Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

м. Ужгород, вул. Загорська, 53, 88017, (0312) 64-05-44

Справа № 1 -518/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Сочки В.І.,

при секретарі - Головей Н.В.,

з участю прокурора - Реги Є.Є.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

перекладача - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, молдавана, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово непрацюючого, одруженого, на утриманні малолітній син ОСОБА_4Р, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 на початку лютого 2010 року, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_5, через матеріальну скруту та переслідуючи корисливі мотиви, вирішив організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з використанням мікроавтобуса марки «Івеко» білого кольору, номерний знак НОМЕР_1, пасажирський відсік якого був обладнаний спеціальною нішею, виготовленою кустарним способом, яка могла використовуватися як схованка, та яким він користуючись по дорученню неодноразово здійснював перевезення пасажирів у встановленому законом порядку з м. Чернівці до Італії.

В ході пошуку осіб, які б мали на меті незаконно перетнути державний кордон України, в перших числах лютого 2010 року, ОСОБА_3В випадково зустрівся в м Чернівці з невстановленою слідством особою чоловічої статі, від якого дізнався про намір 2 громадянок ОСОБА_5 Молдова які не мали закордонних віз, оформити вказані візи та виїхати в Італію за оплату в розмірі 300 Євро з кожної особи. В свою чергу, ОСОБА_3, пообіцяв вказаній невстановленій особі, що він особисто займеться оформленням у встановленому порядку закордонних віз для 2 громадянок ОСОБА_5 Молдова, які мали намір у встановленому законом порядку виїхати в Італійську ОСОБА_5, а також запевнив останнього, що після оформлення вказаних закордонних віз він особисто у встановленому законом порядку здійснить їх перевезення з України в Італію.

З цією метою, при вказаних обставинах, ОСОБА_3В отримав від вищевказаної невстановленої досудовим слідством особи закордонні паспорти 2 громадянок ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для оформлення їм віз, а також домовився про те, що 10 лютого 2010 року він буде очікувати даних 2 громадянок ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_7 Ю В та ОСОБА_7 на АЗС «Влад», що знаходиться в м. Чернівці, звідки доставить їх в Італію.

Проте ОСОБА_3, маючи на меті організувати незаконне переправлення осіб через

державний кордон У країни та усвідомлюючи, що за такий коротким термін він не зможе у встановленому порядку оформити закордонні візи для громадян ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вирішив перевезти їх через державний кордон України в Угорську ОСОБА_5 та в подальшому доставити в Італію, шляхом поміщення осіб в спеціальну нішу, виготовлену кустарним способом, яка могла служити сховищем, та яка знаходилася у зазначеному мікроавтобусі.

В той же період часу, ОСОБА_3 на мобільний телефон зателефонувала незнайома особа жіночої статі, яка в ході розмови з’ясувала в нього, що він здійснює перевезення пасажирів з України в Італію, після чого звернулася до нього з пропозицією здійснити перевезення з України в Італію 1 особи жіночої статі, на що останній дав згоду, при цьому, домовившись з нею про те, щоб особа, яка має на меті виїхати в Італію очікувала його близько 18 години 10 лютого 2010 року на АЗС «Влад» у м. Чернівці, де він буде забирати інших пасажирів.

Надалі, діючи на виконання свого злочинного умислу, близько 18 години 10 лютого 2010 року, ОСОБА_3 на керованому ним мікроавтобусі марки «Івеко», н.з. СЕ 1381 АК, в салоні якого знаходилися 3 пасажирів громадян України ОСОБА_8, ОСОБА_9 М В та ОСОБА_10, які в установленому порядку слідували в Італію, та яких він не ставив до відома про свій злочинний намір, прибув до АЗС «Влад», що знаходиться в м. Чернівці. Перебуваючи на вказаній АЗС, в мікроавтобус марки «Івеко» білого кольору, н.з. СЕ 1381 АК, здійснила посадку громадянка ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_11, в ході спілкування з якою в подальшому ОСОБА_3 дізнався, що вона є тією самою особою, на рахунок якої йому телефонували напередодні, та що вона має на меті виїхати в Італію. При вказаних обставинах громадянка ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_3, що хоч з ним і домовлялися про її законне перевезення до Італії, однак, вона не має відповідних документів, які б дозволяли їй в офіційному порядку перетнути державний кордон України, і запропонувала йому організувати її незаконне переправлення через державний кордон України, а в подальшому в Італію за грошову винагороду в розмірі 500 Євро, на що останній погодився. В той же час, у вищевказаний мікроавтобус здійснили посадку 2 громадянки ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_6 та ОСОБА_7, закордонні паспорти яких знаходилися в ОСОБА_3, і які також в ході спілкування з останнім заявили, що мають намір виїхати в Італію.

