Справа № 11-а-906/2008р.                          Головуючий у 1 -ій інстанції - Зубець Ю.Г.

Категорія -  ст.  286 ч.2 КК України           Доповідач - Коваль С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18  червня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючого судді    Лагнюка М. М.

суддів                         Бовтрук В.М. ,  Коваль С. М.

за участю прокурора     Решетняк Н.О.

потерпілого               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м.  Києва від 27 березня 2008 року.

Цією постановою:

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина України,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  судимостей немає. - звільнено від кримінальної відповідальності за  ст. 286 ч.2 КК України на підставі  ст. 1 п.б.  ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

За матеріалами справи ОСОБА_2 було пред»явлено обвинувачення в тому,  що він 17.11.2005 року приблизно о 17 год. 20 хв.,  керуючи технічно справним автомобілем «Рено Кліо» д.н. НОМЕР_1,  рухаючись по проїзній частині вул. Костянтинівської від вул. Оленівської в напрямку вул. Заводська в м. Києві,  зі швидкістю 60 км/год.,  під»їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу,  біля будинку № 68 по вул. Костянтинівська в м. Києві,  порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України,  внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3,  заподіявши тілесні ушкодження,  які спричинили його смерть.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2  ст. 286 КК України.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за  ст. 286 ч.1 КК України на підставі  ст. 1 п.»б»,   ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року,  суд послався на те,  що він має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати,  а справу направити на додаткове розслідування та новий судовий розгляд,  посилаючись на однобічність і неповноту досудового слідства,  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм кримінально-процесуального закону під час дізнання та досудового слідства.

Зокрема зазначає,  що при направленні справи до суду прокурором не були взяті до уваги порушення норм КПК які були допущені під час провадження дізнання і досудового слідства; у поданні слідчого не висвітлено поведінку обвинуваченого після скоєння злочину і його ставлення до злочину,  а також,  неправильно кваліфіковані його дії,  оскільки на думку апелянта,  злочин було вчинено способом,  небезпечним для життя багатьох людей,  тому його дії слід кваліфікувати за  ст. 115 п.5 КК України.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення потерпілого ОСОБА_1 який підтримав свою апеляцію,  пояснення прокурора Решетняк Н.О.,  яка заперечувала проти задоволення апеляції потерпілого,  перевіривши матеріали справи та доводи,  викладені в апеляції. колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи,  до суду надійшло подання слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідатьності за ч.2  ст. 286 КК України на підставі  ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року,  яке було задоволено.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідатьності на підставі  ст. 1 п.»б»,   ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року,  оскільки ОСОБА_2 було вчинено злочин з необережності,  за який законом передбачено покарання менш суворе,  ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років і він на день набрання чинності Закону має дитину ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 259).

Положеннями  ст. 9 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року встановлено вичерпний перелік осіб,  які можуть заперечувати проти застосування амністії,  а саме: застосування амністії не допускається,  якщо обвинувачений,  підсудний або засуджений заперечує проти цього.

При цьому можливість заперечення будь-якими третіми особами,  в тому числі потерпілими,  проти застосування амністії не передбачена.

Посилання в апеляції потерпілого на те,  що при направленні справи до суду прокурором не були взяті до уваги порушення норм КПК які були допущені під час провадження дізнання і досудового слідства,  що у поданні слідчого не висвітлено поведінку обвинуваченого після скоєння злочину і його ставлення до злочину,  а також неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_2,  то вони не заслуговують на увагу,  оскільки в даному випадку ці обставини не є тими підставами які б перешкоджати застосуванню амністії до ОСОБА_2

Інших передбачених законом підстав,  які перелічені в  ст. 7 Закону України «Про амністію» та які б перешкоджати застосуванню амністії,  у справі не встановлено.

Враховуючи викладене,  колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Подільського районного суду м. Києва від 27.03.2008 року та задоволення апеляції потерпілого.

Керуючись  ст.  ст. 365,  366,  382 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2008 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни,  а апеляцію потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.