копія
Справа № 11-100, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Губіш О.А.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.
суддів Лінника П.О., Цугеля І.М.
з участю прокурора Щербатюка О.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи, на постанову Шепетівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року.
Цією постановою задоволено подання начальника Шепетівської виправної колонії №98 про приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» № 270- VI від 15.04.2008 року вироку Миколаївського обласного суду від 23 січня 1998 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миколаєва, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
постановлено вважати останнього засудженим за:
- ст. 142 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
- ст.93 п. «а», «є» КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
- ст.ст. 17 ч.2, 93 п.п. «ж», «з» КК України до 10 років позбавлення волі.
На підставі ст.42 КК України (в ред.1960 року), шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Як зазначено в постанові суду, вироком Миколаївського обласного суду від 23 січня 1998 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 142 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст.93 п.п. «а», «є» КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст.ст. 17 ч.2, 93 п.п. «ж», «з» КК України до 11 років позбавлення волі. На підставі ст.42 КК України (1960 року) шляхом часткового складання призначених покарань остаточно покарання визначено у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.
Суд, задовольняючи подання начальника Шепетівської виправної колонії №98, виходив з того, що згідно з абзацом 3 підпункту 11 пункту 1 розділу 1 Закону України № 270- VI від 15.04.2008 року „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності”, строк або розмір покарання за вчинення замаху на злочин не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, в зв'язку з чим зменшив строк покарання за ст.ст. 17 ч.2, 93 п.п. «ж», «з» КК України (в ред.1960 р.) з 11 до 10 років позбавлення волі.
Як вбачається з апеляції прокурора, він просить постанову скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що при приведенні вироку у відповідність до Закону України № 270-VІ від 15.04.2008 р. допущені порушення норм матеріального права. Прокурор вказує, що вимоги ст.68 ч.3 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за ст.ст. 17 ч.2, 93 п.п. «ж», «з» КК України (в ред.1960 р.) не може застосовуватись, так як санкція вказаної статті передбачала смертну кару (зараз ч.2 ст.115 КК України (в ред.2001 р.) - довічне позбавлення волі), від яких відрахування частини строку покарання неможливе.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.
Встановлено, що вироком Миколаївського обласного суду від 23 січня 1998 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 142 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст.93 п.п. «а», «є» КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст.ст. 17 ч.2, 93 п.п. «ж», «з» КК України до 11 років позбавлення волі. На підставі ст.42 КК України (1960 року), шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно покарання визначено у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.
Задовольняючи подання начальника Шепетівської виправної колонії №98 про приведення вироку щодо засудженого ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року, яким доповнено ст.68 КК України (в ред.2001 року) і встановлено, що розмір покарання за вчинення замаху не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, та зменшуючи строк покарання за ст.ст. 17 ч.2, 93 п.п. «ж», «з» КК України (в ред.1960 р.) з 11 до 10 років позбавлення волі, суд не взяв до уваги, що санкція ч.2 ст.115 КК України (в ред.2001 р.), яка є аналогічною ст.93 КК України (в ред.1960 року), крім позбавлення волі на певний строк передбачає і таке покарання як довічне позбавлення волі, а санкція ст.93 КК України (в ред.1960 року) - передбачала смертну кару, що є найбільш суворим видом покарання, від якого відрахування частини строку відповідно до ст.68 ч.3 КК України (в ред.2001 року) неможливе.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 ч.2 п.1, 382 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду від 21 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Л.М.Дуфнік