біля нього. Вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3, оскільки він не залишав заповіту, а їх дочка ОСОБА_4, яка також є спадкоємцем першої черги, відмовилась від свого права на спадщину на її користь. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказаний будинок вона не може, оскільки у них з чоловіком був відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, позов підтримала і пояснила, що вказаний будинок належав подружжю ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем майна, що залишилось після його смерті є позивачка по справі, оскільки їх дочка відмовилась від свого права на спадщину на користь матері. Будинок за даними погосподарських книг Біївецької сільської ради був зареєстрований за ОСОБА_3, як за головою двору, однак він за свого життя не зареєстрував своє право власності. В зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок оформити в адміністративному порядку через органи нотаріату своє право на будинок позивачка не може, хоча свідоцтво про право на спадщину за законом на інше майно вона вже отримала.

Представник відповідача - сільський голова Біївецької сільської ради ОСОБА_5 позов визнала, про що направила до суду письмову заяву, і просила справу розглядати без участі представника відповідача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із доданих до позовної заяви доказів вбачається, що ОСОБА_3 помер 14. 01. 2007 року в с. Біївці у віці 77 років.

Згідно довідки Біївецької сільської ради від 09. 07. 2007р. ОСОБА_3 був головою двору в домогосподарстві, що складається із житлового будинку із господарськими спорудами і знаходиться в с. Біївці Богуславського району по вул. Шкільній, 21. Спадкоємцями після його смерті є його дружина - позивачка по справі та його дочка ОСОБА_4.

Згідно заяви, посвідченої державним нотаріусом Богуславської районної нотаріальної контори 15. 09. 2007 року ОСОБА_4 пропустила строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її батька, і не буде звертатись до суду для надання їй додаткового строку для прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадщину виникає у осіб, визначених законом.

Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України позивачка, є спадкоємцем першої черги, як дружина ОСОБА_3. Д., що пережила його.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, або претендували на неї, судом не встановлено.

За даними технічного паспорта на житловий будинок по вул. Шкільній, 21, в с. Біївці Богуславського району, що виданий 23. 08. 2007 року Білоцерківським МЕТІ, його загальна площа складає 48, 6 кв. м., і біля будинку побудовані такі господарські споруди: два сараї, погріб, огорожа, криниця.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 174 ч. 4 ЦПК України, 1223 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок 1950 року забудови загальною площею 48, 6 кв. м, що складається із трьох жилих кімнат площею відповідно 12, 4 кв. м., 10, 3 кв. м. та 13, 5 кв. м., кухні площею 4, 1 кв. м., коридору площею 5, 0 кв. м., кладової площею 2, 9 кв. м., веранди площею 7, 6 кв. м.; два сараї 1950 та 1960 року забудови; погріб; огорожу; криницю, що розташовані по вул. Шкільній, №21, в с. Біївці, Богуславського району, Київської області.

Звільнити позивачку від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.