Справа №22-2370/08 Головуючий в 1 інстанції: Гуль В.В.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого -Желепи О.В., Суддів - Столбун В.І, Волошиної В.М. при секретарі - Ленській І.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Фін.Транс.Груп» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 а до Дочірнього підприємства «Фін.Транс.Груп», ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з 'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів 6472 грн. 56 коп. матеріальної шкоди, 1700 грн. 00 коп. моральної шкоди, 81 грн. 74 коп. судових витрат по справі. Свої вимоги мотивував тим, що 14.04.2005 року близько 20 години 15 хвилин на проспекті Московському, 10 в м. Києві ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Хонда-Сівік», номерний знак НОМЕР_2, що належить ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.», при перестроюванні порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з належним позивачу автомобілем марки «Опель-Астра», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням його дружини ОСОБА_3. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2007 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення . Відповідно до Акту дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 26.07.2005 року сума матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля складає 6269 грн. 56 коп., крім того позивач здійснив витрати на оплату дослідження - 200 грн. 00 коп., за послуги Ощадбанку - 3 грн. 00 коп. Позивач також просив стягнути моральну шкоду, яка полягає у витраті вільного часу для врегулювання питань, пов'язаних з наслідками ДТП у різних організаціях, що призвело до змін звичайного способу життя, погіршенню взаємних стосунків в сім'ї, моральних переживаннях, пов'язаних з цими подіями, тому моральну шкоду він оцінив в 1700 грн. 00 коп.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року позов ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «ФІН.ТРАНС.ГРУП.», ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО України» /ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»/
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «ФІН.ТРАНС.ГРУП.» на користь ОСОБА_2 6 472 грн. 56 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 2500 грн. витрат на правову допомогу, 81 грн. 74 коп. державного мита, 252 грн. витрат на подання оголошення, а всього 9806 грн. 30 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням ДП «Фін.Транс. Груп» подало апеляційну скаргу, в якій просили про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову до їх підприємства. В апеляційній скарзі вони посилались на те, що шкода позивачу має бути відшкодовано страховою компанією в якій була застрахована відповідальність водія, а суд безпідставно звільнив страхову організацію від виконання своїх обов'язків. Також апелянт посилався на те, що розмір відшкодування матеріальної шкоди судом безпідставно був визначений на підставі висновку спеціаліста, та акту прийому передачі виконаних робіт, виданого особою що повела ремонт автомобіля повивача після ДТП.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ДП «Фін.Транс. Груп» підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача проти доводів скарги заперечував, просив залишити без змін рішення районного суду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року
№ 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди» зі змінами та доповненнями, - під володільцем джерела підвищеної небезпеки
розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела
підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання,
оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не
вважається володільцем джерела підвищеної' небезпеки і не несе відповідальності за
шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу
трудових відносин з володільцем цього джерела.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України та ст. 21 Закону України „Про страхування " від 07.03.1996 року страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, встановлений договором.
Відповідно до п.5 ч. 1. ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 року, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або
страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин.
3 матеріалів справи вбачається та судом встановлено , що автомобіль «Опель-Астра», державний номер НОМЕР_1, 2002 р, в., червоного кольору, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КТС № 778039 від 19.07.2002 року, виданого МРЕВ-1 УДАІ МВС України в м. Києві, /а.с. 5/. Автомобіль «Хонда-Сівік», номерний знак НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.» Відповідач ОСОБА_1 був прийнятий ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.» на посаду заступника директора та на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.», що сторонами не заперечується.
Як встановлено у судовому засіданні, 14.04.2005 року близько 20 години 15 хвилин на проспекті Московському, 10 в м. Києві ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Хонда-Сівік», номерний знак НОМЕР_2, що належить ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.», при перестроюванні не впевнився, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху в результаті здійснив зіткнення з автомобілем позивача «Опель-Астра», номерний знак НОМЕР_1, порушивши при цьому п. 1О.І., 10.3 Правил дорожнього руху України. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2007 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. /а.с. 54/. На даний час постанова набрала законної сили.
Враховуючи доведеність вини ОСОБА_1, перебування останнього в трудових відносинах з ДП «Фін.Транс.Груп», а також вищенаведені норми права, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідальність за спричинення позивачу матеріальної шкоди має нести відповідач ДП «Фін. Транс. Груп»
Доводи апеляційної скарги, в частині невірного визначення розміру матеріальної шкоди є безпідставні виходячи з наступного :
Відповідно до Акту №123 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 26.07.2005 року /а.с. 8-12/ вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу становить 6269 грн. 56 коп.3гідно квитанції /а.с. 14. 34/ витрати на експертні послуги складають 200 грн. 00 коп. та послуги Ощадбанку - 3 грн. 00 коп.
Судом також з'ясовано, що викладений у вказаному Акті дослідження розмір матеріального збитку не містить істотних розбіжностей із довідкою ДАІ № 1667 від 14.05.2005р. /а.с. 6/, що містить перелік пошкоджень автомобіля позивача та Актом здачі-прийняття робіт від 03.08.2005р. укладеного між СПД ОСОБА_4 та позивачем /а.с. 151/, що враховує фактичні (реальні) витрати позивача на проведення ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 5643 грн. 60 коп., та втрату товарного вигляду автомобіля внаслідок його пошкодження , а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наданий позивачем Акт товарознавчого дослідження є належним і допустимим письмовим доказом по справі.
Будь-яких письмових доказів на спростування вищезгаданого висновку спеціаліста, відповідач ДП «Фін.Транс.Груп.» суду не надав. Судова товарознавча експертиза не була поведена через не внесення оплати відповідачем, а тому розмір відшкодування правильно встановлювався судом на наявних в справі письмових доказах, яким є висновок спеціаліста, наданий позивачем.
Що стосується доводів скарги про безпідставне звільнення страхової організації від виконання обов'язків по договору страхування, то вони також спростовуються наявними в справі доказами.
Так, ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.» /страхувальник/ застрахувало в ЗАТ «АСК «ІНГО
Україна» /страховик/ свою цивільну відповідальність за шкоду, яка могла бути заподіяна
життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок використання автомобіля «Хонда-Сівік»,
Номерний знак НОМЕР_2, відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної
відповідальності (поліс) № Б 1281551 від 29.12.2004 і на дату ДТП, 14.04.2005р.
зазначений поліс був дійсним, /а.с. 41/.
Відповідно до абзацу 2 вказаного полісу у разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний повідомити страховика протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, страховий поліс та пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду і експертизи. Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.
Судом першої інстанції було з'ясовано, що у представника ДП «ФІН.ТРАНС.ГРУП.» доказів на спростування обставини щодо неповідомлення про настання страхового випадку страховика немає, а тому суд першої інстанції на підставі п.5 ст. 991 ЦК України, дійшов правильного висновку, що страховик правомірно відмовився від виплат страхових сум, так як не був вчасно без поважних причин повідомлений про настання страхового випадку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Суд повно і об 'єктивно з 'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення доказами, яким дав належну правову оцінку.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Фін.Транс.Груп» відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року залишити
без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двох місяців.