ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10                                                                                           Справа№ 11/83

Суддя САЛО І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

За позовом: Львівського закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Львів», м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня», м. Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 126814,40 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник

Від відповідача: –ОСОБА_2 - представник

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

          Суть спору:

          Позов заявлено Львівським закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Львів»про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня»126814,40 грн. боргу.

Ухвалою суду від 11.05.2010року було порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 25.05.2010р.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Зокрема стверджує, що між Орендним підприємством «Львівська фабрика заготівельна»- Замовник та Акціонерною науково-технологічною фірмою «Агротехнопарк-Броди»- Виконавець було укладено Договір капітального будівництва від 12.02.1992 року, за умовами якого Виконавцем було виконано будівельні роботи по спорудженню нежитлових приміщень між будинками 1 і 3 на вулиці Рибній в місті Львові.

До даного договору було підписано акт виконаних робіт від 24.03.1993р., згідно з яким сума заборгованості становить 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США.

          13.07.1995р. за № 12-02/92 на адресу ЗАТ «Львівська фабрика заготівельна»було направлено претензію, яка була залишена без відповіді та задоволення.

          Зазначає, що правонаступником ОП «Львівська фабрика заготівельна»є відповідач у справі, а правонаступником АНТФ «Агротехнопарк-Броди»- позивач.          

Відповідач підтверджує факт укладення і виконання договору капітального будівництва від 12.02.1992р. між Оредним підприємством «Львівська фабрика заготівельна»та Акціонерною науково-технологічною фірмою «Агротехнопарк-Броди»щодо спорудження нежитлових приміщень між будинками 1 і 3 на вулиці Рибній в місті Львові.

          Вказує, що правонаступником Орендного підприємства «Львівська фабрика заготівельна»стало Закрите акціонерне товариство «Львівська фабрика заготівельна», яке в наступному перетворене в Товариство з обмеженою відповідальністю «Берегиня» відповідно до його статуту.

          Згідно акту виконаних робіт від 24.03.1993 року, видано Розпорядження міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 12.05.93р. № 389-1, яким надано дозвіл Орендному підприємству «Львівська фабрика заготівельна»здати в експлуатацію завершені збудовані нежилі приміщення, розміщені між будинками 1,3 на вулиці Рибній в м. Львові з одночасним присвоєнням номера 3а.

          Проте, позивачем і первісним кредитором без поважних причин пропущені строки позовної давності для звернення до суду.

З цих мотивів просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24.03.1993р. між Орендним підприємством «Львівська фабрика заготівельна», як Замовником та Акціонерною науково-технологічною фірмою «Агротехнопарк-Броди», як Виконавцем підписано акт виконаних робіт, згідно якого Замовник прийняв будівельні роботи по договору капітального будівництва від 12.02.1992 року по збудованих нежитлових приміщеннях між будинками 1 і 3 на вулиці Рибній в місті Львові.

Згідно зазначеного акту якість збудованого об’єкту відповідає умовам договору, а залишок суми до оплати складає 16000 доларів США.

Відповідно до п. 4 цього акту, він є підставою для оплати.

          Згідно акту виконаних робіт від 24.03.1993 року, видано Розпорядження міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 12.05.93р. № 389-1, яким надано дозвіл Орендному підприємству «Львівська фабрика заготівельна»здати в експлуатацію завершені збудовані нежилі приміщення, розміщені між будинками 1,3 на вулиці Рибній в м. Львові з одночасним присвоєнням номера 3а.

Суд погоджується з тим, що на підставі договору про уступку вимоги від 29.10.1996 року Львівське закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Львів»набуло від Аграрної науково-технологічної фірми «Агротехнопарк-Броди»право на звернення до суду з вимогою про стягнення боргу від ТзОВ «Берегиня», яке згідно п. 1.1. Статуту, зареєстрованого 02.10.1995р. Шевченківською районною адміністрацією (розпорядження № 1348, реєстраційний № 2327268, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, номер реєстру Д 6944), є правонаступником Орендного підприємства «Львівська фабрика заготівельна»та Закритого акціонерного товариства «Львівська фабрика заготівельна».

          Право на позов – це можливість отримати захист порушеного права у судовому порядку, тобто право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного права.

Проте, відповідно до ст. 71 ЦК УРСР від 18.07.1963р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлювався в три роки.

Згідно ст. 257 ЦК України від 16.01.2003р. загальна позовна давність також встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України – за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України –щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України.

Ч. 3 ст. 267 ЦК України зазначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, отже якщо такої заяви не було, суд може винести рішення про захист права, хоча строк позовної давності пропущений. В даному випадку сторона відповідача заявляє про сплив позовної давності.

Суд, вправі поновити пропущений строк за умови визнання причин його пропуску поважними. Позивачем не лише не доведено поважність пропуску свого права на звернення до суду, але й не заявлено клопотання про його відновлення.

Стаття 267 ЦК України передбачає наслідки спливу позовної давності, встановлюючи в якості загального правила втрату права на задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Акт виконаних робіт підписано первісними кредитором та боржником 24.03.1993р., і, відповідно до вищезазначених норм ЦК України термін позовної давності сплив ще 25.03.1996 року. Враховуючи викладене, позивач втратив право на стягення з ТзОВ «Берегиня»боргу у розмірі 126814,40 грн.

          Керуючись ст. ст. 82-84 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                           Сало І.А.