Після цього, ОСОБА_3 на мікроавтобусі марки «Івеко» білого кольору, н.з. СЕ 1381 АК, в салоні якого знаходилися вищевказані 3 громадян України та 3 громадянки ОСОБА_5 Молдови виїхав з м. Чернівці до Закарпатської області для подальшого слідування в напрямку державного кордону України з Угорською ОСОБА_5. При цьому, в ході слідування ОСОБА_3 наказав громадянкам ОСОБА_5 Молдови не спілкуватися з іншими пасажирами.

Вранці 11 лютого 2010 року, ОСОБА_3 на керованому ним мікроавтобусі марки «Івеко» білого кольору, н.з. СЕ 1381 АК, в салоні якого знаходилися 3 громадян України та 3 громадянки ОСОБА_5 Молдова, прибув до АЗС «ОККО», яка знаходиться на околиці м. Чоп поблизу державного кордону України, та остерігаючись можливості виявлення правоохоронними органами України вказаних 3 громадянок республіки Молдова, дочекався вечірньої пори. При вказаних обставинах, ОСОБА_3 Р В., під час того, як громадяни України ОСОБА_8, ОСОБА_9В та ОСОБА_10 знаходилися в кафе, що на території АЗС, залишився в салоні мікроавтобуса, де повернув громадянкам ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їх закордонні паспорти, та повідомив їм та ОСОБА_11, що державний кордон України вони будуть перегинати незаконно, у зв'язку з чим вони повинні заховатися в спеціально обладнану в мікроавтобусі нішу для того, щоб не бути виявленими військовослужбовцями Державної прикордонної служби України при перетинанні державного кордону України.

В подальшому ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний задум щодо незаконного переправлення 3 громадянок ОСОБА_5 Молдова через державний кордон України, після повернення вказаних 3 громадян України в мікроавтобус марки «Івеко» н.з. СЕ 1318 АК, на керованому ним транспортному засобі виїхав з АЗС «ОККО» до пункту пропуску «Тиса», однак, не доїжджаючи до нього зупинився біля магазину «Соломон», після чого, 3 пасажирів ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли з мікроавтобуса та прослідували в магазин «Соломон», а ОСОБА_3, користуючись відсутністю вищевказаних осіб наказав громадянкам ОСОБА_5 Молдова Васильєвій АЛ, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заховатися в спеціально обладнаній ніші, що знаходиться за спинкою другого ряду пасажирських сидінь в салоні мікроавтобусу, яка закривалась кришкою-перегородкою, виготовленою кустарним способом. Надалі, після того як ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернулися до мікроавтобуса і зайняли свої місця пасажирські місця в зазначеному мікроавтобусі, ОСОБА_3 разом з ними та даними 3 громадянками ОСОБА_5 Молдова, які знаходилися у вищевказаній схованці, виїхав до пункту пропуску «Тиса».

Однак, о 22 годині 50 хвилин 11 лютого 2010 року, під час проходження прикордонного паспортного контролю в пункті пропуску «Тиса» вищевказані 3 громадянки ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 були виявлені військовослужбовцями відділу прикордонної служби «Тиса» Чопського прикордонного загону в спеціально обладнаній ніші, яка використовувалася як схованка у пасажирському відсіку мікроавтобуса марки «Івеко», н.з. СЕ 1318 АК, який під керуванням громадянина України ОСОБА_3 заїхав на вказаний пункт пропуску.

