АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-11543/10 Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Антонова В.М.

Суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.

при секретарі: Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору частково недійсним, стягнення переплачених сум кредиту, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного банку Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 868 грн. 31 коп. безпідставно  сплаченої  суми нарахованих відсотків, 7 грн. 50 коп.  витрат на ІТЗ судового розгляду справи, а всього 875 грн. 50 коп.

     Стягнуто з Публічного акціонерного банку Комерційний банк « Приватбанк» на користь держави 51 грн. судового збору.

      В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

З рішенням не погодився відповідач. В своїй апеляційній скарзі просили рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалось сторонами, 15 травня 2007 року  між банком та позивачем  був укладений кредитний договір № PLKPAK00001436, відповідно до умов якого позивач  взяв кредит  у сумі   45 096 грн. строком на 60 місяців зі сплатою 16% річних.   Позивач  своєчасно та повністю виконував умови кредитного договору.

     Пунктом 2.3.1  кредитного договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку  збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більш ніж 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання договору, зміни облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ).

При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних  днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, та встановлено місцевим судом в ході розгляду справи, банк порушив вимоги п. 2.3.1 кредитного договору, а саме не повідомив позивача у встановленому порядку про своє рішення щодо підвищення процентної ставки.

      Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна надати суду докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень на них.

Відповідачем не було надано до суду першої інстанції, а також на підтвердження доводів апеляційної скарги жодного належного доказу повідомлення позивача про підвищення процентної ставки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо часткового задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Також місцевим судом вірно встановлено, що через порушення відповідачем умов кредитного договору позивач безпідставно сплатив до банку за період  з 1 лютого 2009 року по 15 квітня 2009 року  відсотки  у сумі 868 грн. 31 коп.

Отже, апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст., 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: підписи

З оригіналом згідно: