Справа №573/1524/14-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 33/788/216/14 Суддя-доповідач ОСОБА_2
Категорія ст. 122-4 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2014 року суддя Апеляційного суду Сумської області Рунов В. Ю. , з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 04 серпня 2014 року, за якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець Сумської області м. Білопілля вул. Старопутивльська, 31/2
на підставі ст.122-4 КУпАП підданий штрафу в доход держави в сумі 255 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 36,54 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 04.08.2014 р. ОСОБА_3 на підставі ст.122-4 КУпАП був підданий штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 01.06.2014 р. близько 16-40 години керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Леніна в м. Білопілля, на порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди в результаті зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_5, учасником якої він був.
На дану постанову особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, протокол не відповідає вимогам КУпАП та Правил дорожнього руху. Також зазначає, що він не був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи та не був присутнім в судовому засіданні при її розгляді, як це зазначено в постанові.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що вказана вище апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 був сповіщений про час і місце розгляду справи під розпис 24.07.2014 р. (протокол про адміністративне правопорушення) і згідно даного сповіщення він повинен був з'явитися до суду для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 10-00 годину 08.08.2014 р. (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.277-2 ч.1 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи, а згідно п.п.2 і 3 ст.278 цього Кодексу, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Однак вказані вимоги закону не були дотримані суддею районного суду і розгляд справи відбувся 04.08.2014 р. за відсутності ОСОБА_3, що потягло за собою істотне порушення його прав та законних інтересів, а також вимог ст.ст.268, 279 і 280 КУпАП.
При цьому, у постанові судді було зазначено, що ОСОБА_3 нібито був присутнім в судовому засіданні при розгляді справи і дав певні показання, хоча ці показання і не співпадають з письмовими поясненнями останнього як під час складання 24.07.2014 р. відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 700238 (а.с.1), так і під час написання ним 06.06.2014 р. особистих пояснень на окремих аркушах (а.с.4-5), що разом із його поясненнями вже в ході апеляційного розгляду справи і свідчить про відсутність ОСОБА_3 в судовому засіданні 04.08.2014 р. під час розгляду справи і прийняття процесуального рішення суддею.
З огляду на викладене, судове рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з цих підстав, а його апеляційна скарга задоволенню в цій частині.
Разом з тим, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що дійсно 01.06.2014 р. близько 16-40 години ОСОБА_3, будучи за кермом автомобіля НОМЕР_1, який знаходився по вул. Леніна в м. Білопілля, на порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди в результаті зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_5, учасником якої він був, чим порушив п.2.10 Правил дорожнього руху України.
Зазначений факт підтверджується як безпосередніми поясненнями самого ОСОБА_3 при апеляційному розгляді справи, згідно яких після зіткнення велосипедиста ОСОБА_5 з його автомобілем НОМЕР_1, який знаходився по вул. Леніна в м. Білопілля, він з останнім залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та поїхав до його батьків, так і протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 700238 від 24.07.2014 р. (а.с.1), його письмовими поясненнями від 06.06.2014 р. (а.с.4-5), поясненнями неповнолітнього ОСОБА_5 та іншими доказами по справі.
Що стосується доводів ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про те, що транспортний засіб «Nissan Primera» р.н. НОМЕР_2 перебував у нерухомому стані, а тому у ОСОБА_3 і відсутній склад адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і такими, що не можна прийняти до уваги, оскільки з'ясування зазначених обставин не може вплинути на встановлення об’єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, відповідальність за вчинення якого настає у разі, коли водії транспортних засобів, інші учасники дорожнього руху на порушення встановлених правил (зокрема, встановленими п.2.10 ПДР України) залишають місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, незважаючи на те, чи був один з учасників дорожнього руху рухомий чи нерухомий в момент дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду його апеляційної скарги, а тому вважаю за необхідне визнати останнього винним у вчиненні даного правопорушення.
Однак, зважаючи на те, що адміністративне правопорушення було вчинене 01.06.2014 р., то строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 сплинув 01.09.2014 р., внаслідок чого після скасування постанови судді від 04.08.2014 р. провадження по справі відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв’язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 04 серпня 2014 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2