Підсудній ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Показав, що займався перевезенням пасажирів з України в Італію. У зв’язку з нестачею коштів вирішив здійснити незаконне переправлення осіб через державний кордон України. З цією метою на мікроавтобусі марки «Івеко», н.з. СЕ 1318 АК за другим рядом пасажирських сидінь виготовив спеціальну нішу для використання в якості тайника при незаконному переправленні осіб через кордон.

В лютому 2010 року від знайомого на ім’я ОСОБА_1 дізнався, що двом жінкам - громадянкам ОСОБА_5 Молдови необхідно легально виїхати за кордон в Італію. Василь погодився допомогти їм у отриманні віз, однак не зміг цього зробити. ОСОБА_3 вирішив їх нелегально переправити через кордон. Не повідомляючи про це ОСОБА_1, запевнив, що зможе допомогти вказаним жінкам легально отримати візи та перевезти їх в Італію. Після чого, ОСОБА_1 передав йому 2 паспорти вказаних жінок - громадянок ОСОБА_5 Молдови.

09.02.2010 року йому на мобільний телефон зателефонувала невідома жінка і поцікавилась чи зміг б він офіційно повезти одну жінку в Італію. Він погодився та повідомив час, коли 10.02.2010 року зможе її підібрати в м. Чернівці біля АЗС «Влад».

Ввечері 10.02.2010 року виїхавши в м. Чернівці по дорозі підібрав 3 чоловіків - пасажирів, які слідували в Італію, а біля АЗС «Влад» - ще вказаних жінок - громадянок ОСОБА_5 Молдови, а також жінку на ім’я ОСОБА_11. Остання повідомила, що хоче виїхати в Італію нелегально і пообіцяла заплатити йому 500 евро. На дану пропозицію він погодився.

На АЗС «ОККО» поблизу м. Чоп, скориставшись тим, що пасажири-чоловіки були в кафе, повідомив 3 жінок, що їм необхідно сховатись у тайнику мікроавтобуса для перетину кордону, що вони і зробили. Однак, під час прикордонного контролю на ПП «Тиса» прикордонниками було виявлено вказаних 3 жінок.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечили фактичні обставини справи, суд відповідно до ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів з цього приводу і обмежився допитом підсудного та дослідженням даних, які характеризують особу підсудного.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 332 КК України як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, оскільки ОСОБА_3, вчинив організацію незаконного переправлення 3 громадянок ОСОБА_5 Молдова ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 через державний кордон України, шляхом надання засобів, а саме надання транспортного засобу для таємного переміщення нелегальних мігрантів з м. Чернівці на територію Закарпатської області, а в подальшому до державного кордону країни для безперешкодного незаконного перетинання ними державного кордону в пункті пропуску «Тиса», усунення перешкод щодо їх виявлення та керівництво їх діями, шляхом надання їм вказівок і порад щодо уникнення їх виявлення правоохоронними органами України при слідуванні в керованому ним автотранспорті, способу незаконного перетинання державного кордону України та забезпечив таємне переховування їх в спеціально обладнаній ніші, використану як схованку, у керованому ним транспортному засобі, під час безпосереднього перетинання державного кордону.

При обранні ОСОБА_3 Р В. виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно (Т.1 а.с. 154), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (Т.1 а.с. 147, 148, 151), одружений (Т. 1 а.с. 168), має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.1 а.с. 169).

Як обставини, що пом’якшують покарання, суд визнає визнання вини, щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено.

Враховуючи вишенаведене, суд приходить до висновку що виправлення і перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства й вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Речовий доказ: мікроавтобус марки «IVEСО-35S13», білого кольору, кузов № НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СЕС № 032449 від 14.12.2007 року), обладнаний спеціально виготовленим сховищем, який використовувався як засіб вчинення злочину (Т.1 а.с. 81) та знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_14 (Т. 2 а.с. 124-127), підлягає конфіскації

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією транспортного засобу вчинення злочину.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи чи навчання, а також періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речовий доказ: мікроавтобус марки «IVЕСЩ-35S13», білого кольору, кузов № НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СЕС № 032449 від 14.12.2007 року), обладнаний спеціально виготовленим сховищем, який використовувався як засіб вчинення злочину та знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_14, - конфіскувати.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з дня проголошення

вироку в апеляційний суд Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_15