Справа № 22- 5098/07 Головуючий у 1 інстанції - Оношко І.B.
Доповідач - Амелін В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Амеліна В.І., суддів: Касьяна О.П., Немировської О.В., при секретарі Денисенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та по листках непрацездатності, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди, зобов'язання видати документи, -
встановила :
ОСОБА_13вернувся до суду з позовом до Авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та по листках непрацездатності, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди, зобов'язання видати документи, посилаючись на те, що працював на підприємстві АНТК «Антонов» з 15.02.1990 року по 28.10.2005 року на різних посадах, в тому числі командиром повітряного судна. 28.10.2005 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням. При цьому відповідач не виплатив йому за невикористані дні відпустки, які складають 112 днів, компенсацію в сумі 6158 грн.14 коп., 1020 грн. 65 коп. компенсації по листках непрацездатності, середній заробіток за час затримки проведення розрахунку при звільненні в розмірі 31 714 грн. 80 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Просить стягнути з відповідача на його (позивача) користь зазначені суми та зобов'язати відповідача видати йому на руки льотну книжку та льотну справу.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2007 року позов задоволено частково та ухвалено:
Стягнути з Авіаційного науково технічного комплексу «Антонов» (26000301004814 банк АКБ «Мрія») на користь ОСОБА_1 4661грн. 89 коп. компенсацію за невикористану відпустку, 1020 грн.65 коп. компенсацію по листках непрацездатності , а всього 6141 грн. 36 коп.
Зобов'язати Авіаційний науковий технічний комплекс видати ОСОБА_1 льотну книжку та льотну справу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а викладені в рішенні висновки суду частково не відповідають обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини справи, однак в частині відмови в задоволенні позову дав неправильну оцінку доказам та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та необгрунтованої відмови в частині позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині виплати середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що ні в день звільнення, ні наступного дня позивач не звертався до бухгалтерії за розрахунком. Крім того, при звільненні позивачем не був зданий до бухгалтерії обхідний листок.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
З матеріалів справи вбачається, що на день звільнення позивача 28.10.2005 року відповідачем не були нараховані суми, належні ОСОБА_1 при звільненні. У зв'язку з цим позивач тричі звертався до відповідача з письмовими зверненнями 24.11.2005 року, 15.12.2005 року та 22.12.2005 року з приводу проведення розрахунку при звільненні. Зазначені листи були отримані уповноваженою особою відповідача (а.с. 118-124), однак всупереч вимогам закону розрахунок з позивачем ні в дні отримання звернень, ні в наступні дні проведено не було. Висновок суду першої інстанції щодо повідомлення позивача листом від 21.12.2005 року про можливість отримання розрахунку при звільненні, не відповідає обставинам справи. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримував зазначеного листа.
Що стосується посилання в рішенні на не здачу позивачем обхідного листка, як на підставу невиплати йому належних при звільненні сум, то висновки суду в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, час затримки розрахунку при звільненні позивача з 29.10.2005 року по 26 лютого 2007 року складає 347, 75 робочих днів або 2 782 робочі години. Середня заробітна плата ОСОБА_13а два останні календарні місяці роботи, що передують звільненню (серпень - вересень 2005 року), згідно розрахункових листків (а.с. 58-59) та довідок про винагороду за вислугу років (а.с. 98-99) складає 4 022 грн. 98 коп. (927, 22 грн.+3008, 4 грн.+26, 69 грн.+60, 67 грн.). Кількість робочих годин у серпні - вересні 2005 року складає 353 години (175 + 176). Таким чином, середня погодинна заробітна плата позивача за два останні календарні місяці роботи, що передують звільненню, складає 11, 4 грн. за одну робочу годину (4022, 98 грн.: 353 год.) або 91, 2 грн. за один робочий день.
З огляду на викладені обставини, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню на користь позивача, складає 31 714 грн. 80 коп. (2782 год. х 11, 4 грн./год. або 347, 75 днів х 91, 2 грн./день).
Судова колегія не приймає до уваги надані відповідачем довідки про обчислення середньої заробітної плати ОСОБА_13а два останні календарні місяці роботи, що передують звільненню (серпень - вересень 2005 року), оскільки приведений у довідках розрахунок середньої заробітної" плати позивача не ґрунтується на вимогах Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N100 та суперечить обставинам справи щодо розміру фактично нарахованої ОСОБА_13аробітної плати у серпні - вересні 2005 року (а.с. 98-99, 58-59).
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З матеріалів справи вбачається, що неправомірні дії відповідача, пов'язані із затримкою розрахунку при звільненні та відмовою у видачі позивачеві льотної книжки та льотної справи, позбавило позивача можливості працевлаштування за спеціальністю та отримання заробітної плати. Зазначені негативні явища, що викликані протиправною поведінкою відповідача, потягли за собою душевні страждання позивача та членів його сім'ї та через відсутність засобів існування (заробітної плати) призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, судова колегія враховує характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення його попереднього стану та виходить при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на зазначені обставини судова колегія вважає, що розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_1 має становити 3000 (три тисячі гривень).
Виходячи з обставин справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в частині перерахунку компенсації за невикористану відпустку.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія скасовує зазначене рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалює в цій частині нове рішення, яким частково задовольняє позов ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2007 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов» на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 31 714 (тридцять одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 80 коп.3а час затримки розрахунку при звільненні та 3 000 (три тисячі) грн. моральної шкоди, а всього 34 714 (тридцять чотири тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 80 коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набуває чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.